04.05.2018
Справа №489/1154/18
Провадження №2-а/489/132/18
04 травня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Животовою А.В.,
за участю представника позивача - Семенова Ю.С., представника відповідача - Букрєєва Є.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі структурного підрозділу Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та визнання дій інспектора неправомірними,
05 березня 2018 ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі структурного підрозділу Управління патрульної поліції в Миколаївській області, яким просив скасувати протокол про адміністративне правопорушення БД № 094513 від 26.02.2018 року та визнати дії інспектора патрульної поліції неправомірними щодо складання вищевказаного протоколу. Посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом марки ЗАЗ ТF 699 Р, державний номер НОМЕР_1 , оскільки зазначений автомобіль був припаркований в дворі будинку АДРЕСА_1 , а він знаходився біля нього, та вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не відображено дійсності всіх обставин справи та він складений з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.
Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до протоколу серії БД №094513 від 26.02.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, 26 лютого 2018 року водій ОСОБА_1 о 04 год. 20 хв. керував транспортним засобом марки ЗАЗ ТF 699 Р, державний номер НОМЕР_1 по проспекту Богоявленському, біля будинку № 6 в місті Миколаєві з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, почервоніння шкіряного покрову обличчя, огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, зі згоди водія проводився у лікаря-нарколога, за адресою: м. Миколаїв, вул.. Володарського (2 Екіпажна), 4. Згідно висновку лікаря нарколога № 286 ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння, порушивши вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , в повному обсязі з підстав, викладених в письмовому відзиві на позов. Так, в письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що під час патрулювання 26.02.2018 року інспектором роти № 3 батальону №1 Управління патрульної поліції лейтенантом поліції Боднар О.А., разом з напарником виявлено порушення Правил дорожнього руху , у зв'язку з чим правопорушнику було подано сигнал про зупинку. Водій не реагував на вимогу патрульного, заїхав до двору будинку АДРЕСА_1 та зупинився. Інспектор підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 належним чином представився, пояснив причину зупинки і перевірки документів. Під час спілкування з водієм у інспектора з'явилися підстави вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. Прибувши до Обласного наркологічного диспансеру, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого виявився позитивний. Також водій пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, який направлено на лабораторне дослідження. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: п. 2.9 А ПДР України, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП та прийнято рішення скласти протокол по справі про адміністративне правопорушення. Після чого водію роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також посилаються на те, що правомірність дій патрульної поліції оцінюються судом в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, а не в межах розгляду адміністративної справи, через що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону передбачено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Згідно наданого відзиву відповідача вбачається, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення було направлено до Ленінського районного суду м. Миколаєва для розгляду справи про адміністративне правопорушення,
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується цією ж статтею.
Разом з тим, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Тобто питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, доводи позивача щодо неправомірних дій працівників поліції не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки дані питання вирішуються в іншому провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що правомірність дій інспектора патрульної поліції визначається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та протокол є лише доказом при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а не є рішенням суб'єкта власних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 73-77, 241-246 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі структурного підрозділу Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та визнання дій інспектора неправомірними - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «21» травня 2018 року.