"31" травня 2018 р. Справа № 363/4277/17
31 травня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Ковшун А.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднання управління Пенсійного фонду України Київської області про призначення пенсії зі зменшення пенсійного віку,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі від 05.09.2017 року № 4794/05 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, як ліквідатору Чорнобильської АЕС, зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначити позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, як ліквідатору Чорнобильської АЕС, з 29 серпня 2017 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з 01 грудня 1987 року по 15 липня 1988 рік він працював бетонником ІІ розряду, а з 15 липня 1988 року по 01 серпня 1988 року плотником-бетонщиком в БМК -1 Управління будівництвом Чорнобильської АЕС, та приймав участь у роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області із заявою про прийняття документів та нарахування пенсії. Рішенням начальника Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області від 05 вересня 2017 року № 4794/05 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просив задовольнити вимоги, що вказані в позовній заяві в повному обсязі.
Відповідач своє право на участь у судовому засіданні не використав про розгляд справи був повідомлений належним чином, надавши письмове заперечення проти позову та просив слухати справу без участі його представника. З урахуванням того, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу у його відсутності на підставі поданих доказів, що передбачено ст.128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п.9 ч.1ст.3 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Відповідно до п.7 ч.1ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Зазначене ґрунтується і на положеннях Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, у пункті 3.4 якого вказано, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році на 5 років.
Згідно Витягу з протоколу № 190 засідання комісії Київської обласної державної адміністрації від 21 червня 2017 року, ОСОБА_1 підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, робота у зоні відчуження не менше 30 календарних днів у 1988 році.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 25 липня 2017 року, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС третьої категорії.
Звернувшись до Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі з проханням призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років, отримав відмову в призначенні йому дострокової пенсії за віком у зв'язку з відсутністю первинних документів.
Згідно ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.
Статтею 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрований в Мін'юсті 27 грудня 2005 року за № 1566/11846) з урахуванням змін, внесених постановою Правління Пенсійного Фонду України від 15 жовтня 2009 року №23-1 (далі - Порядок).
В пункті 7 Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документа, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Таким чином, зі змісту пункту 7 вказаного Порядку слідує, що підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, передбачено під час вирішення справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищими соціальними цінностями, вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів в підтвердження правомірності своїх дій, обов'язок який покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги, щодо відмови у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку неправомірними, зобов'язати відповідача з моменту первинного звернення з заявою про призначення пенсії призначити та виплачувати пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведеними.
Керуючись статтею 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Рішенням Конституційного суду від 18.06.2007 року № 4-рп/2007, статтями 15, 55, 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтею 19, 46 Конституції України, статтями 2, 3, 7, 8, 14, 18, 19, 71, 86, 158-163, КАС України, суд -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 05.09.2017 року № 4794/05 та зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку на п'ять років згідно статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29.08.2017року.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду буде складений протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду.
Суддя О.Д. Рудюк