Справа № 145/1916/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ратушняк І.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
20 червня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_3" до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Вінницької області, державного реєстратора Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, скасування свідоцтва про право власності, зобов'язання вчинити певні дії,
в грудні 2015 року позивач ПП "Фірма "ОСОБА_3" звернулась до Тиврівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Вінницької області, державного реєстратора Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_6 про визнання неправомірними дій посадової особи реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області, державного реєстратора ОСОБА_6, щодо проведення державної реєстрації об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,055 га, в м.Гнівань, по вул.Фрунзе, 17, кадастровий номер 0524510500:01:045:0024; щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САМ № 047739 виданого 26.08.2015 ОСОБА_5 районним управлінням юстиції Вінницької області про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,055 га, в м.Гнівань, по вул.Фрунзе, 17, кадастровий номер 0524510500:01:045:0024 та зобов'язання реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_4 на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,055 га, в м.Гнівань, по вул.Фрунзе, 17, кадастровий номер 0524510500:01:045:0024.
25.05.2016 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог в межах даної справи в якій зазначено, - визнати неправомірними дії посадової особи реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області, державного реєстратора ОСОБА_6, щодо проведення державної реєстрації об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,055 га, в м.Гнівань, по вул.Фрунзе, 17, кадастровий номер 0524510500:01:045:0024; визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії САМ № 047739 виданого 26.08.2015 ОСОБА_5 районним управлінням юстиції Вінницької області про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,055 га, в м.Гнівань, по вул.Фрунзе, 17, кадастровий номер 0524510500:01:045:0024 та зобов'язати ОСОБА_5 районну державну адміністрацію внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_4 на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,055 га, в м.Гнівань, по вул.Фрунзе, 17, кадастровий номер 0524510500:01:045:0024.
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 26.01.2018 позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії посадової особи Реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області, державного реєстратора ОСОБА_6, щодо проведення державної реєстрації об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,055га, в м.Гнівань, по вул.Фрунзе, 17, кадастровий номер 0524510500:01:045:0024 за ОСОБА_4.
Зобов'язано ОСОБА_5 районну державну адміністрацію Вінницької області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,055 га, в м.Гнівань Тиврівського району, по вул.Фрунзе, 17, кадастровий номер 0524510500:01:045:0024.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про закриття провадження в адміністративній справі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення, а також порушення предметної підсудності справи та предметної юрисдикції справи.
В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи зазначені в апеляційній скарзі та просив про скасування рішення суду першої інстанції.
Представник позивача заперечував щодо доводів зазначених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідачі в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_4 в січні 2016 року було подано клопотання про передачу справи на розгляд іншого адміністративного суду у зв'язку з порушенням предметної підсудності адміністративних справ передбачених ст.18 КАС України (який діяв на момент подачі позову до 15.12.2017).
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд іншого адміністративного суду відмовлено, у зв'язку з тим, що ч.3 ст.18 КАС України (який діяв на момент подачі позову до 15.12.2017) справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом, як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним судовим рішенням з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 18 КАС України (в редакції до 15.12.2017) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Пунктом 1 ч.2 ст.18 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачами у справі є реєстратор Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області та ОСОБА_5 районна державна адміністрація Вінницької області. Предметом спору є правомірність дій державного реєстратора про проведення державної реєстрації та вжиття заходів щодо його скасування в разі задоволення позову, інші вимоги є похідними.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямованій на забезпечення визнання та захист державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з п.1 ст.2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.9 ст.2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Статтею 6 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено систему органів та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.
Так, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб'єкти державної реєстрації прав:
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- акредитовані суб'єкти;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Згідно з ст.10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;
- нотаріус;
- державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Відповідно до ст.11 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Як передбачає ч.1 ст.37 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Разом з тим ст.37-1 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.
Отже колегія суддів приходить до висновку, що державні реєстратори підконтрольні у своїй діяльності центральному органу виконавчої влади, вчиняють дії та приймають рішення на виконання делегованих повноважень державного органу.
Тому, не зважаючи, що державні реєстратори можуть перебувати в трудових відносинах, як з органом місцевого самоврядування, так і місцевими органами виконавчої влади або бути самоврядною особою, прийняття ними рішень з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно є безпосереднім виконанням останніми державних функцій, які делеговані державному реєстратору, як уповноваженій особі на виконання Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Також, у зв'язку з тим, що ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 26.05.2016 в межах даної справи, другого відповідача реєстраційну службу Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області було замінено правонаступником - ОСОБА_5 РДА Вінницької області, колегія суддів зазначає, що ст.20 КАС України (в редакції після 15.12.2017) визначено категорії справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, до яких справи щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень не відносяться та підлягають розгляду окружними адміністративними судами, ст.18 КАС України (в редакції до 15.12.2017) не передбачала віднесення справ щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень до підсудності місцевих загальних судів.
Разом з цим, враховуючи, що другий відповідач ОСОБА_5 РДА Вінницької області, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги ч.3 ст.18 КАС України (в редакції до 15.12.2017), а саме справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача, в даному випадку не застосовуються. Оскільки даний пункт статті передбачає, що дія або бездіяльність посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, вирішується в суді за вибором позивача, а в нашому випадку фігурує весь орган виконавчої влади.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ч.1 ст.20 КАС України (в редакції після 15.12.2017) визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.20 КАС України (в редакції після 15.12.2017) окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Згідно з п.10 «Перехідних положень» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакції Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як передбачено ст.ст.19, 20 КАС України вказана категорія справ предметно не віднесена до юрисдикції місцевих загальних судів як адміністративних, а віднесена до підсудності окружних адміністративних судів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність направлення справи на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю.
Згідно з ч.1 ст.318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
Стосовно вимоги апеляційної скарги щодо закриття провадження у справі, з підстав непідсудності адміністративному судочинству, колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами ч.1 ст.318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. А так як рішення суду прийняте з порушенням предметної юрисдикції, то справа має бути направлена на розгляд відповідного суду і вже відповідний суд має вирішити питання щодо підсудності чи непідсудності справи до адміністративної юрисдикції.
Також колегія суддів зазначає те, що до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судом першої інстанції належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Крім того, врахуванню підлягають висновки ОСОБА_7 Верховного Суду, викладені в постанові від 16.05.2018 по справі №826/4460/17 щодо підсудності спорів про вчинення реєстраційних дій на підставі підроблених доказів.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_3" до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Вінницької області, державного реєстратора Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, скасування свідоцтва про право власності, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Справу направити на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 червня 2018 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9