Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/129/18-ц
26 червня 2018 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю:
секретаря судового засідання Кострицької Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
26.04.2018 року позивачка звернулася з позовом до суду, в якому зазначає, що згідно рішення Олевського районного суду Житомирської області від 20.07.2010 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітнього дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітної плати (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», щомісячно, починаючи з 10.06.2010 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 06.10.2026 року. Однак, у зв'язку із змінами до Сімейного Кодексу України, позивачка просить, збільшити розмір аліментів, які було встановлено рішенням Олевського районного суду від 20.07.2010 року № 2-514/10, на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), до 02.09.2026 року, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Також позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Позивачка позов підтримала з підстав, які зазначені в позовній заяві та надала до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність у зв'язку з сімейними обставинами. Позов підтримує повністю з підстав зазначених у заяві.
Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням , наявним в матеріалах справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позовну заяву не надав.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 20.07.2010 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітної плати (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» щомісячно, починаючи з 10.06.2010 року до досягнення повноліття дитиною, тобто до 06.10.2026 року.
Відповідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року №2037-VІІІ частину другу статті 182 Сімейного Кодексу України змінено та встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач фактично ставить питання не про зміну розміру аліментів, що стягуються з відповідача на утримання неповнолітньої дитини, а на стадії виконання рішення суду, просить про приведення їх розміру у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року №2037-VІІІ.
Згідно п.17 Постанови Пленуму ВС України від 15.05.2006 року за № 3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Це означає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину визначається на підставі закону (ч.2 ст.182 СК України), а не судовим рішенням, оскільки з таких обставин, прямо, однозначно і безумовно врегульовано законом і не потребує ухвалення додаткового рішення.
Отже, позовні вимоги не стосуються збільшення розміру аліментів в розумінні ст. 192 СК України, не наводяться будь-які обставини зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, не надаються докази цих обставин, а зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановленого раніше судового рішення у справі про стягнення аліментів, яким визначено розмір аліментів у частці від доходу, і дану частку позивач не просить змінити.
В даному випадку зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину є законодавчою підставою та обов'язком для автоматичного нарахування аліментів у розмірі визначеному законом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» згідно яких позивачі у справах про стягнення аліментів, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Тому , суд вважає, що позивачку слід звільнити від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 192 СК України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 89, 247, 263-265, 279, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині збільшення розміру аліментів - відмовити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВН № 501141, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт та ІПН в матеріалах справі відсутні, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Суддя: ОСОБА_4