справа № 274/102/18
провадження № 2/0274/1139/18
26.06.18 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Скиби М.М., за участю секретаря судового засідання Солом'янюк Л.О,. представника відповідача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянув в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
11.01.2018, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3. В подальшому уточнивши свої вимоги просить стягнути з відповідача 57969,83 долари США заборгованості за кредитним договором та судові витрати в сумі 23076,02 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.11.2006 між Акціонерно-комерційниим банком соціального розвитку «УкрсоцБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено договір кредиту №287/13-САФ03.16-2. Згідно умов договору банк надав відповідачу кредит в сумі 33146,00 доларів США зі сплатою 13,50 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 01.11.2012 на умовах визначених Договором кредиту.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 17.10.2017 утворилась заборгованість яка становить: 57969,83 доларів США, з них: 22108,58 долари США - заборгованість за кредитом; 23860,87 долари США заборгованість за відсотками; 5973,00 долари США пеня за несвоєчасність повернення кредиту; 6027,38 долари США пеня за несвоєчасне повернення відсотків.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Представник відповідача, ОСОБА_4, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Позов не визнає та просить відмовити ПАТ «Укрсоцбанк» в задоволенні позову повністю, у зв'язку із пропуском строків позовної давності. Посилаючись на ч. 4 ст. 267 ЦК України, вважає, що позивач пропустив строки позовної давності на звернення до суду. Останню проплату за кредитом відповідач здійснив 02.12.2009, а тому відповідно до п.4.4 кредитного договору, строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 60 днів, тобто 01.02.2010. А тому банк мав право з 01.02.2010 протягом трьох років звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.11.2006 між Акціонерно-комерційниим банком соціального розвитку «УкрсоцБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено договір кредиту №287/13-САФ03.16-2. Згідно умов договору банк надав відповідачу кредит в сумі 33146,00 доларів США зі сплатою 13,50 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 01.11.2012 на умовах визначених Договором кредиту. (а.с.10-17).
2 лпиня 2009 року між між Акціонерно-комерційниим банком соціального розвитку «УкрсоцБанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін до договору застави майна №286/14-ЗАФ 03.16-2, яким було внесено зміни в п. 1.4. зазначеного договору, а саме було змінено кінцевий термін погашення суми основної заборгованості до 01.11.2014 р.
Відповідач зобов'язання за кредитним договором порушив, тому станом на 17.10.2017 заборгованість становить: 57969,83 доларів США, з яких: 22108,58 долари США - заборгованість за кредитом; 23860,87 долари США заборгованість за відсотками; 5973,00 долари США пеня за несвоєчасність повернення кредиту; 6027,38 долари США пеня за несвоєчасне повернення відсотків.
Згідно Довідки від 17.10.2017, яка видана ОСОБА_3, останній платіж по кредиту ним сплачено 02.12.2009 в сумі 505,74 дол. США (а.с. 63-64).
З кредитного договору №287/13-САФ03.16-2 від 02.11.2006, укладеного між банком та ОСОБА_3К, вбачається кінцевий термін повернення основної заборгованості до 01.11.2012 (а.с. 10-17).
Враховуючи довідку Банку від 17.10.2017 (а.с. 63-64), з якої вбачається, що останній платіж за кредитом Відповідачем здійснено 02.12.2009, суд вважає, що строк повернення кредиту змінився з 01.11.2012 на 01.02.2010 відповідно до п.4.4 договору.
Позовну заяву Позивач направив до суду 31.12.2017, про що свідчить поштовий штамп на конверті (а.с. 65).
Представник позивача також зазначив, що позовну заяву було подано з порушенням строку позовної давності. Зазначив, що будь які обставини, щодо переривання строку позовної давності йому не відомі.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду.
Суд бере до уваги заяву представника відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності подачі позивачем позову, так як сторони в договорі визначили обставини, при настанні яких змінюється строк виконання зобов'язань позичальника (строк користування кредитом) за кредитним договором. Такі обставини настали 02.12.2009 (неналежне виконання позичальником своїх обов'язків своєчасно та в повному обсязі погашати кредит), строк виконання зобов'язання за кредитним договором змінився і у позичальника виник обов'язок щодо повного погашення кредитних коштів (повернути кредит) і сплатити інші передбачені договором суми до 01.02.2010.
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно дост. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ч.1 ст.261 ЦК України.
Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи, ст. 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові - ч. 4ст.267 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 цього Кодексу).
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Оскільки строк виконання основного зобов'язання було змінено на 01.02.2010, то саме з цього моменту в позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк направив позовну заяву до суду лише 31.12.2017, про що свідчить поштовий штамп на конверті , тобто з пропуском строку позовної давності.
Після зміни строку виконання зобов'язання до 01.02.2010 усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою підпункту 4.4 договору позичальник був зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-900цс16.
Відповідно до умов договору кредиту №287/13-САФ03.16-2 строк виконання основного зобов'язання ОСОБА_3 за цим договором (повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за фактичний час використання кредиту та нарахованих штрафних санкцій) настав 01.02.2010, тобто після спливу 60 днів з дня порушення умов договору боржником.
Перебіг трирічного строку для пред'явлення ПАТ «Укрсоцбанк» вимог до Відповідача розпочався 01.02.2010 та закінчився 02.02.2013.
У зазначений проміжок часу ПАТ «Укрсоцбанк» у будь-якій формі вимог до Відповідача не було пред'явлено.
Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем у справі подано заяву про застосування позовної давності.
Зі свого боку позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не наведено поважних причин його пропуску.
Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.261, 266, 267, 509, 526, 530, 559, 610-612, 631, 1048, 1054 ЦК України, ст.12, 13, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня, наступного за днем складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ПАТ "Укрсоцбанк" код ЄДРПОУ 00039019, вул.Ковпака, 29 м.Київ, індекс 03150.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн.номер НОМЕР_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, індекс 13300.
Головуючий суддя М.М.Скиба