Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-сс/781/247/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 307 (229-1) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
25.06.2018 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.06.2018 року у кримінальному провадженні № 4201812017000266, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, якою накладено арешт на нерухоме майно,-
інші учасники судового засідання:
прокурор - ОСОБА_7
захисник- ОСОБА_8
скаржник - ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.06.2018 року накладено арешт на майно ОСОБА_6 , а саме на транспортний засіб ВАЗ 21121, 2007 року випуску, тип загальний легковий комбі -В, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , чорного кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , тимчасово, позбавивши його можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та користуватися вказаним майном.
В обґрунтування вказаного рішення слідчий суддя зазначив, що 05.06.2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Суд першої інстанції вказав, що потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як накладення арешту, обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, та ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов'язати слідчого Кіровоградського РВП Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_9 повернути у користування скаржника автомобіль.
Вказує, що відповідно до протоколу від 04.06.2018 року, огляд було закінчено 06.06.2018 року близько 15 год. 10 хв. Клопотання про арешт майна мало б бути подано не пізніше 15 год. 10 хв. 04.06.2018 року, при цьому відсутні докази того, що дане клопотання було подане протягом встановленого строку. Власника нерухомого майна всупереч ч.1 ст. 172 КПК України не було повідомлено про судове засідання.
Судом не враховано, що транспортний засіб придбаний у кредит під час фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_10 , дружина є співвласником транспортного засобу, транспортний засіб використовується в інтересах сім'ї. Вказує, що на утриманні скаржника знаходяться двоє батьків інвалідів. Вказує на стан здоров'я, який потребує пресування на транспортному засобі.
Зазначає, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які відомості, сліди і яким чином вказане майно могло бути використаним як знаряддя вчинення злочину
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу суду, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий дотрималися.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Слідчий суддя накладаючи арешт на транспортний засіб ВАЗ 21121, 2007 року випуску, тип загальний легковий комбі -В, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , чорного кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , тимчасово, позбавивши ОСОБА_6 можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та користуватися вказаним майном, не врахував що транспортний засіб придбаний за час шлюбних відносин з ОСОБА_10 , остання є співвласником транспортного засобу.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст.1 Протоколу N1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, але ч.5 ст. 173 КПК України не містить вимоги про те, що в ухвалі про арешт майна має бути зазначено строк дії цієї ухвали. Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Слідчий суддя задовольняючи клопотання дійшов вірного висновку, щодо накладення арешту на автомобіль в межах вимог ч.5 ст. 170 КПК України.
Однак судом першої інстанції було безпідставно застосовано обмеження щодо користування транспортним засобом, та накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
З наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 21121, 2007 року випуску, тип загальний легковий комбі -В, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , чорного кольору речовим доказом не визначено та не є знаряддям злочину. Зазначене було підтверджено прокурором під час розгляду матеріалів апеляційної скарги.
Ні слідчим в клопотанні, а ні прокурором, ні слідчим суддею при винесенні ухвали не зазначено правових підстав щодо позбавлення права користування даним транспортним засобом. Відсутнє обґрунтування накладення арешту на свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , не вказано, які підстави дають вважати, що існує загроза зміни або знищенню даного свідоцтва, тому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 підлягає поверненню підозрюваному, а тому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ч.1,2, 5 ст. 170, 172, 173, 376, 404, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.06.2018 року, у кримінальному провадженні № 4201812017000266, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, про накладення арешту на нерухоме майно - скасувати.
Клопотання слідчого Кіровоградського РВП Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на транспортний засіб ВАЗ 21121 2007 року випуску, який перебуває у володінні та на праві власності - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб ВАЗ 21121, 2007 року випуску, тип загальний легковий комбі -В, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , чорного кольору, заборонивши йому відчужувати та розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном.
Зобов'язати слідчого Кіровоградського РВП Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_9 повернути підозрюваному ОСОБА_6 транспортний засіб ВАЗ 21121, 2007 року випуску, тип загальний легковий комбі -В, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , чорного кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , які перебувають у володінні та на праві власності та водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 .
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2