Справа № 510/721/18
26.06.2018 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Бошкова І.Д.;
-за участю секретаря Занфір О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -
Представник відповідача - Ренійської міської ради позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.
Позивачка, її представник ОСОБА_2 на задоволенні позовних вимог наполягали, просили розглянути справу у їх відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася із відповідними вимогами та просила встановити факт родинних відносин та визнати за нею в порядку спадкування право власності на спадкове майно, зазначивши, що 18 серпня 2017 року помер її дідусь ОСОБА_3 Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на:
-квартиру № 17, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Карташова, буд. № 35, загальною площею 57,50 кв.м., житловою площею 28,00 кв.м., підсобною площею 29,50 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.01.2015р., реєстр № 29, технічним паспортом на вказане нерухоме майно, складеного 20.01.2015р. КП «Ренійське БТІ».
На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 18.08.2017 р. - помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його онучка ОСОБА_1, позивачка у справі, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, оскільки її батько ОСОБА_4 (родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 001569), який є сином нині померлого ОСОБА_3 (родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії ІV-ЖД), тобто є спадкоємцем першої черги за законом, однак який помер 10.02.2006р., тобто до відкриття спадщини 18.08.2017р., після смерті ОСОБА_3 Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті спадкодавця немає.
Враховуючи викладені обставини, позивачка у відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, (як спадкоємець першої черги за законом) звернулася до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивачки, нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15.06.2018 р., з причин, за якими можна було прослідити родинний зв'язок між спадкодавцем ОСОБА_3 та позивачки ОСОБА_1, оскільки фактично існують розбіжності в назвах їх прізвищ, та те що на спадкове майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів, тому нотаріус порадив позивачці звернутися до суду. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на вказане нерухоме майно, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці відсутні, представник відповідача не заперечував проти визнання за позивачкою права власності на спадкове майно після смерті спадкодавця, про що надав суду відповідну заяву.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем за законом (ст. 1261 ЦК України). Вона у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_3 (факт родинного зв'язку який між ним та позивачкою, як дідуся та онучки суд вважає встановлений), не провів державну реєстрацію свого права власності на вказане нерухоме майно, у встановленому законом порядку, а на теперішній час зробити це неможливо, у зв'язку із тим, що закон пов'язує набуття права власності на нерухоме майно із відповідною державною реєстрацією цього права, а згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. У випадку смерті власника нерухомого майна, первинну реєстрацію права власності на яке не було проведено та правовстановлюючий документ на яке відсутній, питання про перехід права власності на це нерухоме майно до спадкоємця повинно вирішуватися у судовому порядку.
У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, у т.ч. і про встановлення родинних відносин між фізичними особами.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на вищевказане нерухоме майно, з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказані об'єкти спадкового майна, у зв'язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо встановлення факту родинних відносин та визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 211, 258, 259, 264 - 265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є онучкою ОСОБА_3, померлого 18 серпня 2017 року.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:
- квартиру № 17, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. А. Карташова, буд. № 35, загальною площею 57,50 кв. м., житловою площею 28,00 кв. м., підсобною площею 29,50 кв. м.,
після смерті ОСОБА_3, померлого 18.08.2017 року.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.Д. Бошков