Справа № 369/5483/17
Провадження №2-п/369/38/18
13.06.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді Волчко А.Я.,
секретаря Раситюк М.П.
за участю: представника заявника ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 вячеславовича про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.10.2017 року по справі № 369/5483/17 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
У січні 2018 року представник відповідача звернувся до суду із зазначеною заявою, просить скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Заяву обґрунтовує тим, що позивач дізнався про існування відносно нього заочного рішення лише 19 січня 2018 року та заочне рішення, яке ухвалено судом постановлено без відповідача, який не викликався у судове засідання за адресою проживання.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.10.2017 року по справі №369/5483/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.04.2011 року у розмірі 47095.05 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1600.00 грн.
Представник заявника у судове засідання з'явилися, заяву підтримали, просили задовольнити.
Представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - до суду з»явився, заяву не визнав, просив відмовити з підстав визначених у відзиві на заяву про перегляд заочного рішення.
Суд, вислухавши пояснення представника заявника, представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
У зв'язку з набранням чинності з 15.12.2017 Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України», згідно Перехідних положень цього Кодексу, справи провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами Цивільного процесуального кодексу України, які діють з 15.12.2017.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 3, ч. 4 ст. 287 ЦПК України).
У відповідності з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У матеріалах справи міститься інформація, відповідно до якої відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення на його адресу реєстрації судових викликів.
При ухваленні заочного рішення судом досліджувались та приймались до уваги всі обставини та досліджені матеріали справи, а в заяві не приводиться доводів, не надаються докази, а також відсутні посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, що могли б вплинути на зміст прийнятого заочного рішення.
Виходячи з того, що заявник належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, а до заяви про перегляд заочного рішення не подано доказів, а також відсутні посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача які могли б вплинути на зміст заочного рішення, прохання про скасування заочного рішення є необґрунтованим.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами, ст.ст. 287, 288 ЦПК України,-
Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 вячеславовича про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.10.2017 року по справі № 369/5483/17 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення залишена без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Я. Волчко