19 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 907/595/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс"
на рішення Господарського суду Закарпатської області
(суддя - Пригара Л.І.)
від 15.11.2017
та постанову Львівського апеляційного господарського суду
(головуючий - Костів Т.С., судді: Марко Р.І., Галушко Н.А.)
від 06.02.2018
у справі № 907/595/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ",
Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
про визнання поруки припиненою,
за участю представників учасників справи:
від позивача - не з'явився;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - Карпінський С.В.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс" (далі - ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс") звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" (далі - ТОВ "Консервний завод "Універ") та до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України", банк) про визнання припиненою поруки за договором поруки № 250311-п1 від 25.03.2011, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" та ТОВ "Консервний завод "Універ".
1.2. Позовна заява обґрунтована тим, що у 2016 році ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс", як поручитель за виконання обов'язків ТОВ "Консервний завод "Універ2 (позичальника) за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011, дізнався про те, що 06.06.2013 року о 12 год. 18 хв. ТОВ "Консервний завод "Універ" (позичальником) від ПАТ "Державний ощадний банк України" в якості чергового траншу по договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 отримано суму коштів у розмірі 5 600 000 дол США, які того ж дня конвертовані у гривні та спрямовані на погашення заборгованості за попередніми траншами по цьому ж кредитному договору. Проте, станом на 06.06.2013 ТОВ "Консервний завод "Універ" (позичальником) вже було майже вичерпано максимальний ліміт кредитування за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 в редакції Додаткових угод № 1 та № 2 до нього (51 000 000 грн), і жодних інших додаткових угод, в тому числі щодо зміни валюти чи ліміту зобов'язання, за які поручився ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" (поручитель) між сторонами договору кредитної лінії не укладалося. Після отримання 06.06.2013 чергового траншу кредиту боржником (позичальником, ТОВ "Консервний завод "Універ") у розмірі 5 600 000 дол США, що еквівалентно 45 612 000 грн, загальна сума заборгованості за договором кредитної лінії вже становила 81 049 232, 51 грн, що майже на 30 000 000 грн перевищує максимальний ліміт кредитування за договором кредитної лінії. Зазначає, що 06.06.2013 о 12 год. 18 хв. ТОВ "Консервний завод "Універ" (позичальником) та банком всупереч умов договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 було змінено (збільшено) зобов'язання за кредитним договором та вчинено дії, за які ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" (поручитель) не поручалося, та які призвели до збільшення обсягу його відповідальності за договором поруки, а також покладення на нього додаткових валютних ризиків, за які він не поручався. Наведене є підставою припинення поруки ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" у відповідності до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2017 у справі №907/595/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
2.2. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2017 у справі №907/595/17 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", (банком) та ТОВ "Консервний завод "Універ" (позичальником) 25.03.2011 було укладено договір кредитної лінії №250311, згідно з умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у вигляді мультивалютної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом кредитування у розмірі еквіваленту 34 000 000 грн, з платою за користування кредитом, розрахованою на основі процентної ставки в розмірі 11% річних у доларах США та 17% річних у гривні, та остаточним терміном повернення не пізніше 24.03.2014;
- підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. кредитного договору сторони передбачили, що кредит може надаватися в таких валютах: долар США та гривня, погашення кредиту (його частини) здійснюється у валюті надання Кредиту (його частини);
- відповідно до пункту 2.4. кредитного договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі (цільове призначення кредиту):
2.4.1. транш у розмірі, що не перевищує еквіваленту 26 000 000 грн на рефінансування заборгованості перед банком, згідно кредитного договору № 80606 від 06.06.2008 та № 80606/1 від 06.06.2008;
2.4.2. решту кредитних коштів, що з попередніми траншами не перевищуватиме діючого ліміту кредитування надавати на поповнення обігових коштів;
- згідно з п. 2.7. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:
2.7.1. проценти за користування кредитом, розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 11% річних у доларах США та 17% річних у гривні, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором;
2.7.2. проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається з розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається;
2.7.3. нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше 10 числа, місяця, наступного за звітним, а в разі достроковою погашення кредиту, одночасно з погашенням кредиту.
- підпунктом 3.1.1. кредитного договору визначено, що банк відкриває позичальнику кредитний рахунок (рахунки) для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у банку, та згідно з чинним законодавством. Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту;
- згідно з підп. 5.3.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання;
- підпунктом 3.3.2. кредитного договору визначено, що після отримання позичальником від банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту Позичальник зобов'язаний не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов Кредитного договору);
- згідно з п. 9.2 кредитного договору сторони погодили, що вищевказані положення кредитного договору передбачають можливість виникнення обставин, при настанні яких у позичальника виникає зобов'язання перед банком негайно погасити заборгованість по кредиту, а також сплатити на користь банку інші платежі по цьому договору;
- до договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 сторонами вносилися зміни на підставі укладених Додаткових угод;
- згідно з додаткової угоди № 1 від 02.08.2011 до договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 сторони змінили найменування банку у преамбулі, за текстом та в реквізитах договору на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", змінили суму максимального ліміту кредитування - еквівалент 44 000 000 грн та відповідно графік збільшення/зменшення діючого ліміту у конкретні строки. На підставі зазначеної додаткової угоди сторони доповнили п. 2.5. кредитного договору умовами, що стосуються забезпечення виконання зобов'язань за цим договором шляхом укладення договору іпотеки нерухомості та договору застави товарів в обороті, а також умови п.п. 4.1.1. та 4.1.2., якими визначено об'єкти іпотеки та застави. Змінено сторонами і розміри процентних ставок за користування кредитними коштами, а саме, погоджено розмір 11% річних у доларах США та 15,5% у гривні;
- на підставі додаткової угоди № 2 від 20.10.2011 сторони погодили внесення змін до договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 та додаткової угоди № 1 від 02.08.2011 до нього. Зокрема, змінили термін остаточного повернення кредиту - не пізніше 31.12.2017, максимальний ліміт кредитування - еквівалент 51 000 000 грн, та відповідно графік збільшення/зменшення діючого ліміту у конкретні строки. На підставі зазначеної додаткової угоди сторони змінили умови, що стосуються забезпечення виконання зобов'язань за цим договором шляхом укладення договорів застави;
- за додатковою угодою № 3 від 30.03.2012 сторони погодили виключення із умов договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011, додаткової угоди № 1 від 02.08.2011, додаткової угоди № 2 від 20.10.2011 пункту 2.3.6., що встановлює обов'язок позичальника здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування;
- у додатковій угоді № 4 від 09.10.2012 сторони виклали п. 2.7.3. договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011, додаткової угоди № 1 від 02.08.2011, додаткової угоди № 2 від 20.10.2011, додаткової угоди № 3 від 30.03.2012 у новій редакції: "2.7.3. Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10-го числа, місяця, наступного за звітним, а в разі достроковою погашення кредиту, одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 31 березня 2011 року";
- згідно з додаткової угоди № 5 від 27.08.2013 сторони внесли зміни до договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011, якими, зокрема, погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в еквіваленті 6 837 500 доларів США, а також встановили призначення траншів кредиту:
2.4.1. транш у розмірі, що не перевищує еквіваленту 26 000 000 грн на рефінансування заборгованості перед банком, згідно кредитного договору № 80606 від 06.06.2008 та № 80606/1 від 06.06.2008;
2.4.2. другий транш у розмірі, що з попереднім траншем не перевищуватиме 6 202 500 доларів США на поповнення обігових коштів;
2.4.3. третій транш в розмірі не більше 625 000 доларів США, що в загальній сумі з попередніми траншами не перевищуватиме діючого ліміту кредитування, надати на поповнення обігових коштів: для формування грошового забезпечення по Акредитиву, здійснення платежу за Акредитивом, здійснення платежів за договорами поставки на користь Бенефіціарів за Гарантіями, для формування грошового забезпечення для відшкодування витрат Банку за платежами, здійсненими на користь Бенефіціарів за кожною із Гарантій;
- виконання зобов'язань позичальника за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 забезпечено, у тому числі, договором поруки № 250311-п1 від 25.03.2011, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" (поручителем) та ТОВ "Консервний завод "Універ" (позичальником);
- за умовами договору поруки № 250311-п1 від 25.03.2011 поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.1. договору поруки). Зокрема, серед зобов'язань поручителя визначено обов'язок поручителя виконати зобов'язання позичальника, що випливають з кредитного договору, а саме, повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі, що еквівалентний 34000 000 грн у строк та на умовах, визначених кредитним договором;
- відповідно до пункту 2.1. договору поруки у разі порушення позичальником виконання зобов'язання або будь - якої його частини кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання позичальника перед кредитором, згідно з умовами кредитного договору, в порядку, передбаченому цим договором;
- у пункті 3.1. договору поруки зазначено, що поручитель відповідає по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник;
- відповідно до п. 3.2. договору поруки поручитель та позичальник залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю;
- до договору поруки № 250311-п1 від 25.03.2011 сторонами вносилися зміни та доповнення на підставі укладених Додаткових угод;
- додатковою угодою № 1 від 02.08.2011 до договору поруки № 250311-п1 від 25.03.2011 змінено розмір зобов'язання (максимальний ліміт кредитування) до суми еквівалентної 44 000 000 грн;
- згідно з додатковою угодою № 2 від 20.10.2011 до договору поруки № 250311-п1 від 25.03.2011 розмір зобов'язання (максимальний ліміт кредитування) склав суму, еквівалентну 51 000 000 грн;
- відповідно до додаткової угоди № 3 від 27.08.2013 до договору поруки № 250311-п1 від 25.03.2011 сторони погодили зміну розміру зобов'язання (максимального ліміту кредитування), а саме, встановили його у розмірі 6 837 500 доларів США.
2.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутні підстави для висновку про те, що 06.06.2013 відбулася зміна забезпеченого порукою зобов'язання, у зв'язку з чим, отримання позичальником ТОВ "Консервний завод "Універ" суми грошових коштів чергового траншу не могло призвести та й фактично не призвело до збільшення обсягу відповідальності Поручителя ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс". Наведені обставини, не відповідають підставам, визначеним ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, з врахуванням яких припиняється порука, а тому 06.06.2013 обсяг відповідальності ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" не змінився та відповідно порука не припинилася.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс":
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2017 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі №907/595/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняте нове про задоволення позовних вимог.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс":
- помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що отримання позичальником суми грошових коштів чергового траншу не могло призвести та фактично не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки останній поручався за розмір зобов'язання, що становив 51 000 000, 00 грн, а стягується з поручителя заборгованість зо договором кредитної лінії у розмірі 7603888,03 дол США;
- порука є припиненою з моменту переказу чергового траншу у розмірі 5 600 000, 00 доларів США на рахунок позичальника, який мав місце 06.06.2013 о 12год18хв., на що поручитель згоди не надавав;
- судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідальність поручителя у вигляді сплати відсотків за один день користування кредитом збільшилась, що є також підставою для припинення поруки, оскільки збільшено відповідальність поручителя у вигляді плати відсотків за користування кредитом;
- поручитель станом на 06.06.2013 не надавав згоди на збільшення ліміту кредитування шляхом отримання траншу у розмірі 5 600 00 дол США. Крім того, станом на 06.06.2013 між банком та позичальником не було укладено жодних додаткових договорів щодо збільшення встановленого ліміту кредитування;
- додаткова угода №3 від 27.08.2013 укладена вже після припинення поруки, тому не має жодного правового значення, оскільки не можливо змінити зобов'язання, яке припинилося, крім того, вона не містить всіх істотних умов, які повинен містити договір поруки, що передбачені ч.1 ст. 638 ЦК України;
- судами попередніх інстанцій при прийнятті рішення не враховано правові позиції Верховного суду України;
- кошти у розмірі 5600000 дол США були конвертовані в гривні та спрямовані на погашення кредитної заборгованості протягом операційного дня, однак станом на 06.06.2013 о 12 год.18хв. після отримання чергового траншу, розмір зобов'язання перевищував максимальний ліміт кредитування, що також підтверджується висновками спеціалістів;
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд:
4.1. Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
4.2. Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
4.3. Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
4.4. Частиною 1 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки, на підставі частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, зі зміною основного зобов'язання за відсутності на це згоди поручителя та зумовленим такою зміною збільшенням обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.
4.5. Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, порука припиняється за наявності двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-3176цс15, від 23.12.2014 у справі № 3-196гс14, від 20.02.2013 у справі № 6-172цс12, від 21.05.2012 у справі № 6-18цс11, від 10.10.2012 у справі № 6-112цс12).
4.6. На зміну умов в основному договорі, унаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 559 Цивільного кодексу України.
4.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" вважає, що збільшення обсягу його відповідальності як поручителя полягає в тому, що в результаті отримання понадлімітних кредитних коштів у доларах США на 06.06.2013 максимальний розмір зобов'язання, за який він поручився згідно договору поруки № 250311-п1 від 25.03.2011 в редакції додаткової угоди № 2 до нього, становив не 51 000 000 грн, а 81 049 232, 51 грн, тому збільшився і обсяг відповідальності щодо нарахування відсотків за користування кредитом, а з моменту такого збільшення його обов'язок за договором поруки повністю припиняється та перестає існувати. Укладення додаткової угоди №3 від 27.08.2013 до договору поруки відповідно до умов якої змінено максимальний ліміт та валюту кредитування, не має правового значення, оскільки неможливо змінити зобов'язання, яке припинилося.
4.8. Пунктом 1.1. договору поруки сторони передбачили, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
4.9. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
4.10. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
4.11. Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" у даному випадку надав згоду на можливість зміни зобов'язань за кредитним договором не тільки шляхом застереження в договорі поруки, а й фактом підписання додаткових угод до договору поруки, в тому числі і додаткової угоди № 3 від 27.08.2013, якою сторони погодили зміну розміру зобов'язання (максимального ліміту кредитування), а саме встановили його у розмірі 6 837 500 доларів США. Тобто, укладені ТОВ "Консервний завод "Універ" додаткові угоди про зміну зобов'язання за кредитним договором не потребували узгодження та підписання додаткових угод до договору поруки з ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс".
4.12. Судами встановлено, що порукою ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" забезпечено виконання зобов'язань позичальником - ТОВ "Консервний завод "Універ" за договором кредитної лінії, зобов'язання поручителя полягає у забезпеченні виконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та інших передбачених договором платежів згідно обсягу зобов'язання, встановленого у договорі поруки. Предмет договору кредитної лінії є зобов'язання банку надати на умовах договору, а позичальника - отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти, а також інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
4.13. Сума кредиту, за повернення якої поручився ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" згідно договору поруки в редакції додаткової угоди № 2 до нього, станом на 06.06.2013 становила 51000 000 грн.
4.14. Грошові кошти чергового траншу у розмірі 5 600 000 доларів США, надані ТОВ "Консервний завод "Універ" на виконання та в порядку договору кредитної лінії, незалежно від факту охоплення даної суми рамками діючого ліміту кредитування, за відсутності в цій частині змін до договору не змінювали та й не могли змінити обов'язок ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" по поверненню кредиту відповідно до умов, визначених договором.
4.15. Крім того, кошти отриманого позичальником 06.06.2013 чергового траншу у розмірі 5 600 000 доларів США протягом цього ж операційного дня були конвертовані у гривні та спрямовані на погашення кредитної заборгованості позичальника за цим же кредитним договором, а залишок заборгованості після отримання траншу кредиту та погашення за його рахунок попередньої заборгованості, склав суму 48 949 132 грн, яка не перевищувала максимального ліміту кредитування у розмірі 51 000 000 грн.
4.16. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що отримання ТОВ "Консервний завод "Універ" суми грошових коштів чергового траншу не могло призвести та й фактично не призвело до збільшення обсягу відповідальності ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс", оскільки відсутні підстави для висновку про те, що 06.06.2013 відбулася зміна забезпеченого порукою зобов'язання. Наведені обставини, не відповідають підставам, визначеним ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, з врахуванням яких припиняється порука, а тому 06.06.2013 обсяг відповідальності ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" не змінився та відповідно порука не припинилася.
4.17. Інші доводи ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс", викладені в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки останні зводяться до переоцінки доказів, в той час як суд касаційної інстанції в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.18. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
4.19. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
4.20. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 907/595/17- без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В.Студенець
Судді Г.Вронська
І.Ткач