Провадження № 1-кс/760/8331/18
Справа № 760/15766/18
23 червня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12018100090003198, відомості про яке 26.03.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на майно, подане в рамках кримінального провадження, що розслідується за фактом заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) за ч. 4 ст. 190 КК України.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100090003198 відомості про яке 26.03.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за заявою ОСОБА_5 , щодо незаконного заволодіння невстановленою особою квартирою АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході досудового розслідування встановлено, що згідно довідки з КП Київської міської Ради «Київського міського бюро технічної інвентаризації» за адресами в м. Києві: кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 ; кв. АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 . Крім того, згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 20.03.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_7 , Київський міський нотаріальний округ, м. Київ було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер: 87, власником якої зазначено ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.05.2001, видавник: Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, країна громадянства: Україна.
У ході досудового розслідування кримінального провадження був допитаний у якості свідка гр. ОСОБА_8 , який показав, що у нього мається документ, який засвідчує особу, а саме паспорт громадянина України на його ім'я серія/номер НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 29.05.2001 та ідентифікаційний код НОМЕР_1 . Вказаний паспорт та ідентифікаційний код він ніколи не втрачав, але приблизно в 2015 році ОСОБА_8 направлявся додому з магазину «ФОРА» по бул. Верховної Ради у м. Києві, неподалік від ЗАГСУ, де до нього підійшло двоє невідомих осіб, які нанесли тілесні ушкодження та викрали майно, серед якого був його паспорт громадянина України та ідентифікаційний код. В правоохоронні органи за даним фактом скоєного кримінального правопорушення свідок не звертався, про цей випадок нікому не розказував. Після чого, через 3 дня ОСОБА_8 прийшов на місце скоєння кримінального правопорушення, де знайшов свій паспорт громадянина України і ідентифікаційний код. Крім того, на початку 2017 року він був присутній на мітингу у м. Києві, де познайомився з раніше невідомим чоловіком на ім'я ОСОБА_9 , на вигляд 28-30 років, ростом приблизно 1,75 см, середньої статури, волосся коротко стрижене русявого кольору, при зустрічі впізнати зможе. У ході спілкування він запропонував надати йому копію паспорту громадянина України та ідентифікаційний код ОСОБА_8 , за що він заплатить грошові кошти у розмірі 200-300 гривень. Свідок погодився та надав йому вказані копії, для чого вони були йому потрібні не казав. Оригінали ОСОБА_8 йому не віддавав, вони завжди були при ньому. Крім того, в листопаді 2017 року, коли ОСОБА_8 перебував на мітингу в Печерському районі у м. Києві, він знову зустрівся з ОСОБА_9 , який йому запропонував зробити йому ще одну копію паспорта та ідентифікаційного коду, останній погодився, та ОСОБА_9 передав йому грошові кошти в розмірі близько 200 - 300 гривень. Далі, в грудні 2017 року ОСОБА_8 також зустрів ОСОБА_9 на мітингу у м. Києві, де останній йому запропонував отримати банківську карту на його паспорт та передати її йому для користування, за що він пообіцяв свідку дати грошові кошти у розмірі 50 гривень. ОСОБА_8 погодився та разом з ОСОБА_9 вони попрямували у відділення якогось банку, який розташований по бул. Лесі Українки у м. Києві. По приходу у відділення банку ОСОБА_8 надав свій паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, співробітники банку зробили копії та повернули. Тоді свідок отримав одну банківську картку, яку одразу передав ОСОБА_9 . Навіщо йому ця картка ОСОБА_9 не казав. Більше вказаного чоловіка, який назвався як ОСОБА_10 ніколи не зустрічав, анкетні данні його невідомі, контактний телефон невідомий, де він на теперішній час може перебувати та коло його зв'язків також невідомі. Про те, що ОСОБА_8 є власником об'єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 з 20.03.2018 він узнав від співробітників поліції. До цього це відомо йому не було. До приватних нотаріусів свідок не їздив, свої підписи та зразки почерку ніде не ставив та не залишав. Копія та оригінал паспорту громадянина України та ідентифікаційний код він більше нікому, крім ОСОБА_9 не надавав. Хто був власником вказаної квартири, хто там проживав ОСОБА_8 невідомо, де вона розташована також, ніколи там не був.
Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018100090003198 відомості про яке 26.03.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України стало відомо, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 122807534 від 04.05.2018 року, об'єкт нерухомого майна, а саме квартира АДРЕСА_3 , 17.04.2018 року, вже була перереєстрована з громадянина ОСОБА_8 у власність громадянки ОСОБА_11 , згідно договору купівлі-продажу № 946 від 17.04.2018 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , також із дотриманням вимог ст.. 65,66,95,104,106,223,224 КПК України, 04.05.2018 року, громадянин ОСОБА_8 був допитаний в якості свідка по кримінальному провадженню № 12018100090003198 відомості про яке 26.03.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, під час якого він повідомив працівникам правоохоронних органів, що квартиру АДРЕСА_3 , він не продавав, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 при підписанні договору купівлі-продажу 946 від 17.04.2018 року, квартири АДРЕСА_3 він не був присутнім, та вперше почув від працівників поліції прізвище даного приватного нотаріуса, а також громадянка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому невідома.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, № 760/9709/18 від 20.04.2018 року про задоволення клопотання слідчого щодо арешту майна, а саме квартири АДРЕСА_4 , з метою запобіганню подальшого перепродажу об'єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_5 , об'єкт житлової нерухомості: загальною площею 48,3 метрів квадратних, житлової площі 29,5 метрів квадратних, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , враховуючи те, що на дану квартиру з часу відкриття кримінального провадження вже вдруге було переоформлено право власності, слідчий звернувся із вказаним клопотанням.
Також слідчий просив розглянути подане клопотання про арешт майна без повідомлення власників майна, з метою забезпечення дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе провести розгляд даного клопотання без повідомлення власників майна, за наведених слідчим підстав.
В судовому засідання слідчий не з'явився, подав клопотання про розгляд внесеного за його відсутності.
На підставі частини 4 статті 107 КПК України судове засідання проводилось без фіксування за допомогою технічних засобів.
Слідчий суддя, врахувавши заяву слідчого, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, під час судового розгляду встановлено, що згідно довідки з КП Київської міської Ради «Київського міського бюро технічної інвентаризації» за адресами в м. Києві: кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 ; кв. АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 20.03.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_7 , Київський міський нотаріальний округ, м. Київ було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер: 87, власником якої зазначено ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.05.2001, видавник: Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, країна громадянства: Україна.
У ході досудового розслідування кримінального провадження був допитаний у якості свідка гр. ОСОБА_8 , який показав, що у нього мається документ, який засвідчує особу, а саме паспорт громадянина України на його ім'я серія/номер НОМЕР_2 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 29.05.2001 та ідентифікаційний код НОМЕР_1 . Вказаний паспорт та ідентифікаційний код він ніколи не втрачав, але приблизно в 2015 році ОСОБА_8 направлявся додому з магазину «ФОРА» по бул. Верховної Ради у м. Києві, неподалік від ЗАГСУ, де до нього підійшло двоє невідомих осіб, які нанесли тілесні ушкодження та викрали майно, серед якого був його паспорт громадянина України та ідентифікаційний код. В правоохоронні органи за даним фактом скоєного кримінального правопорушення свідок не звертався, про цей випадок нікому не розказував. Після чого, через 3 дня ОСОБА_8 прийшов на місце скоєння кримінального правопорушення, де знайшов свій паспорт громадянина України і ідентифікаційний код. Крім того, на початку 2017 року він був присутній на мітингу у м. Києві, де познайомився з раніше невідомим чоловіком на ім'я ОСОБА_9 , на вигляд 28-30 років, ростом приблизно 1,75 см, середньої статури, волосся коротко стрижене русявого кольору, при зустрічі впізнати зможе. У ході спілкування він запропонував надати йому копію паспорту громадянина України та ідентифікаційний код ОСОБА_8 , за що він заплатить грошові кошти у розмірі 200-300 гривень. Свідок погодився та надав йому вказані копії, для чого вони були йому потрібні не казав. Оригінали ОСОБА_8 йому не віддавав, вони завжди були при ньому. Крім того, в листопаді 2017 року, коли ОСОБА_8 перебував на мітингу в Печерському районі у м. Києві, він знову зустрівся з ОСОБА_9 , який йому запропонував зробити йому ще одну копію паспорта та ідентифікаційного коду, останній погодився, та ОСОБА_9 передав йому грошові кошти в розмірі близько 200 - 300 гривень. Далі, в грудні 2017 року ОСОБА_8 також зустрів ОСОБА_9 на мітингу у м. Києві, де останній йому запропонував отримати банківську карту на його паспорт та передати її йому для користування, за що він пообіцяв свідку дати грошові кошти у розмірі 50 гривень. ОСОБА_8 погодився та разом з ОСОБА_9 вони попрямували у відділення якогось банку, який розташований по бул. Лесі Українки у м. Києві. По приходу у відділення банку ОСОБА_8 надав свій паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, співробітники банку зробили копії та повернули. Тоді свідок отримав одну банківську картку, яку одразу передав ОСОБА_9 . Навіщо йому ця картка ОСОБА_9 не казав. Більше вказаного чоловіка, який назвався як ОСОБА_10 ніколи не зустрічав, анкетні данні його невідомі, контактний телефон невідомий, де він на теперішній час може перебувати та коло його зв'язків також невідомі. Про те, що ОСОБА_8 є власником об'єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 з 20.03.2018 він узнав від співробітників поліції. До цього це відомо йому не було. До приватних нотаріусів свідок не їздив, свої підписи та зразки почерку ніде не ставив та не залишав. Копія та оригінал паспорту громадянина України та ідентифікаційний код він більше нікому, крім ОСОБА_9 не надавав. Хто був власником вказаної квартири, хто там проживав ОСОБА_8 невідомо, де вона розташована також, ніколи там не був.
Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 122807534 від 04.05.2018 року, об'єкт нерухомого майна, а саме квартира АДРЕСА_3 , 17.04.2018 року, вже була перереєстрована з громадянина ОСОБА_8 у власність громадянки ОСОБА_11 , згідно договору купівлі-продажу № 946 від 17.04.2018 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 .
Встановлено, що громадянин ОСОБА_8 був допитаний в якості свідка по кримінальному провадженню № 12018100090003198 відомості про яке 26.03.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, під час якого він повідомив працівникам правоохоронних органів, що квартиру АДРЕСА_3 , він не продавав, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 при підписанні договору купівлі-продажу 946 від 17.04.2018 року, квартири АДРЕСА_3 він не був присутнім, та вперше почув від працівників поліції прізвище даного приватного нотаріуса, а також громадянка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому невідома.
Тому, постановою від 18.06.2018 слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 , об'єкт нерухомості - житлову нерухомість квартиру АДРЕСА_3 , право власності на яку, згідно інформаційної довідки № 118368565 від 26.03.2018, було зареєстроване за ОСОБА_8 , станом на 04.05.2018 року вже право власності на житлову нерухомість квартиру АДРЕСА_3 , зареєстроване за громадянкою ОСОБА_11 , визнано речовим доказом.
За таких обставин, слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 , з метою забезпечення її збереження як речового доказу, заборонивши відчужувати, розпоряджатися та користуватися нею.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: