Справа № 296/3378/17
2/296/1101/18
"08" червня 2018 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Драча Ю.І.,
при секретарі Івашко Т.А.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири недійсним, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом в якому з урахуванням уточненої заяви та заяви про зменшення позовних вимог просить суд визнати договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 6727 від 25 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4, недійсним в частині купівлі-продажу 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, з моменту його вчинення.
Позов обґрунтовано тим, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.11.1997 року по 20.08.2014 року.
За час перебування в шлюбі сторони набули право власності на майно, а саме: в 2002 році придбано 2-х кімнатну квартиру за адресою: м, Житомир, АДРЕСА_2 та здійснено капітальний ремонт та перепланування, тому вартість квартири суттєво зросла.
Згідно рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06.12.2016 року відповідач визнала вищевказану квартиру особистою приватною власністю та зареєструвала у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вказане рішення було оскаржене позивачем до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та ухвалою суду від 28 березня 2017 року касаційну скаргу прийнято до розгляду та зупинено рішення Корольовського районного суду від 06.12.2016 року.
Позивач також зазначив, що не зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 знала про даний факт, 25 квітня 2017 року уклала договір купівлі-продажу спірної квартири зі своєю знайомою ОСОБА_3, щоб в подальшому уникнути поділу спільного майна подружжя.
ОСОБА_1 вважає, що договір укладений між відповідачами містить ознаки фіктивності і має визнатися судом не дійсним, з тих підстав, що у договорі купівлі-продажу ціна продажу квартири навмисно суттєво занижена. При ринковій вартості квартири 523200 грн., квартиру відчужено за 49000 грн., а оцінено в 186294 грн., що в подальшому, при вирішенні спору на користь позивача, порушить його право на стягнення половини вартості проданої спірної квартири. Окрім того, в п.6.2 вказаного договору,продавець гарантує, що на момент укладення цього договору вказана вище квартира нікому іншому не відчуджена, під забороною та заставою не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не передана, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб, як в межах так і за межами України немає.
Також, позивач вказав, що квартира є єдиним його житлом і він не має наміру зніматись з реєстраційного обліку. Таким чином, умови договору купівлі-продажу укладеного між відповідачами не можуть бути виконані і направлені на настання правових наслідків, тому вважає таку угоду фіктивною, яка укладалася з метою приховування справжніх намірів учасників правочину.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову. У запереченнях на позовну заяву (а.с. 51-55) представник відповідача також зазначила, що договір купівлі-продажу квартири не може були визнано фіктивним, оскільки сторони при здійсненні правочину діяли з метою реального отримання власність нерухомого майна - квартири №44 в м. Житомирі, по вул. Космонавтів, 2., яку ОСОБА_3 отримала згідно з договору купівлі-продажу квартири від 24 квітня 2017 року та якою вона реально володіє та використовує у власних потребах. Зміст даного правочину повністю відповідав та відповідає їх дійсним намірам, що також обумовлено договором купівлі-продажу квартири від 24.04.2017 року, що посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №6727.
Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась. У запереченнях на позовну заяву (а.с. 63-65) зазначила, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки договір купівлі-продажу був здійснений відповідно до норм чинного законодавства, з метою настання юридичних наслідків.
Третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19.05.2017 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 30).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач - ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.11.1997 року, який було розірвано рішенням суду від 20.08.2014 року (а.с. 4).
За час перебування у шлюбі, 13.09.2002 року за договором купівлі продажу квартири була придбана 2-х кімнатна квартира АДРЕСА_3, яку було оформлено на ОСОБА_5
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 06.12.2016 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності залишено без задоволення за безпідставністю. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_4 (а.с. 5).
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 14.02.2017 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06.12.2016 року залишено без змін (а.с. 61-62).
ОСОБА_1 вказані рішення суду оскаржено в касаційному порядку та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 Виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06.12.2016 року зупинено до закінчення касаційного провадження (а.с. 6).
Однак, на час розгляду даної справи рішення за результатами розгляду касаційної скарги не винесено.
24.04.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири № 44 розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Космонавтів, 2, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 6727 (а.с. 56-59).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За твердженням представника позивача сторонами в момент укладання договору купівлі-продажу квартири недодержано вимог ч. 5 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З наведеного вбачається, що предметом доказування в контексті заявленої позовної вимоги є наявність обставин, які свідчать про те, що дії сторін правочину не були спрямовані на настання правових наслідків, які обумовлені таким договором.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Крім того, відповідно до ст.ст. 662, 689, 691 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
З наведеного вбачається, що реальними правовими наслідками за договором купівлі-продажу є зокрема передання покупцеві товару, прийняття товару покупцем та проведення оплати за ціною встановленою в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.2.2. договору, покупець сплатив продавцю, готівкою грошову у розмірі, вказаному у п.2.1. договору, повністю до його підписання. Своїм підписом під цим договором продавець, підтвердив факт повного рахунку за продану квартиру і відсутність щодо покупця претензій будь-якого фінансового характеру.
Так, пунктом 9.6 договору визначено, що договір прочитано сторонами, кожною окремо. Після прочитання договору сторони підтвердили нотаріусу, що зміст договору повністю відповідає їх дійсним намірам.
З наданих позивачем доказів не вбачається, що укладений між відповідачами правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а навпаки, з договору купівлі-продажу вбачається, що проведено оплату товару за ціною передбаченою договором ще до підписання договору купівлі-продажу, про що сторони зазначили в останньому. Крім того, покупець прийняла товар, адже здійснила державну реєстрацію свого права на нерухоме майно, продавець ОСОБА_2 в свою чергу виконала свій обов'язок щодо передання товару.
Відповідно до п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Інших доказів, які свідчать про наявність обставин недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог ч. 5 ст. 203 ЦК України, суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 6 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.
Наразі, позивачем не надано доказів та не обґрунтовано в чому саме полягає порушення, чи не визнання, чи оспорювання його прав внаслідок укладання договору купівлі-продажу квартири від 24.04.2017 року.
За наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири недійсним.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири недійсним - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області.
Суддя Ю. І. Драч
Повний текст рішення складено 25.06.2018