Справа № 359/8566/17
Провадження № 1-кп/359/163/2018
19 червня 2018 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження № 12017110100002021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.09.2017 року, за обвинувальним актом
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, інваліда III групи, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2011 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 395 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,
щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не стали, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисні злочини проти власності.
Так, 07.09.2017 р. приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебуваючи в місті Бориспіль Київської області та, проходячи по провулку Першого травня, повз домоволодіння № 7, вирішив проникнути на територію даного подвір'я та вчинити крадіжку чужого майна з будинку з метою подальшої його реалізації.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, зайшовши через хвіртку, проник на територію огородженого подвір'я домоволодіння АДРЕСА_2 , де, впевнившись, що за його незаконними діями ніхто не спостерігає, сторонніх осіб поруч немає, проник до будинку шляхом пошкодження одного з дерев'яних вікон за допомогою металевого предмету, який знайшов неподалік вікна. Перебуваючи всередині будинку, ОСОБА_4 знайшов та викрав з нього майно, належне ОСОБА_5 , а саме: п'ять лаків для нігтів ТМ "Чорний Жемчуг", ємністю по 9 мл. кожен, загальною вартістю 155 грн., дві пари жіночого взуття чорного кольору (чоботи 40 розміру та напівчоботи 39 розміру) ТМ "Тассаrdi", вартістю 562 грн. та 523 грн. відповідно, дві жіночі сумки синього кольору розмірами 25 см.х20 см. та 40 см.х30 см. вартістю 318 грн. та 618 грн. відповідно, мобільний телефон "Samsung C-170" (с/н НОМЕР_2 ) вартістю 197 грн.
В результаті вчинення ОСОБА_4 вказаного злочину потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2 373 грн.
Крім того, 08.09.2017 р. приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи в місті Бориспіль Київської області по вулиці Криворученка, ОСОБА_4 проходив повз домоволодіння АДРЕСА_3 . У цей час ОСОБА_4 вирішив проникнути на територію даного подвір'я та вчинити крадіжку чужого майна з будинку з метою подальшої його реалізації.
ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_6 , вирішив зайти до подвір'я через прилеглу земельну ділянку (город), так як увійти через хвіртку не представилось можливим. Пересвідчившись, що на сусідніх земельних ділянках нікого немає та за ним ніхто із сусідів, ні будь-хто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до будинку. Перебуваючи на подвір'ї, ОСОБА_4 постукав у вікно та впевнився, що мешканці будинку відсутні, та його дії залишаться непомітними, проник до вищевказаного будинку шляхом пошкодження одного з дерев'яних вікон за допомогою цвяха, який знайшов неподалік вікна. Перебуваючи всередині будинку, ОСОБА_4 викрав з нього, належне ОСОБА_6 майно, а саме: телевізор марки "Samsung MD32C" з діагоналлю екрана 32 дюйма, чорного кольору вартістю 7 280 грн., планшет марки "Prestigio multipad PMT5887" чорного кольору вартістю 3 020 грн., фотоапарат марки "Canon S120" вартістю 6 767 грн., дві сувенірні медалі золотавого та сріблястого кольорів вартістю 57 грн. кожна, флакон ємністю 100 мл. з жіночими парфумами ТМ "Ланвін" вартістю 367 грн., мішечок з тканини синьо-золотавого кольору, розмірами близько 10 см.х15 см., вартістю 45 грн., в середині якого знаходилося каміння, зібране в намисто довжиною 20 см. вартістю 182 грн., праску ТМ "Tefal fv4944" вартістю 1 194 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В результаті вчинення ОСОБА_4 вказаного злочину потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 18 912 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднані з проникненням у житло, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, завданих матеріальних збитків потерпілим).
В судовому засіданні, ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному та зазначив, що зробив для себе належні висновки, та розуміє, що внаслідок його дій було заподіяно шкоду потерпілім, а також просив його суворо не карати.
При цьому повністю підтвердив обставини, вчинених ним злочинів, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та показав, що 7 вересня 2017 р. близько 13:00 год. він перебував у АДРЕСА_4 , він вирішив проникнути на територію даного подвір'я, щоб вчинити крадіжку майна з будинку. Так, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він підійшов до хвіртки, безперешкодно відчинив її, та зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_4 . Перебуваючи на подвір'ї, впевнившись, що сторонніх осіб поруч немає, він шляхом пошкодження одного із дерев'яних вікон за допомогою металевого предмету, який знайшов неподалік вікна, проник до будинку, звідки викрав різні речі, зокрема мобільний телефон "Samsung", п'ять лаків для нігтів, дві пари жіночого взуття, дві жіночі сумки. Після чого, з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд. Крім того, наступного дня, близько 13:00 год. він, проходячи біля буд. АДРЕСА_3 , вирішив проникнути на територію даного подвір'я, звідки з будинку викрасти якесь майно. Оглянувши територію даного домоволодіння, він безперешкодно потрапив на подвір'я, зайшовши через город. Перебуваючи на подвір'ї, пересвідчившись, що на сусідніх земельних ділянках нікого не було та за ним ніхто не спостерігає, він підійшов до будинку, постукав у вікно, ніхто не відкрив, і він зрозумів, що в будинку нікого не має. Після чого, ще раз, впевнившись, що ні сусідів, ні сторонніх осіб поруч не було, він шляхом пошкодження одного із дерев'яних вікон за допомогою цвяха, який знайшов неподалік вікна, проник до будинку, звідки викрав різні речі, зокрема телевізор, планшет, фотоапарат, та інші речі, які зазначені в обвинувальному акті. Після чого, з викраденим майном зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд.
У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо дачі ним показань з приводу обвинувачення, оскільки його показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред'явленого йому обвинувачення.
Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази та процесуальні витрати у справі.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого кваліфіковані:
- за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло.
Таку кваліфікацію дій ОСОБА_4 суд вважає правильною.
Так, майно, яким заволодів обвинувачений ОСОБА_4 було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_4 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим у відсутності потерпілих та інших осіб. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. ОСОБА_4 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодів, було для нього чужим, і він не мав права на нього. Викрадання цього майна здійснювалось всупереч волі потерпілих, але незважаючи на це, ОСОБА_4 бажав ним заволодіти. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. В результаті цих діянь він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном, тоді як потерпілі такої можливості були позбавлені. Таким чином, вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є закінченими.
У пункті 7 ППВСУ "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" № 7 від 04.06.2010 р. зазначено, що передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Тому, якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки. Якщо ж злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п'ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив два викрадення майна, які не є продовжуваним злочином, оскільки вони не об'єднані єдиним злочином наміром, і кожен з цих злочинів має свою суб'єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникав у нього щоразу перед вчинення окремого злочину. Крім того, за жоден з вищевказаних злочинів ОСОБА_4 не було засуджено. Таким чином, вчинені ОСОБА_4 діяння є окремими злочинами, які є предметом самостійної кримінально-правової оцінки, і потребують окремої кваліфікації.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності. Як вбачається з примітки до ст. 185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визначається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачений цими статтями.
Отже, обвинувачений ОСОБА_4 , маючи незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості за корисливі злочини, знову вчинив корисливий злочин проти власності. Тому вчинення обвинуваченим викрадення чужого майна має ознаку повторності.
Ці злочини обвинувачений вчиняв з проникненням в будинки потерпілих. Умисел на викрадення чужого майна у нього виникав ще до проникнення в будинок. Тому крадіжка має ознаку її вчинення - поєднана з проникненням у житло.
Тому суд вважає, що ОСОБА_4 повинен бути засуджений:
- за ч. 3 ст. 185 КК України, за таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкції визначеної ч. 3 ст. 185 КК України.
Так, санкцією ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, а тому вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином. Також судом враховується те, що даний злочин є умисним.
Щодо наявності пом'якшуючих його відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.
Обвинувачений раніше судимий та неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема і за вчинення аналогічних злочинів проти власності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, має місце реєстрації, де характеризується з посередньої сторони, скарг у свою адресу від сусідів не отримував, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем реєстрації не перебуває, неодружений, являється інвалідом ІІІ групи, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності його особи.
Також, обвинувачений є раніше судимим та має незняті та непогашені судимості.
Таким чином, факт того, що обвинувачений раніше неодноразово був засуджений за корисливі злочини, відбував покарання за попередніми вироками реально, однак звільнившись з місць позбавлення волі належних висновків для своєї поведінки не зробив, оскільки знову вчинив нові злочини проти власності, свідчить про його відверте небажання ставати на шлях виправлення, його злочинну лінію поведінки та підвищену суспільну небезпеку.
Крім того, під час судового розгляду даної справи обвинувачений ухилявся від суду, у зв'язку з чим оголошувався в розшук.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні.
При цьому, згідно поданих до суду матеріалів викрадене майно повернуто потерпілим. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілі жодних претензій до обвинувачуваного ні морального, ні матеріального характеру не мають.
Таким чином, із урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин його вчинення, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді мінімального строку позбавлення волі, визначеного санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Крім того, з обвинуваченого на користь держави, слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 2 720 грн. 50 коп.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 318, 322, 342-351, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-69, 72, ч. 3 ст. 185 КК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання останнього, тобто з 25.05.2018 року.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), на користь Держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 50 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: лаки для нігтів в кількості 5 шт. ТМ "Чорний Жемчуг", ємністю по 9 мл. кожен, дві пари жіночого взуття чорного кольору (чоботи та напівчоботи) розміром 40 та 39 ТМ "Тассаrdi", дві жіночі сумки синього кольору з матеріалу схожого на шкіру, мобільний телефон "Самсунг" (с/н НОМЕР_2 ), - залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_5 ; коробку картонну з-під мобільного телефону "Мейзу-М5ес", мішечок з тканини синьо-золотавого кольору, в середині якого знаходиться каміння, дві нагородні медалі золотавого та сріблястого кольорів із шнурками з тканини, флакон ємністю 100 мл. з жіночими парфумами ТМ "Ланвін", - залишити в користуванні ОСОБА_6 .
До вступу вироку суду в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1