Справа №635/4326/18
Провадження по справі 1-кс/635/1281/2018
26 червня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання старшого слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000000119 від 03 лютого 2017 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Первомайськ Миколаївської області, з повною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, інваліда ІІ групи, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється в тому, що вона 08 грудня 2017 року приблизно о 09 годині 39 хвилин, перебуваючи у місці масового перебування громадян поблизу магазина «Брусничка», розташованого за адресою: м. Харків, вул.. Камська, 6, діючи умисно, з корисливих мотивів вчинила незаконне зберігання та незаконний збут ОСОБА_8 двох паперових згортків із наркотичним засобом - метадоном за грошові кошти у розмірі 1100 гривень. Відповідно до висновку судової експертизи дослідження матеріалів речовин і виробів №2808 від 26 березня 2018 року кристалічна речовина, надана на дослідження, у своєму складі містить метадон масою в речовині 1,1477г; 1,1436 г, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
02 травня 2018 року ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.
02 травня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України - незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу.
26 червня 2018 року старший слідчий СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000000119 від 03 лютого 2017 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на строк 30 діб.
В обґрунтування клопотання слідчий СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_7 посилався на те, що ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень, існування яких було встановлено під час застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прожовують на даний час існувати. При вирішенні питання про продовження підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив врахувати тяжкість злочину, вчинення якого інкримінується останній та суворість покарання.
В судовому засіданні слідчий та прокурор, посилаючись на обґрунтованість підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, підтримали клопотання про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана в судовому засіданні заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вона має на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження, є фізичною особою підприємцем, є інвалідом ІІ групи, має ряд тяжких захворювань, у тому числі червоний вовчок, потребує постійного лікування, яке не може отримати належним чином в умовах слідчого ізолятора, в цей час її тітка, з якою вона разом проживає, уклала договір оренди житла в АДРЕСА_2 , де вона має намір проживати, просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію підозрюваної, просив застосувати відносно підозрюваної більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на тяжку форму захворювання підозрюваної та неможливість надання їй медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 травня 2018 року відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» на 60 днів - до 30 червня 2018 року із визначенням застави у розмірі 299540 гривень.
Постановою керівника Харківської місцевої прокуратури №6 радника юстиції ОСОБА_9 від 26 червня 2018 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000000119 від 03 лютого 2017 року продовжений до трьох місяців, а саме до 02 серпня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно вимог ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 закінчується 30 червня 2018 року.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 травня 2018 року, під час розгляду питання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею були встановлені наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України та наявність ризиків, в тому числі передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).
Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання особи під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 1 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної. У слідчого судді відсутні підстави вважати про наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, членів родини, з якими вона спільно проживає, та інших осіб на її утриманні, слідчим суддею також не встановлено наявності будь-яких інших зв'язків підозрюваної з державою. Стороною захисту не надано належних доказів, які б свідчили про наявність у підозрюваної постійного місця проживання. Як зазначила підозрювана у судовому засіданні, у неї припинилося право на проживання у квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яку вона орендувала на момент її затримання, її доводи щодо проживання разом з тіткою не підтверджені жодними доказами. Також з пояснень підозрюваної встановлено, що за місцем своєї реєстрації вона ніколи не проживала, а була зареєстрована за її проханням за місцем проживання знайомих. У слідчого судді також відсутні дані щодо знаходження на утриманні підозрюваної неповнолітньої дитини та проживання останньої разом з нею. Як зазначила ОСОБА_5 у судовому засіданні, її дитина тривалий час, протягом всього літнього періоду, проживає у знайомих в м. Одесі. Отже, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність у підозрюваної місця постійного проживання, що виключає можливість застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Стороною захисту також не надано будь-яких доказів в обґрунтування доводів про те, що продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної може призвести до погіршення стану її здоров'я, а також щодо неможливості отримання підозрюваною необхідного лікування та медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора.
Суд вважає слушними доводи сторони обвинувачення про можливість незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, враховуючи позицію підозрюваної по даному кримінальному провадженню стосовно врученої підозри та той факт, що інший підозрюваний у даному кримінальному провадженні є її братом.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, суспільну небезпечність злочину, який інкримінується підозрюваній, дані про особу підозрюваної, вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 доведені слідчим та продовжують існувати.
Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених п.п.4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення таможливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на наведенеє всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може переховуватися з метою уникнути відповідальності за скоєне, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в цьому кримінальному провадженні, через що, враховуючи зазначені ризики у їх сукупності, суд вважає, що застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Зі змісту постанови керівника Харківської місцевої прокуратури №6 радника юстиції ОСОБА_9 від 26 червня 2018 року вбачається, що підставою для продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців є необхідність проведення ряду процесуальних дій, а саме: отримання висновків призначених судових експертиз, здійснення легалізації проведених негласних (розшукових) дій- розсекречування постанов та протоколів про проведення оперативних закупок, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-, відео контролю особи, спостереження за особою; здійснення відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту згідно вимог ст. 290 КПК України, проведення інших процесуальних дій, пов'язаних із закінченням досудового розслідування.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» відносно підозрюваної ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування на 30днів - до 25 липня 2018 року. Підстав для зміни суми застави, встановленої ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 травня 2018 року слідчий суддя не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000000119 від 03 лютого 2017 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» відносно підозрюваної ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування на 30днів - до 25 липня 2018 року.
Встановити строк дії ухвали до 25 липня 2018 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст судового рішення у формі ухвали складено 27 червня 2018 року.
Слідчий суддя - ОСОБА_1