27.06.2018
Справа № 642/2351/18
Провадження № 3/644/951/18
27 червня 2018 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бондаренко В.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у м. Харкові у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 158381 від 07 квітня 2018 року, 07 квітня 2018 року, о 19 годині 30 хвилин, біля будинку 27 по вулиці Копиловській в м. Харкові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом MITSUBISHI PAJERO, державний номерний знак 13645ХВ, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, та який притягався двічі протягом року до адміністративної відповідальності.
Так, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, відповідно до якого: водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за наявності її належного повідомлення в матеріалах справи та якщо на момент розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП визначена відповідальність особи за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно ч.1 ст.130 та ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно матеріалів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 двічі на протязі року вчинив адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ч.2 ст.130 КУпАП. За вказаних обставин в діях водія вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, доводиться письмовими матеріалами, зібраними в справі, а саме: поясненнями свідків (а.с.4,5), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При призначенні виду та міри стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, враховуючи, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення та при зазначених обставинах суд вважає за необхідне обрати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.40-1 КУпАП суд стягує з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись ст 130, ст. ст. 221, 283, 284, 288 КУпАП, -
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 грн.
Штраф та судовий збір повинні бути сплачені правопорушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а вразі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя - В.В.Бондаренко