Головуючий І інстанції: Є.Б. Супрун
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
20 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/64/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
колегія суддів у складі:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
за участю:
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Супрун Є.Б.) від 02.03.2018 р. (повний текст рішення складений 07.03.2018 р.) по справі № 816/64/18
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління ДФС У Луганській області
про визнання відмов протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправною відмову ГУ ДФС у Луганській області щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки) зі сплати фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 платника єдиного податку 1-ї групи за період з 01.06.2014 р. по 24.07.2017 р. єдиного податку в сумі 3108,42 грн, зобов'язавши ГУ ДФС в Луганській області вчинити дії щодо його списання відповідно до ст. 101 ПК України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577, як безнадійного; визнати протиправною відмову ГУ ДФС у Луганській області у визнанні безнадійним та списанні суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки) зі сплати ФОП ОСОБА_2 платника єдиного податку 1-ї групи за період з 01.06.2014 р. по 24.07.2017 р. єдиного соціального внеску в сумі 15565,42 грн., зобов'язавши ГУ ДФС в Луганській області вчинити дії щодо його списання відповідно до ст. 101 ПК України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577, пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як безнадійного; визнати неправомірним нарахування та облік в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_2 (реєстраційна картка платника податків НОМЕР_1) штрафної санкції на суму 3108,42 грн., зобов'язавши ГУ ДФС в Луганській області вчинити дії щодо скасування нарахованої штрафної санкції та виключення її з обліку в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_2
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 р. по справі № 816/64/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) була зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради як фізична особа-підприємець 12.08.2009 р., перебувала на обліку як платник податків у Ленінській МДПІ у м. Луганську з 13.08.2009 р. за № 41 (а.с. 9-10). У червні 2014 року позивач фактично припинила ведення господарської діяльності у зв'язку з проведенням воєнних дій та антитерористичної операції на території Луганської області. Згідно з довідкою від 22.03.2017 р. № 281, виданої Управлінням соціального захисту населення виконкому Подільської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_2 взято на облік, як внутрішньо переміщену особу (а.с. 9). Також, 24.07.2017 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 за її ж рішенням (а.с. 11).
Позивача 01.09.2017 р. Луганською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області її повідомлено про заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10637,42 грн., заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 3108,42 грн., штрафна санкція в сумі 1651,85 грн. При цьому про період нарахування заборгованості, про підстави нарахування штрафних санкцій та про визначення суми не повідомлено, рішень про застосування штрафних санкцій, вимог про наявність заборгованості позивач не отримувала.
На власне звернення до Полтавської торгово-промислової палати щодо віднесення антитерористичної операції на території м. Луганськ Луганської області до форс-мажорних обставин позивач отримала сертифікати від 27.11.2017 р. № 7900 та № 7901, якими засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): акти тероризму на території міста Луганська Луганської області щодо обов'язку (зобов'язання) сплати єдиного податку за період червень 2014 року - липень 2017 року та єдиного соціального внеску за період червень 2014 року - липень 2017 року, станом на 20.06.2014 р. та впродовж до поточної дати місто Луганськ Луганської області перебуває під контролем незаконних формувань, які унеможливили його виконання у зазначений термін (а.с. 19-20).
Із вказаними сертифікатами позивач 02.12.2017 р. звернулася до ГУ ДФС у Луганській області з проханням визнати безнадійною та списати недоїмку, що виникла в період з 01.06.2014 р. по 24.07.2017 р. зі сплати ФОП ОСОБА_2 єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10 637,42 грн., зі сплати єдиного податку в сумі 3108,42 грн.; скасувати штрафні санкції в сумі 1651,85 грн. та списати їх з особового рахунку ФОП ОСОБА_2; виключити нараховану заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, єдиного податку, штрафних санкцій з обліку по особовому рахунку ФОП ОСОБА_2, надати письмову відповідь та довідку про відсутність заборгованості (а.с. 12).
У відповідь на звернення позивача, в.о. начальника ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_4 своїм листом від 19.12.2017 р. № П-1301/14/12-32-13-09 повідомила ОСОБА_2 про те, що станом на 19.12.2017 р. по інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_1) обліковується недоїмка за платежем 71040000 - єдиний внесок для фіз. осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну у сумі 15565,42 грн. і за платежем 18050400 - єдиний податок з фізичних осіб у сумі 3108,42 грн. та штрафна санкція у сумі 1651,85 грн. Одночасно повідомлено про відсутність законних підстав та повноважень для визнання заборгованості ФОП ОСОБА_2 зі сплати єдиного податку та ЄСВ безнадійною та прийняття рішення про її списання (а.с. 13-14).
Не погодившись із діями ГУ ДФС у Луганській області щодо нарахування та обліку заборгованості по ЄСВ та єдиному податку, відмовою у визнанні заборгованості безнадійною та її списанні, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що ОСОБА_2 не надала доказів порушення її законного інтересу, не навела будь-яких аргументів із відповідним документальним підтвердженням щодо настання на час звернення з позовом негативних наслідків, спричинених діями ГУ ДФС у Луганській області.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
При цьому в ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.
В рішенні суду першої інстанції зазначено, що жодних податкових вимог чи приписів зобов'язального характеру на суму податкового боргу, що обліковується за ОСОБА_2, податковими органами не приймалися та не направлялися боржнику, у контролюючого органу не виникло право на стягнення сум цієї заборгованості з ОСОБА_2, а тому суд вказав, що права позивача фактично не були порушені.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору в межах цієї справи є не стягнення податкового боргу, а оскарження відмови податкового органу щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки), оскільки позивач вважає, що має право на визнання боргу безнадійним, а відмовою відповідача її право фактично порушується, що і стало підставою для звернення до суду із вищевказаними позовними вимогами.
Колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464 та приписи ПК України необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669).
Зокрема, п.п. б п. 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Колегія суддів зазначає, що ця норма є нормою прямої дії, яка не передбачає необхідність отримання сертифікату на підтвердження настання для особи форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для її застосування.
В свою чергу, недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується п. 14. 1.11 п. 14.1 ст. 14, ст. 101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).
У відповідності до п. 14.1.11 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном «безнадійний» розуміється:
101.2.1 податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
101.2.2 податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 720 днів перебуває у розшуку;
101.2.3 податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;
101.2.4 податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
101.2.5 податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Такий факт непереборної сили підтверджується:
Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;
рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;
висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;
Таким чином, згідно діючого законодавства факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України (п.п.4 п. 2.1 розділу II Порядку).
Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Судовим розглядом встановлено, що позивач 02.12.2017 р. звернулася до контролюючого органу із сертифікатами Полтавської торгово-промислової палати щодо віднесення антитерористичної операції на території м. Луганськ Луганської області до форс-мажорних обставин, якими засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): акти тероризму на території міста Луганська Луганської області щодо обов'язку (зобов'язання) сплати єдиного податку за період червень 2014 року - липень 2017 року та єдиного соціального внеску за період червень 2014 року - липень 2017 року, станом на 20.06.2014 р. та впродовж до поточної дати місто Луганськ Луганської області перебуває під контролем незаконних формувань, які унеможливили його виконання у зазначений термін (а.с. 19-20) та просила визнати безнадійною та списати недоїмку, що виникла в період з 01.06.2014 р. по 24.07.2017 р. зі сплати ФОП ОСОБА_2 єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10 637,42 грн., зі сплати єдиного податку в сумі 3108,42 грн.; скасувати штрафні санкції в сумі 1651,85 грн. та списати їх з особового рахунку ФОП ОСОБА_2; виключити нараховану заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, єдиного податку, штрафних санкцій з обліку по особовому рахунку ФОП ОСОБА_2, надати письмову відповідь та довідку про відсутність заборгованості (а.с. 12).
Згідно зі ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Колегія суддів зазначає, що Полтавська торгово-промислова палата є структурним підрозділом Торгово-промислової палати України, а отже в силу положень ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» уповноважена на видачу сертифікатів та висновків в спірних правовідносинах, тому доводи представника відповідача стосовно того, що лише сертифікати Торгово-промислової палати України є єдиним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), колегією суддів не приймаються до уваги.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Крім того, факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції є загальновідомим.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 КАС України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що надання особою сертифікату торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є достатньою підставою для визнання безнадійними та списання податкового боргу фізичної особи - підприємця та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, а тому відмова контролюючого органу щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки) є неправомірною.
У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла до висновку що вимоги позивача в частині визнання протиправною відмову Головного управління ДФС У Луганській області щодо списання суми податкового боргу з єдиного податку у розмірі 3108,42 грн. та недоїмки з єдиного соціального внеску у сумі 15565,42 грн., як безнадійних, та зобов'язання відповідача списати вищевказаний борг, як безнадійного, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними нарахування та облік в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_2 штрафної санкції на суму 3108,42 грн., колегія суддів зазначає, що фінансові санкції з єдиного податку до позивача не застосовувалися, що підтверджується витягом з історії недоїмок АС «Податковий блок» станом на 30.01.2017 р., копія якого долучена до матеріалів справи. На вимогу судової колегії відповідачем надано письмова відповідь від 25.05.2018 р. про те, що будь-які фінансові санкції та пеня позивачу не нараховувались та не застосовувались ( а.с. 142).
Таким чином, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 р. по справі № 816/64/18 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 р. по справі № 816/64/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС У Луганській області щодо списання суми податкового боргу з єдиного податку у розмірі 3108,42 грн. та недоїмки з єдиного соціального внеску у сумі 15565,42 грн.
Зобов'язати Головне управління ДФС У Луганській області вчинити дії щодо списання ОСОБА_2 податкового боргу з єдиного податку у розмірі 3108,42 грн. та недоїмки з єдиного соціального внеску у сумі 15565,42 грн., як безнадійного.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25.06.2018 року.