Справа № 760/13536/18
Провадження № 1-кс/760/7308/18
23 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділення Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури №9 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ашхабад, республіки Туркменістану, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у кримінальному провадженні за №12018100090005546 від 21.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженям з прокурором київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовував своє клопотання тим, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090005546 від 21.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи повідомленим про підозру слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 28.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090001033, обвинувальний акт у якому 27.02.2018 у порядку ст.291 КПК України направлено до Шевченківського районного суду м. Києва, та 06.04.2018 року будучи повідомленим про підозру слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 05.04.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090003778, обвинувальний акт у якому 20.04.2018 у порядку ст.291 КПК України направлено до Солом'янського районного суду м. Києва належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності при наступних обставинах
Так, він 21.05.2018 року приблизно о 15:00 годині, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. М.Голего, 7, біля магазину «Еко-Маркет» вирішив з нього повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «Еко».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 зайшов до вказаного магазину, що розташований за адресою: м. Київ, вул. М.Голего, 7, та, перебуваючи у відділі кавових напоїв, діючи умисно, переслідуючи мету незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, взяв із полиці одну упаковку кави «Якобс» вартістю 297 гривень 49 копійок, одну упаковку кави «Віденська» вартістю 283 гривні 49 копійок та поклав їх до поліетиленового пакету чорного кольору з ручками, який приніс із собою. Після цього ОСОБА_4 направився у кондитерський відділ, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна взяв з полиці дві банки горіхової пасти «Нутела» вартістю 181 гривня 05 копійок кожна, та поклав до поліетиленового чорного пакету з ручками. У подальшому ОСОБА_4 направився у сторону касової зони та став у чергу на касі, при цьому розуміючи, що грошових коштів розрахуватись за вищевказаний товар він не мав.
Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, таємне викрадене чуже майно, що належить ТОВ «Еко», намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення та оминувши чергу на касі, не розрахувався за товар і направився до виходу з магазину «Еко-Маркет», де на виході з магазину був зупинений працівником охорони вище вказаного магазину з викраденим майном, у зв'язку із чим не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі завдавши ТОВ «Еко» майнової шкоди на загальну суму 785 гривень 90 копійок (без урахування ПДВ) та 943 гривень 08 копійок (з урахуванням ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто виконав усі дії, які вважав необхідним для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення ним не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України.
22.05.2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ашхабад, республіки Туркменістану фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованому, за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: рапортом про фактичне затримання ОСОБА_4 та виявлення факту вчинення ним кримінального правопорушення від 21.05.2018 року; протоколом заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 21.05.2018 року; протоколом огляду місця події від 21.05.2018 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 21.05.2018 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , від 21.05.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.05.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 21.05.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.05.2018 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 22.05.2018 року; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, викладених вище, підкреслив, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому правопорушення, а також зауважив щодо ризиків, що на сьогоднішній день жодний інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків в цій справі, саме тримання під вартою вважав виправданим, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою зумовлено досягненням мети забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозрюваний не має намір переховуватись від органів досудового розслідування та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть здійсненню досудового розслідування, зазначали що будь-які ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні, в зв'язку з чим просили слідчого суддю відмовити в задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою та обрати відносно підозрюваного більш м'який вид запобіжного заходу не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090005546 від 21.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 органами досудового розслідування фактично затримано о 17 год. 00 хв. 21.05.2018 року.
22.05.2018 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_4 ..
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).Відповідно до такої практики, при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 р., Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Сторона обвинувачення також вважає за необхідне звернутися до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), у якому суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Так, ОСОБА_4 будучи повідомленим про підозру слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 28.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090001033, обвинувальний акт у якому 27.02.2018 у порядку ст.291 КПК України направлено до Шевченківського районного суду м. Києва, та 06.04.2018 року будучи повідомленим про підозру слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 05.04.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090003778, обвинувальний акт у якому 20.04.2018 у порядку ст.291 КПК України направлено до Солом'янського районного суду м. Києва належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність попередити спроби підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, зокрема, сімейний стан, соціальне положення, стан здоров'я підозрюваного, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється вчинений без застосуванням насильства чи погрози його застосування, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Враховуючи, позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року.
У даній справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.
Натомість Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Окрім того Європейський суд з прав людини суд зазначив «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 його майновий, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25240 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- носити електронний засіб контролю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090005546, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України (якщо такі наявні);
- утримуватися від спілкування із свідками і потерпілими у цьому кримінальному провадженні .
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 17 годин 00 хвилин 21 травня 2018 року.
Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заходу у виді тримання під вартою - 18 липня 2018 включно.
Розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25240 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самго підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- носити електронний засіб контролю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090005546, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України (якщо такі наявні);
- утримуватися від спілкування із свідками і потерпілими у цьому кримінальному провадженні .
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора Київської місцевої прокурату №9
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1