Справа № 752/16412/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Мирошниченко О.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.
21 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у Правобережному об'єднаному управлінні ПФ України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також ОСОБА_3 набув право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Матеріали справи містять лист Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.03.2016 року, згідно змісту якого позивачу за заявою останнього проведено попередній розрахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (а.с. 22).
Так, 22.06.2017 р. Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Києва позивачу надано відповідь щодо розрахунку пенсії та надіслано розпорядження про призначення пенсії позивачу (а.с. 26).
ОСОБА_3, вважаючи, що Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 22.06.2017 року відмовило йому у призначені з 31.01.2017 року пенсії наукового працівника відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року зверненню, тобто за 2014-2016 роки, звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії як наукового працівника відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто 2014-2016 роки, оскільки позивачем не було подано відповідної заяви з додатками.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Так, постановою Пенсійного фонду України N 10-3, 06.04.2011 «Про затвердження Переліку та порядку подання документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"», визначено, до для призначення пенсії згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" подаються такі документи:
а) заява про призначення (перерахунок) пенсії за формою згідно із додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок подання документів № 22-1); (Підпункт "а" пункту 1 в редакції Постанови Пенсійного фонду №25-1 від 25.11.2014)
б) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті);
в) документи про стаж, що визначені Порядком подання документів № 22-1, та довідка про підтвердження стажу наукової роботи підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації або їх правонаступників (далі - довідка).
За відсутності правонаступника довідку надає орган державної влади, або Національна академія наук України, або національні галузеві академії наук, до сфери управління яких належали підприємство, установа, організація або до компетенції яких належать відповідні напрями наукової (науково-технічної) діяльності.
Довідка надається: для наукових працівників за формою згідно з додатком 1 до цього Переліку; для науково-педагогічних працівників за формою згідно з додатком 2 до цього Переліку; для осіб, які мають науковий ступінь і працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - за формою згідно з додатком 3 до цього Переліку;
г)довідка про заробітну плату наукового (науково-педагогічного)
працівника (додатки 4, 5);
ґ) диплом про вищу освіту;
д)диплом про присудження наукового ступеня - для осіб, які мають
науковий ступінь і працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь;
е)документи про місце проживання (реєстрації) особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листами інформативного характеру, в тому числі і 13.06.2017 року, які стосувались прохання визнання попереднього розрахунку пенсії позивача.
Тобто, звернення ОСОБА_3 до пенсійного органу з відповідної заявою та додатками до неї про призначення пенсії не вбачається.
Колегією суддів не встановлено протиправного втручання відповідача в права та інтереси заявника.
Позивачем не доведено, що поведінка територіального органу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в установлених правовідносинах має безпосередній вплив на його суб'єктивні права та обов'язки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.