Справа № 761/16006/18
Провадження №1-кп/761/1548/2018
іменем України
21 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
секретаря ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018100100001451 від 08.02.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Авдіївка, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що мешканець м. Києва, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив з необережності кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин:
Так, 07 лютого 2018 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 рухався в крайній лівій смузі руху по вул. Л. Толстого зі сторони вул. Жилянська в напрямку вул. Вєтрова та наближався до регульованого світлофорними об'єктами перехрестя вул. Саксаганського та вул. Л. Толстого в м. Києві.
Порушуючи п. п. 2.3 «б», 10.1., 16.2 Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року, ОСОБА_3 під час керування вказаним автомобілем проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку свого руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху та повертаючи ліворуч від вул. Л. Толстого на вул. Саксаганського в напрямку пл. Перемоги не дав дорогу пішоходу ОСОБА_5 , яка переходила проїзну частину вул. Саксаганського по пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку руху автомобіля, на яку водій ОСОБА_3 повертав.
Внаслідок проявленої злочинної необережності водієм ОСОБА_3 та порушення ним правил безпеки дорожнього руху визначених ПДР України, потерпілій ОСОБА_5 в результаті наїзду автомобілем спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому медіального виростка лівої великогомілкової кістки, що згідно висновку експерта №411/е відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку експерта №12-1/521 «В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «КІА Rio» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 10.1; 16.2 ПДР України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «КІА Rio» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом виконання вимог пунктів:
10.1; 16.2 ПДР України. В даній дорожній ситуації, експертом, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «КІА Rio» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 невідповідностей вимогам пункту 12.2 ПДР України не вбачається, але вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України. З технічної точки зору, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля «КІА Rio» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України».
Під час керування транспортним засобом водій автомобіля «КІА» д. н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушив п. п. 2.3 «б», 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України:
- п. 2.3 «б»: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 16.2 На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Таким чином, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до угоди про примирення, укладеної між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 сторони визначили істотні для кримінального провадження обставини, потерпілому матеріальна шкода відшкодована повністю, констатовано факт примирення між потерпілою та підозрюваним, які не мають один до одного претензій. Узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України є відповідно до ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, потерпіла ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК України інтересам суспільства, сторони дійсно примирились, що підтверджено в судовому засіданні, дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно, обвинувачений в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий.
Учасники розгляду кримінального провадження просили затвердити угоду про примирення.
Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Керуючись ст. ст. 46, 474, 475 КПК України, суд,-
затвердити угоду про примирення від 17 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018100100001451 від 08.02.2018 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100001451 від 08.02.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Витрати понесені на проведення судово-медичної експертизи № 411/е від 13.04.2018 року в розмірі 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок та судової авто технічної експертизи № 12-1/521 від 18.04.2018 року в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 00 копійок стягнути з ОСОБА_3 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1