Справа №295/3906/18
Категорія 18
1-кп/295/674/18
26.06.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12018060020000922 про обвинувачення
МАЙ- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, розлученого, має доньку ОСОБА_4 14 років, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
за ст. 185 ч.2КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
27 лютого 2018 року близько 10 год. 00 хв., Май- ОСОБА_8 перебував в приміщенні стоматологічної клініки "Діамант", що за адресою вул. Перемоги,73 в м. Житомирі.
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у Май- ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення будь-якого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення будь-якого майна, Май- ОСОБА_8 підійшов до шафи із верхнім одягом, де помітив зимову жіночу куртку та керючись корисливим мотивом, впевневшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються ніким не поміченими, шляхом вільного доступу, взяв з другого відділення шафи зимову жіночу куртку, темно-синього кольору, яка належить ОСОБА_6 та таким чином виркав вищевказане майно. Після чого разом з викраденим майном місце вчинення кримінального правопорушення залишив, чим спричиним потерпілій майнової шкоди на загальну суму 1200 грн.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та цивільний позов визнав повністю і пояснив, що він зайшов в приміщення клініки, з шафи викрав куртку, яку в послідуючому продав, оскільки вона була жіноча, а кошти витратив на власні потреби. Щиро розкаюється у вчиненому злочині та просить суворо не карати.
У зв'язку з не оспорюванням обвинуваченим фактичних обставин за згодою учасників процесу, ухвалою суду було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що вона працює в клініці і прийшовши на роботу, свою верхню одежу залишила в шафі, а в послідуючому її куртку було викрадено.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ст. 185 ч.2 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч.3 ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий відповідно до вимог ст. 89 КК України, характеризується негативно, критично ставиться до вчиненого.
Також судом враховуються й результати досудової доповіді Житомирського міського відділу з питань пробації, з якої вбачається, що орган пробації прийшов до висновку про неможливе виправлення та досягнення обвинуваченим право слухняної поведінки без застосування покарань, пов'язаних з ізоляцією від суспільства, оскільки існує високий ризик вчинення ним повторного правопорушення.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання в межах санкції статті у вигляді арешту.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 підлягає до задоволення.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Питання стосовно речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд, -
МАЙ- ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді - 4-х місяців арешту.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України при сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим, призначеного за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2018 року визначити остаточне покарання - 4 (чотири) місяці арешту.
Початок строку покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Зарахувати в строк покарання період перебування в арештному домі з 10 травня 2018 року до набрання зазначеним вироком законної сили.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_6 - 1200 (одну тисячу двісті) грн. матеріальної шкоди.
Речові докази: DVD-R диск, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1