[1]
21 червня 2018 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 гривень.
Згідно постанови, 15.11.2017 року о 22 год. 07 хв. в м. Києві по вул. Героїв Севастополя, 22, громадянин ОСОБА_3 при порушенні правил дорожнього руху, відмовився пред'явити працівникам поліції документи, що посвідчують його особу та намагався втекти з місця зупинки, при цьому розмахував руками, тобто своїми діями, що виразилися у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2018 року, а провадження в справі відносно нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
При цьому, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, формально підійшов до розгляду даної справи, не з'ясувавши чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що під час розгляду справи суд першої інстанції не звернув своєї уваги на численні порушення вимог Закону України "Про національну поліцію" з боку працівників поліції, які підійшли до нього у дворі будинку №22 по вул. Героїв Севастополя в м. Києві і, не представившись, у зухвалій формі почали звинувачувати його у порушенні правил дорожнього руху, у зв'язку з чим висунули вимогу пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс цивільної відповідальності, після чого безпідставно, в порушення вимог ст. 42 Закону України "Про національну поліцію"та ст. 264 КУпАП, застосували до нього заходи фізичного впливу, провели його особистий огляд без складання відповідних процесуальних документів. При цьому, не надали йому можливості надати свої пояснення по суті правопорушення та скористатися правовою допомогою, про що він неодноразово повідомляв працівників поліції.
Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього від 15.11.2017 року складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року), в якому при викладенні обставин по суті правопорушення фабула вчиненого адміністративного правопорушення зазначена не конкретно, а лише фактично викладена загальними фразами без конкретизації в чому саме полягає зухвалість та злісна непокора, тобто відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції.
Крім цього зазначає, що в порушення вимог п.9 вказаної Інструкції у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» зазначено посвідчення водія НОМЕР_2, проте не вказано найменування органу, який його видав, дата і місце народження викладено нерозбірливим почерком, а також вказаний протокол не містить відомостей про громадянство правопорушника.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2018 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки не погоджуючись з прийнятим рішенням він 15.02.2018 року уклав угоду з адвокатом ОСОБА_2, який 19.02.2018 року подав апеляційну скаргу на зазначену постанову судді, однак постановою судді Апеляційного суду міста Києва від 02.03.2018 року було повернуто апеляційну скаргу захисника, оскільки вона не підписана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Після цього, 12.03.2018 року він особисто подав апеляційну скаргу на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2018 року разом з клопотанням про поновлення строків апеляційного оскарження.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити захиснику ОСОБА_1 пропущений ним строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року щодо ОСОБА_1, оскільки цей строк був пропущений ним з поважних причин.
Під час апеляційного розгляду справи, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до положень ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Під час апеляційного розгляду справи захисник ОСОБА_2 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, послався на незаконність дій працівників поліції щодо безпідставного затримання ОСОБА_1 та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП та зазначив, що даний протокол та інші наявні в матеріалах справи документи були складені з численними порушеннями вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції за №1376 від 06.11.2015 року, зокрема у протокол серії АА №189948 від 15.11.2017 року відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАПне зазначено всіх необхідних відомостей, як того вимагають положення ст. 256 КУпАП та вищезазначеної Інструкції не викладено суті вчиненого правопорушення, відсутні підписи понятих, безпідставно зазначено про відсутність у ОСОБА_1 клопотань, не вказано час та місце розгляду цього протоколу в суді, не зазначено на підставі якого документу були встановлені дані про громадянство особи, не обґрунтовано в чому полягає законність вимоги поліцейського, не зазначені повні дані щодо місця народження особи. Згідно цього протоколу особу було встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_3 25.09.2014 року, проте не зазначено якою установою було видано цей документ.
На переконання захисника вказаний протокол та долучені до нього матеріали містять суперечливі та сумнівні відомості, а тому не можуть вважатись належним доказом винуватості ОСОБА_1
Для перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та наведених захисником під час апеляційного розгляду справи, апеляційним судом до Управління патрульної поліції м. Києва неодноразово (13.04.2018, 17.05.2018 та 08.06.2018) направлялись запити з вимогою надати суду відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції що здійснювали оформлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також судові повістки про виклик в судове засідання інспектора поліції ОСОБА_4, який складав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, для дачі пояснень щодо обставин вчинення останнім адміністративного правопорушення. Однак вказаний відеозапис до апеляційного суду не надійшов, жодної відповіді на запит суду щодо вказаного відеозапису надано не було і на неодноразові виклики в судові засідання (а.с. 83, 88, 90) інспектор поліції не з'явився, даних про причини його неявки до апеляційного суду з Управління патрульної поліції в м. Києві не надходило.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та об'єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, а тому суд правильно поклав їх в обґрунтування прийнятого рішення.
Такими доказами є дані, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №189948 від 15.11.2017 року складеному відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, в якому зазначено, що останній 15.11.2017 року о 22 год. 07 хв. в м. Києві по вул. Героїв Севастополя, 22 при порушенні правил дорожнього руху відмовився пред'явити документи, що посвідчують особу, при цьому намагався втекти з місця зупинки, розмахував руками, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції (а.с. 1); у протоколі про адміністративне затримання серії АА №019917 від 15.11.2017 року, згідно якого 15.01.2017 року о 22 год. 20 хв. ОСОБА_1 було доставлено до ТВП-2 Солом'янського УП ГУНП у м. Києві з метою встановлення особи та складання адміністративних матеріалів (а.с. 2); у рапорті старшого інспектора з відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ОСОБА_5, з якого вбачається, що 15.11.2017 року близько 22 год. 05 хв. під час охорони громадського порядку на території Солом'янського району за адресою: вул. Героїв Севастополя, 22, в м. Києві було виявлено автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, водій якого порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» та з вул. Г.Севастополя виїхав на вул. А.Каблукова на якій здійснюється односторонній рух., після чого екіпаж поліції увімкнувши проблисковий маячок синього кольору та подавши звуковий сигнал, поїхав за вказаним автомобілем, проте водій даного транспортного засобу не зупинився та продовжив рух в глиб дворової території де потім зупинився, швидко вийшов з автомобіля, замкнув його і пішов в іншому напрямку. Наздогнавши водія та повідомиш йому причину зупинки, водій повідомив, що не керував вищезазначеним автомобілем та відмовився пред'явити документи, що посвідчують його особу. При цьому водій заперечував свою причетність до адміністративного правопорушення у сфері порушення ПДР, після чого було прийнято рішення - затримати водія та доставити його до приміщення ТВП -2 Солом'янського УП за адресою: м. Київ, вул. П. Шутова, 3, для встановлення його особи та також складання відповідних матеріалів. Під час затримання водій чинив фізичний опір, намагався вирватися від поліцейських та розмахував руками.
Перед посадкою до службового автомобіля, ОСОБА_1 відмовився пред'явити наявність речей, які в нього були в кишенях, тому задля міри особистої безпеки та згідно ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» відносно водія було застосовано спецзасіб БР. Прибувши до службового приміщення ТВП-2 Солом'янського УП, особу водія було встановлено на підставі посвідчення водія Серії НОМЕР_4 виданого 25.09.2014 року на ім'я ОСОБА_3 В подальшому відносно громадянина ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне затримання та протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП (а.с. 4-5).
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП вимогам встановленим КУпАП, зокрема статтею 256 цього Кодексу та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1376 від 06.11.2015 року, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки даний протокол містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 256 КУпАП та вищезазначеною Інструкцією.
Так, згідно вказаного протоколу, ОСОБА_1 15.11.2017 року о 22 год. 07 хв. в м. Києві по вул. Героїв Севастополя, 22 при порушенні правил дорожнього руху відмовився пред'явити документи, що посвідчують його особу, при цьому намагався втекти з місця зупинки, розмахував руками, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, тобто у даному протоколі викладена суть вчиненого правопорушення, а також наведено, які саме законні вимоги було висунуто поліцейським та які дії вчинив ОСОБА_1
Доводи захисника щодо не зазначення в протоколі повної адреси місця народження особи, назви органу, який видав документ, що посвідчує особу ОСОБА_1, часу і місця розгляду даного протоколу в суді та відсутність в ньому підписів понятих, апеляційний суд вважає необґрунтованими і не приймає їх до уваги, оскільки особу ОСОБА_1 було встановлено на підставі посвідчення водія, який не містить зазначених захисником відомостей, а положення ст. 256 КУпАП та вищезазначеної Інструкції не містять такої вимоги, як обов'язкове зазначення у протоколі свідків або понятих. При цьому в протоколі чітко зазначено, що розгляд даної адміністративної справи відбудеться в Солом'янському районному суді м. Києва, а посилання апелянта на не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення дати розгляду справи в суді є надуманими, оскільки інспектор поліції не може володіти інформацією про час та дату судового засідання, яку визначає виключно суддя після надходження до суду протоколу про адміністративне правопорушення для розгляду.
Також не обґрунтованими апеляційний суд вважає і доводи захисника про позбавлення ОСОБА_1 можливості подати клопотання та скористатися допомогою захисника, оскільки в матеріалах справи містяться його письмові пояснення ОСОБА_1 надані працівникам поліції 15.11.2017 року, в яких останній, маючи таку можливість, не зазначав про бажання заявити клопотання та про позбавлення його такого права працівниками поліції.
Крім того, будь-яких даних, які б свідчили про невідповідність дій поліцейських вимогам закону матеріали справи не містять, адже згідно з п.п. 3, 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань наділена повноваженнями стосовно припинення виявлених адміністративних правопорушень та контролю за дотриманням ПДР його учасниками. Застосування такого превентивного заходу, як перевірка документів, передбачено ст.ст.31, 32 вказаного Закону, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила правопорушення.
Оскільки у поліцейських були підстави вважати, що ОСОБА_1, як водій автомобіля «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 вчинив правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вимога пред'явити документи для перевірки була абсолютно законною і у водія виник обов'язок їх надати, що ним виконано не було. Натомість ОСОБА_1 на неодноразові вимоги пред'явити документи відмовився, при цьому намагався втекти від поліцейських, розмахував руками, що підтверджує висновки суду першої інстанції про вчинення ним злісної непокори законній вимозі працівника поліції.
Інші порушення на які посилається ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі та його захисник не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і не впливають на суть прийнятого рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі.
За таких обставин, враховуючи, що під час апеляційного перегляду даної справи не було встановлено порушень судом першої інстанції вимог закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.02.2018 року про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування та закриття провадження в справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 гривень - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова
Справа№ 33/796/1360/2018 Категорія: ст.185 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.