Справа № 510/899/18
13.06.2018 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Бошков І.Д.;
-за участю секретаря Занфір О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Представник відповідача - Долинської сільради позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивач, її представник ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягали, просили про розгляд справи без їх участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася із відповідними вимогами та просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на спадкове майно, зазначивши, що за життя її чоловіку - ОСОБА_3 належало право власності на:
-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованими за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Долинське, вул. Крайня, 23, який складається в цілому із: житлового будинку літ. А загальною площею 79,40 кв.м., житловою площею 55,90 кв.м., підсобною площею 23,50 кв.м., тамбуру літ. а, навісу літ. б,Г, літньої кухні літ. Б, гаражу літ. В, льох літ. в, вбиральні літ. Д, сараю літ. Е, огорожі № 1-6, споруди №7, що підтверджується технічним паспортом на вказане нерухоме майно, виготовлений КП «Ренійське БТІ» 20.04.2018року.
На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 08.09.2017 р. - помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємство після його смерті здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1, позивач у справі. Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині після смерті спадкодавця немає. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, позивач (як спадкоємець першої черги за законом) не звертався до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак позивач прийняв спадщину з наступних підстав. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На час відкриття спадщини, позивач постійно проживала разом із спадкодавцем. Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини з моменту її відкриття, позивач про відмову від спадщини не заявляв, а отже фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3, вступом в управління та володіння спадковим майном, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 08.05.2018 р., посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на вищевказаний об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, та в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці відсутні, представник відповідача не заперечував, щоб позивач оформив право власності на спадкове майно на своє ім'я. Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). У відповідний 6-місячний строк, ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся, однак позивач на час відкриття спадщини, постійно проживала разом із спадкодавцем, про відмову від спадщини не заявляла, отже фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, та в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_3 не було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку, а на теперішній час зробити це неможливо, оскільки згідно із положеннями ст. 25 ЦК України, правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. У випадку смерті власника нерухомого майна, первинну реєстрацію права власності на яке не було проведено та правовстановлюючий документ на яке відсутній, питання про перехід права власності на це нерухоме майно до спадкоємця повинно вирішуватися у судовому порядку.
У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на вказаний житловий будинок, з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 211, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1262, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 126, 152 ЗК України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:
-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованими за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Долинське, вул. Крайня, 23, який складається в цілому із: житлового будинку літ. А загальною площею 79,40 кв.м., житловою площею 55,90 кв.м., підсобною площею 23,50 кв.м., тамбуру літ. а, навісу літ. б,Г, літньої кухні літ. Б, гаражу літ. В, льох літ. в, вбиральні літ. Д, сараю літ. Е, огорожі № 1-6, споруди №7,
після смерті ОСОБА_3, померлого 08.09.2017 року.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.Д. Бошков