Справа № 11-сс/796/3072/2018 Слідчий суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 304 КПК України Суддя-доповідач ОСОБА_2
18 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарях ОСОБА_5 , ОСОБА_6
за участі захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 03 травня 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , поданої в інтересах ОСОБА_8 , на бездіяльність уповноваженого прокурора групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000166 від 30 травня 2016 року.
Своє рішення слідчий суддя, проаналізувавши положення ст. 303 КПК України та зміст вимог скарги, мотивував тим, що адвокатом ОСОБА_7 оскаржується бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню під час досудового розслідування.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року та призначити новий розгляд її скарги на бездіяльність уповноваженого прокурора групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000166 від 30 травня 2016 року.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000166 вона оскаржила слідчому судді бездіяльність прокурора щодо не вчинення в межах строку досудового розслідування жодної з встановлених ч. 2 ст. 283 КПК України дій по закінченню досудового розслідування та не вчинення після закінчення строку досудового розслідування дії, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України, а висновок слідчого судді про те, що зазначена нею бездіяльність прокурора не підлягає оскарженню відповідно до положень ст. 303 КПК України суперечить як змісту кримінального процесуального закону, так і фактичним обставинам провадження.
Зокрема, звертає увагу на те, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України від 12 квітня 2017 року строк досудового розслідування у провадженні № 52016000000000166 продовжено до шести місяців, тобто до 13 червня 2017 року. 01 червня 2017 року прокурором винесено постанову про зупинення досудового розслідування на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України. Отже з дня винесення такого рішення до останнього дня строку досудового розслідування залишалось 12 днів, які є граничним передбаченим КПК України строком для прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій на стадії досудового розслідування. 03 квітня 2018 року постанова про зупинення досудового розслідування скасована судом, а тому строк досудового розслідування закінчився 15 квітня 2018 року, бо продовжений відповідно до КПК України не був. Між тим до 15 квітня 2018 року жодна процесуальна дія, у тому числі по закінченню досудового розслідування, прокурором не вчинена, отже така бездіяльність, виходячи з положень кримінального процесуального закону, ст.ст. 3, 21 КПК України, ст. 2, 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішень Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/20011, від 25 листопада 1997 року № 6-зп, а також практики Європейського суду з прав людини, підлягає оскарженню на досудовому розслідуванні в порядку ст. 303 КПК України.
За таких обставин, апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною та просить її скасувати.
У судове засідання суду апеляційної інстанції прокурор, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, не прибув, про поважність причин неявки суд не повідомив, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття прокурора не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали провадження за скаргою та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів судового провадження та змісту скарги, захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 в порядку ст. 303 КПК України звернулась до слідчого судді із скаргою на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 52016000000000166 від 30 травня 2016 рокущодо не вчинення в межах процесуального строку досудового розслідування цього кримінального провадження - до 16 квітня 2018 року включно, процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України та просила зобов'язати уповноваженого прокурора групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000166 негайно вчинити процесуальну дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України (тобто закрити кримінальне провадження).
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя, з посиланням на положення ст. 303 КПК України, мотивував свої висновки тим, що вимоги скарги захисника свідчать про те, що оскаржується бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню під час досудового розслідування.
З висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки визнає їх обґрунтованими.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
За змістом ст. 24 КПК України реалізація права на оскарження забезпечується в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На стадії досудового розслідування кримінального провадження контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснює слідчий суддя відповідно до його повноважень у порядку, передбаченому КПК України, що встановлено п. 18 ст. 3 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При цьому, ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, предметом оскарження згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, але оскаржити до слідчого судді таку бездіяльність прокурора можливо лише за наявності зв'язку між його обов'язком вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначена особа зобов'язана їх вчинити.
За змістом ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Між тим, зміст та вимоги скарги захисника ОСОБА_7 , яка в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 ПК України фактично порушила питання перед слідчим суддею про зобов'язання прокурора закрити кримінальне провадження, на переконання колегії суддів, свідчать, що предмет оскарження виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді. Доводи апеляційної скарги про протилежне є непереконливими, захисник не оскаржує бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні дій, зобов'язання вчинити які кримінальним процесуальний закон пов'язує з певними строками, право на оскарження якої передбачено п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки в даному випадку положення ст. 283 КПК України, з якими захисник пов'язує свої вимоги, не визначають конкретного строку здійснення прокурором передбачених у процесуальному законі дій, в тому числі і щодо закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За наведених обставин, рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, отже підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , поданої в інтересах ОСОБА_8 , на бездіяльність уповноваженого прокурора групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000166 від 30 травня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4