Справа № 513/518/15-ц
Провадження № 6/513/22/18
Саратський районний суд Одеської області
25 червня 2018 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Сарата цивільну справу за заявою стягувача Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Укргазбанк», з викликом боржника ОСОБА_2, про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання,
17 травня 2018 року заявник звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів від 06 липня 2018 року у справі № 513/518/15-ц.
Заяву обґрунтував тим, що рішенням Саратського районного суду Одеської області від 06 липня 2015 року з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Укргазбанк» стягнуто заборгованість за договором № АЗС-0000323-Ф/13-ОD1 від 05 липня 2013 року у загальній сумі 9242, 18 гривень, а також з боржника стягнуто судові витрати в сумі 243,60 гривень. Рішення набрало законної сили 22 липня 2015 року.
Заявник стверджує, що банк не отримував копію рішення. В процесі моніторингу судових справ представник банку дізнався про прийняте рішення з Єдиного реєстру судових рішень і 04 квітня 2018 року направив заяву про видачу копії рішення та виконавчих листів.
18 квітня 2018 року суд видав копію рішення та виконавчі листи, але строк пред'явлення виконавчих листів зазначено до 22 липня 2016 року.
Представник стягувача Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Укргазбанк», належним чином повідомлений про розгляд справи до суду не з'явився, не повідомив суд про поважні причини неявки.
Боржнику ОСОБА_2 судовий виклик направлявся за адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак повернувся з відміткою, що він за вказаною адресою не проживає. Відповідно до ст. 130 ЦПК вважається, що він повідомлений належним чином.
Дослідивши надані матеріали та матеріали цивільної справи № 513/518/15-ц, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 18 ЦПК України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
З матеріалів цивільної справи № 513/518/15-ц вбачається, що заочним рішенням Саратського районного суду Одеської області від 06 липня 2015 року з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Укргазбанк» стягнуто заборгованість за договором № АЗС-0000323-Ф/13-ОD1 від 05 липня 2013 року у загальній сумі 9242, 18 гривень, а також з боржника стягнуто судові витрати в сумі 243,60 гривень (а.с. 81-82).
З журналу судового засідання вбачається, що в судовому засіданні був присутній представник позивача ОСОБА_3 (а.с. 78-79). Згідно розписки від 06 липня 2015 року ОСОБА_3 отримала копію рішення 06 липня 2015 року (а.с. 83). Рішення набрало законної сили 22 липня 2015 року.
11 квітня 2018 року представник позивача ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про видачу копії рішення та виконавчих документів.
13 квітня 2018 року за вихідним номером 513/518/15-ц/2166/2018 позивачу направлено копію заочного рішення та виконавчі листи, які представник позивача отримав 20 квітня 2018 року (а.с. 94-95).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» ( від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), який діяв
станом на дату видачі виконавчого листа (станом на 22 липня 2015 року), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
З урахуванням вказаних положень Закону, строк пред'явлення виконавчих листів, виданих за рішенням суду по справі 513/518/15-ц, яке набрало законної сили 22 липня 2015 року, становить один рік та закінчився 22 липня 2016 р.
Отже, стягувачем було пропущено передбачений Законом України «Про виконавче провадження» ( який був чинний на час видачі виконавчого листа), річний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому посилання представника стягувача на пункт 5 розділу ХІІІ " Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року і яким передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являють до виконання у строки, встановлені цим законом, є необґрунтованим, оскільки дія цього пункту не поширюється на виконавчі листи, строк пред'явлення яких до виконання було пропущено у відповідності до норм діючого на той час Закону України "Про виконавче провадження" ( від 21 квітня 1999 року № 606-XIV) .
Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Звертаючись до суду із даною заявою, представник стягувача, як на поважність причин пропуску строку, вказував на те, що те, що представник банку не отримував копії рішення. Однак, ці посилання представника позивача спростовуються копією розписки, наявної в матеріалах справи про отримання представником ПАТ ОСОБА_1 банк «Укргазбанк» 06 липня 2015 року копії рішення Саратського районного суду від 06 липня 2015 року (а.с. 83).
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «ОСОБА_4 проти України» та «Трух проти України»).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України».
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вжиття стягувачем будь-яких заходів щодо отримання виконавчих листів до закінчення строку для пред'явлення їх до виконання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що підстави, зазначені в заяві стягувача, не вказують на поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Отже, стягувач не довів існування об'єктивних, непереборних обставин, що перешкоджали йому отримати виконавчі листи та в період з 22 липня 2015 року по 22 липня 2016 року пред'явити їх до виконання. Строк для пред'явлення виконавчих документів до виконання пропущений заявником без поважних причин, а тому в задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 259-261,263, 433 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви стягувача Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Укргазбанк», з викликом боржника ОСОБА_2, про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. І. Бучацька