22 червня 2018 року суддя Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М. за участю представника Київської міської митниці ДФС - Глущенко Н.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року про повернення матеріалів справи до Київської міської митниці ДФС для проведення додаткової перевірки, -
Цією постановою матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України повернуто до Київської міської митниці ДФС України для проведення додаткової перевірки.
В обґрунтування рішення про проведення додаткової перевірки, суддя послався на порушення вимог ст. 494 МК України та зазначив, що згідно протоколу про порушення митних правил від 25.01.2018 року №0062/10000/18 складеному відносно ОСОБА_2, останній відмовився від отримання копії вказаного протоколу, проте в матеріалах справи відсутні дані про направлення йому копії цього протоколу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що матеріали справи відносно ОСОБА_2 про порушення ним митних правил, передбачених ст. 472 МК України, підлягають поверненню до Київської міської митниці ДФС України для проведення додаткової перевірки.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 04.05.2018 року та постановлення апеляційним судом нового рішення про направлення даної справи до Солом'янського районного суду м. Києва на новий розгляд.
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги зазначає, що викладені в оскаржуваному рішенні від 04.05.2018 року висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, а проведення додаткової перевірки буде заважати господарській діяльності підприємства та порушувати звичний режим роботи, у зв'язку з чим, на переконання апелянта дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
При цьому, посилається на численні порушення при складанні відносно нього протоколу про порушення митних правил №0062/10000/18 від 25.01.2018 року та зазначає, що даний протокол складено всупереч вимог Державної митної служби, викладених у листі від 31.03.2009 року №11/1-10.20/2838-ЕП, яким передбачено, що у разі після неодноразових митних оформлень товару із встановленим певним кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду, питання про наявність вини в діях декларанта може розглядатись тільки взалежності від висновків проведеного службового розслідування, щодо вини посадових осіб митного органу у невірній класифікації товару, допущеній у попередніх або новій ситуаціях. Однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо висновків службового розслідування стосовно посадових осіб митного органу, які здійснювали митне оформлення ідентичних товарів заявлених до митного оформлення за кодом УКТЗЕД 3926909790, а тому вважає, що в діях декларанта відсутня вина у вчиненні порушення митних правил, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вини співробітників митниці, які проводили митне оформлення тих самих товарів у попередніх випадках за визначеним декларантом спірним кодом товарів УКТЗЕД.
Також вказує на порушення митним органом вимог ч.5 та ч.6 ст. 69 МК України, оскільки враховуючи, що спірне Рішення від 22.01.2018 року про визначення коду товару згідно УКТЗЕД було прийняте спеціалізованим підрозділом відділом класифікації товарів за запитом підрозділу митного оформлення, даний випадок є складним випадком класифікації товарів, а отже штрафи, а також інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів не застосовуються, так як заявником не подавалися недостовірні документи, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
На думку апелянта, митний орган протиправно склав відносно нього протокол за ст. 472 МК України (недекларування товарів), оскільки у графі 31 митної декларації №UА 100010/2018/120815 декларантом було правильно зазначено моделі товарів, що підтверджується відповідним рішенням митниці. При цьому, під час складання протоколу, в порушення вимог ч.ч. 5, 7, 8 ст. 494 МК України, йому не було роз'яснено його права та не направлено примірник даного протоколу, а вартість вилучених товарів була визначена орієнтовно, тобто складений протокол не може бути джерелом доказів у даній справі.
Особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу без його участі.
Під час апеляційного розгляду справи, вислухавши думку представника Київської міської митниці ДФС, яка не заперечувала проти поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині вимог про скасування постанови судді від 04.05.2018 року та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції на новий розгляд, з наступних підстав.
Відповідно до статті 487 МК Українипровадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
При цьому за приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 527 МК України передбачено, що за результатами розгляду справи про порушення митних правил суддя, в тому числі може винести постанову про проведення додаткової перевірки, в якій має бути зазначено конкретні суб'єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.
Системний аналіз вищезазначених норм закону дозволяє дійти висновку, що рішення про проведення додаткової перевірки приймається за результатами розгляду справи у разі виявлення у надісланих матеріалах про порушення митних правил недоліків, які унеможливлюють здійснення її правильного та об'єктивного розгляду, зокрема через неповноту доказової бази, тобто коли не встановлено всіх обставини, які входять до предмета доказування по даній справі, та інші необхідні відомості для прийняття рішення по суті.
Безпосереднім наслідком винесення постанови про проведення додаткової перевірки є створення передумов для отримання належних доказів (або для вжиття заходів до їх отримання), необхідних для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суддя, дослідивши матеріали справи відносно ОСОБА_2 про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України,дійшов висновку про необхідність направлення даної справи до Київської міської митниці ДФС України для проведення додаткової перевірки лише з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні дані про направлення копії протоколу про порушення митних правил від 25.01.2018 року №0062/10000/18 особі, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2
Проте на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку таке рішення не сприяє досягненню мети щодо повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи і повернення справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України до Київської міської митниці ДФС України для проведення додаткової перевірки лише з підставне направлення митним органом копії складеного протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності створює штучні перепони для здійснення правосуддя.
Отже, суду першої інстанції необхідно було перевірити обставини зазначені в протоколі про порушення митних правил, дати оцінку доказам наданим Київською міською митницею ДФС на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, навести обґрунтування щодо прийняття чи відхилення як доказів, так і доводів сторони захисту, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а у випадку неможливості, прийняти рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо необґрунтованого направлення справи для проведення додаткової перевірки, а тому оскаржувана постанова від 04.05.2018 року суду не може вважатись законною та обґрунтованою та підлягає скасуванню, а матеріали даної справи поверненню до Солом'янського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 530 МК України суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року, якою матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, повернуто до Київської міської митниці ДФС України для проведення додаткової перевірки - скасувати, а матеріали справи за протоколом про порушення митних правил за №0062/10000/18від 25 січня 2018 року відносно ОСОБА_2 повернути до Солом'янського районного суду м. Києва для розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва І.М. Сілкова