Справа № 357/2951/18
2-а/357/191/18
26 березня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
за участі:
предстаника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 до Білоцерківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Київській області в особі начальника відділу ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в інтересах ОСОБА_3 з даним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що 14.03.2018 року об 11.20 год., у дворі будинку 155, по вул. Таращанській в місті Біла Церква Київської області працівниками правоохоронних органів був затриманий гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає на території України без документів на право проживання. Того ж дня, головним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Білоцерківського РВ Управління Державної міграційної служби України в Київській області ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне затримання серії МКО №001355 за ч. 2 ст. 263 КУпАП про адміністративне затримання громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_3
Того ж дня, завідувачем сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Білоцерківського РВ Управління Державної міграційної служби України в Київській області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 203 КУпАП щодо ОСОБА_3, громадянина ОСОБА_6, якого виявлено об 11.20 год. 14.03.2018 року по вул. Привокзальній, 3 у м. Біла Церква. У подальшому, начальник Білоцерківського РВ УДМС України в Київській області ОСОБА_4 розглянула адміністративну справу щодо позивача та постановила притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП до штрафу 510 грн. за те, що він порушує правила перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, проживаючи без документів на право проживання в Україні.
Посилаючись на те, що оскаржувана постанова серії ПН МКО №085607 складена з порушенням положень КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що він складений стосовно громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7 та в ньому зазначені відомості, які не відповідають дійсності, а саме: зазначено, що позивача затримано по вул. Привокзальній, 3 в м. Біла Церква, Київської області; позивач є громадянином республіки ОСОБА_6, хоча насправді останній є особою без громадянства; оскаржувана постанова винесена неповноважною на те особою, а тому позивач просить суд скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення стосовно нього - закрити.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, які є аналогічними, викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що 14.03.2018 року головним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Білоцерківського РВ Управління Державної міграційної служби України в Київській області ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне затримання серії МКО №001355 за ч. 2 ст. 263 КУпАП про адміністративне затримання громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_3
Того ж дня, 14.03.2018 року завідувачем сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Білоцерківського РВ Управління Державної міграційної служби України в Київській області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 203 КУпАП щодо ОСОБА_3, громадянина ОСОБА_6, якого виявлено об 11.20 год. 14.03.2018 року по вул. Привокзальній, 3 у м. Біла Церква.
У подальшому, начальник Білоцерківського РВ УДМС України в Київській області ОСОБА_4 розглянула адміністративну справу щодо позивача та постановила притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП до штрафу 510 грн. за те, що він порушує правила перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, проживаючи без документів на право проживання в Україні.
Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано у ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Реалізовуючи свої повноваження, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 2 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Диспозиція ч. 1ст. 203 КУпАП встановлює протиправність дій особи, які полягають у порушенні іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, відповідальність за ч. 1ст. 203 КУпАП (в межах оскаржуваної постанови) настає за умови наявності однієї або сукупності наступних складових:
1) проживання іноземцем або особою без громадянства без документів на право проживання в Україні;
2) проживання в Україні іноземцем або особою без громадянства за недійсними документами;
3) проживання в Україні іноземцем або особою без громадянства за документами, термін дії яких закінчився.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, проживаючи без документів на право проживання в Україні.
Представник позивача, зокрема, в судовому засіданні, підтвердила факт відсутності у останнього належним чином оформлених документів, які б надавали йому право на перебування на території України на законних підставах.
Крім того, відсутність таких документів ствердив сам позивач в своїх письмових поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення від 14.03.2018 року серії ПР МКО №085607.
Статтею 38 КУпАП встановлено строки накладення адміністративного стягнення. Так, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП є триваючим, виявлене 14.03.2018 року, та цього ж дня в межах строку розгляду справи, передбаченого ст. 277 КУпАП, особу притягнуто до відповідальності.
Отже, відповідачем не було порушено строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ст.254 КУпАП).
Відповідно до ст.222-2 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, а також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 200, 201, частина перша статті 203, статті 204, 205, 206).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.
Відповідно п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У даному випадку, постанова про накладення адміністративного стягнення від 14.03.2018 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП України стосовно ОСОБА_3 була винесена начальником Білоцерківського РВ УДМС України ОСОБА_4, яка відповідно до ст. 222-2 КУпАП, ст. 4 Положення «Про Державну міграційну службу України», затверджене ПКМУ від 20.08.2014 року №360 вповноважна розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 203 КУпАП і накладати адміністративні стягнення.
Отже, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те посадовою особою та у межах її повноважень.
Щодо посилань представника позивача на невідповідність фактичному місця затримання гр. ОСОБА_3 та місцю зазначеному в протоколі про адміністративне затримання серії МКО №001355 від 14.03.2018 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 263 КУпАП, то суд їх до уваги не приймає, оскільки як вбачається із даного протоколу про адміністративне затримання від 14.03.2018 року, позивача було доставлено до Білоцерківського РВ УДМС м. Біла церква по вул. Привокзальна 3А, де і було складено протокол про адміністративне правопорушення, а згодом винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, що цілком відповідає вимогам КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин /фактів/, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
А згідно положень ч.1 ст. 73 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає в зв'язку з безпідставністю, вина позивача у вчинені правопорушення передбаченого ч.1 ст. 203 КУпАП є доведеною.
За ст. 293 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
А тому, проаналізувавши докази по справі, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову було винесено уповноваженою особою в межах її компетенції, вид адмінстягнення обрано в межах санкції статті КУпАП, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджено належними та допустимими доказами, посадовою особою при винесенні постанови було з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не було також порушено порядок і строки розгляду справи.
Отже, підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адмінвідповідальності серії ПН МКО № 085607 від 14.03.2018 року суд не вбачає і відмовляє в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись Положенням «Про Державну міграційну службу України», затверджене ПКМУ від 20.08.2014 року №360, ст.ст. 7, 9, 38, 152, 203, 222-2, 251, 254, 268, 277, 293 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 77, 90, 122,286 КАС України, суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського адміністративного апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_8