Справа № 758/9940/16-а
12 квітня 2018 року місто Київ
Подільський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретері судового зсідання Горбані О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2,
представника позивача - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити призначення пенсії та її виплату, -
В серпні 2016 р. позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він, починаючи з 08 жовтня 2000 року та до 08 липня 2016 року, перебував на обліку в Міністерстві оборони України як військовий пенсіонер та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_2. 09 червня 2016 року позивач у зв'язку із досягненням ним 60 років, набув право на отримання пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З метою призначення пенсії за віком, позивач 08 липня 2016 року звернувся до відповідача із відповідною Заявою про призначення йому пенсії за віком, а також надав Відповідачу відповідні документи для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач призначив позивачу пенсію за віком, починаючи з 08 липня 2016 року, але для обчислення розміру даної пенсії, відповідачем було взято показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для розрахунку пенсії за 2007 рік в сумі 1197,91 грн. Крім того, відповідачем було зроблено висновокпро те, що оскільки позивач раніше отримував пенсію за вислугу років відповідно по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то згідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, про що зазначається в листі відповідача вих. № 15447/02 від 29 липня 2016 року. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, починаючи з 08 липня 2016 року, з урахуванням проведених виплат.
На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 26.10.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.
Представник відповідача, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач на даний час перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Раніше, починаючи з 08 жовтня 2000 року та до 08 липня 2016 року, позивач як військовий пенсіонер перебував на обліку в Міністерстві оборони України та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_2.
08.07.2016 року позивачем було подано до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву про призначення йому пенсії за вікомзгідноЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем було зроблено висновок про те, що оскільки позивач раніше отримував пенсію за вислугу років відповідно по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то згідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Керуючись зазначеним, відповідач призначив позивачу пенсію за віком із застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік, що складає 1197, 91 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Отже, обов'язковою умовою для вибору пенсії, відповідно до зазначеної норми є наявність одночасного права на різні види пенсії виключно за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за відповідної формулою, яка передбачена ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи»), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Проте, вказані вище норми регулюють порядок переведення з одного виду пенсії на інший в рамках Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (аналогічний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-612а14, від 09.06.2015 року у справі №21-550а14, від 02.12.2015 року у справі №193/1029/14-а, від 22.12.2015 року у справі №2-а/199/138/14) та не встановлює права органам Пенсійного фонду України здійснювати переведення громадян з одного виду пенсії на інший в межах різних законів.
Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.
В ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зокрема заначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Судом було встановлено, що позивач раніше отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Проте, в зв'язку із досягненням позивачем шістдесятирічного віку, позивач 08.07.2016 року звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В свою чергу, відповідач повинен був призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не переводити позивача на інший вид пенсії, так як в даному випадку має місце саме призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону.
Відтак, на переконання суду, звернення позивача із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про свідоме волевиявлення останнього щодо здійснення вибору одного з видів державної пенсії, а саме пенсії за віком замість пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим, викладені відповідачем у листі від 29.07.2016 рокувих. № 15447/02Центрального ОУ ПФУ в м.Києві висновки щодо переведення позивача з одного виду пенсії на інший та застосування при цьому показника середньої заробітної плати за 2007 рік є, на думку суду, протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Відповідач не оспорює право позивача на отримання пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але використовує при цьому інший показник середньої заробітної плати.
За наведених обставин, суд вважає, що при призначенні позивачупенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2016 році , відповідач зобов'язаний був застосовувати показники середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, а не показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузяхУкраїни за 2007 рікв розмірі 1197, 91 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок про те, що дії відповідача щодо призначення та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузяхУкраїни за 2007 рікв розмірі 1197, 91 грн., а не показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, не відповідають чинному законодавству, а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки вимоги позивача засновані на законі, є обґрунтовані та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду у встановлений законом строк.
На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.10, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись п.10, 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.), ст.ст.2, 5, 9, 73-76, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Центрально об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов'язання здійснити призначення пенсії та її виплату- задовольнити.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи: 40376133) здійснити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, починаючи з 08 липня 2016 року, з урахуванням проведених виплат.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова