Справа № 760/5005/18
провадження 1-кс/760/3292/18
14 травня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу громадянки ОСОБА_3 на постанову від 09.02.2108 року детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, -
21 лютого 2018 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшла скарга громадянки ОСОБА_3 на постанову від 09.02.2108 року детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна.
23 лютого 2018 року по даній скарзі було відкрито провадження та призначено до розгляду на 14 березня 2018 року об 11 год. 30 хв., яке в подальшому було відкладено на 16 квітня 2018 року о 10 год. 30 хв. та на 14 травня 2018 року о 10:30 год.,у зв'язку з неявкою заявниці та її представника.
Відповідно до частини 3 статті 306 КПК розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, з урахуванням тієї обставини, що справа перебуває на розгляді з лютого 2018 року, вважає можливим проводити розгляд скарги у відсутність автора скарги.
Вивчивши скаргу, додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Кримінально процесуальний кодекс України не містить загального положення про заборону зловживання процесуальними правами.
Заборона зловживання процесуальними правами не потребує закріплення у нормах КПК України, оскільки вона є загальноправовим (конституційним) принципом і поширюється на всі галузі права.
На думку слідчого судді, неявка без поважної причини особи, яка подала скаргу, свідчить про фактичне не підтримання поданої скарги.
Згідно приписів частини 1, 2, 6 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
Відповідно до статті 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених статтями 7, 22, 26 КПК України, оскільки особа, яка подала скаргу в судове засідання не з'явилася, що на думку слідчого судді свідчить проте, що вона не підтримує вимоги скарги, з якою звернулась.
Враховуючи вказане, оскільки положеннями КПК України залишення без розгляду скарг не передбачено, слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з тих підстав, що ініціатор скарги її не підтримує.
На підставі викладеного та керуючись статтями 303, 306, 307, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1