21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2507/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 січня 2018 року про призначення експертизи, постановлену суддею Юрків О.Р. у м. Львові о 18:16, у справі №461/5431/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Львова, Департаменту містобудування Львівської міської ради, з участю третіх осіб - ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправною бездіяльності та заборону вчиняти певні дії,-
19 серпня 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів - Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Департаменту містобудування Львівської міської ради, з участю третіх осіб - ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила визнати протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії та заборонити вчиняти певні дії.
Водночас 13 грудня 2017 року позивачем заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення правомірності здійснення реконструкції будівлі №11 по вул.Козацькій у м. Львові.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що з»ясування визначених у клопотанні питань мають істотне значення для з»ясування обставин у справі та потребують спеціальних фахових знань у відповідній галузі.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 січня 2018 року у адміністративній справі №461/5431/16-а призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43001, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16), попередивши про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1) чи відповідає об'єкт будівництва ОСОБА_2 «Реконструкція з розширенням нежитлових приміщень сараю під літ. Б-1 на вул. Козацькій, 11 у м. Львові за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок» проектній документації, розробленій Т.А.М. «Галархбуд», яка пройшла експертизи щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності 15.09.2014 у філії ТОВ «УКРБУДЕКСПЕРТИЗА» у Львівській області № експертного звіту З-071-14-КЧ/ЛО від 15.09.2014 та 30.12.2015 у філії ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» у Львівській області № експертного звіту 14-4715-15 від 30.12.2015 року?;
2) чи відповідає проектна документація розроблена Т.А.М. «Галархбуд» на замовлення ОСОБА_2 на «Реконструкцію з розширенням нежитлових приміщень сараю під літ. Б-1 на вул. Козацькій, 11 у м. Львові за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок» Державним Будівельним Нормам і правилам зокрема ДБН 360-92**, а саме з питань вимог п. 3,25*ДБН 360-92** та додатку 3.1 п.1*ДБН 360 92** (проектна документація Т.А.М. «Галархбуд» знаходиться у 1-му та 2-му томах матеріалів справи)?;
3) чи відповідає Державним Будівельним Нормам Стандартам і Правилам та ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а саме з питань вимог п.3.25*ДБН 360-92** та додатку 3.1 п.1* ДБН 360-92** об'єкт будівництва «Реконструкція з розширення нежитлових приміщень сараю під літ. Б-1 по вул. Козацькій, 11 у м. Львові за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок», який належить гр. ОСОБА_2?;
4) чи відповідає проектна документація на будівництво «Реконструкція з розширення нежитлових приміщень сараю під літ. Б-1 по вул. Козацькій, 11 у м.Львові за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок», який належить гр. ОСОБА_2 Державним Будівельним Нормам України ДБН А.2.2-3-2014?
Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі до одержання результатів експертизи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. м.Львові подала апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню. Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що для вирішення даної справи не потрібні спеціальні знання та питання, поставлені на вирішення експертизи, не входять до предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідачів, представника третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Призначаючи судову будівельно-технічну експертизу та зупиняючи провадження у справі до одержання її результатів, суд першої інстанції виходив з того, що для всебічного, повного та об'єктивного розгляду даної адміністративної справи та з'ясування фактичних обставин у справі необхідні спеціальні знання в даній галузі.
Так, відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В розумінні статті 1 Закону України "Про судову експертизу", в редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Отже, судовою експертизою є дослідження на вимогу суду поданих ним об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
За приписами статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
Відповідно частин 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні.
Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ч. 4 ст. 9 КАС України.
Слід зазначити, що будівельно-технічна експертиза є однією із видів експертиз згідно з п.1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертих та експертних досліджень та питання, які судом першої інстанції було винесено на вирішення експертної установи, відповідають вимогам Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що призначення судом будівельно-технічної експертизи забезпечує реалізацію принципу повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак судом правомірно зупинено провадження у справі до одержання її результатів.
Щодо поданої представником позивача заяви про залишення апеляційної скарги без розгляду та закриття апеляційного провадження у справі колегія суддів зазначає наступне.
Статтями 295, 296 КАС України визначено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги та строки на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 461/5431/16-а за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 січня 2018 року про призначення експертизи.
Слід зазначити, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду, в тому числі після відкриття апеляційного провадження іншим складом колегії суддів з підстав невідповідності апеляційної скарги вимогам статей 295, 295 КАС України.
Водночас, вичерпний перелік підстав, за яких суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, визначено ч.1 ст. 305 КАС України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Так, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Суд апеляційної інстанції надав оцінку заявлених представником позивача вимог та з урахуванням наведених правових норм приходить до висновку про відсутність передбачених законом передумов для залишення апеляційної скарги без розгляду та закриття апеляційного провадження у справі.
Крім того, для надання пояснень, а також для виступу у судових дебатах в порядку, визначеному статтею 310 КАС України, представнику позивача надавалось слово. Зокрема, під час виступу у дебатах представник позивача просила залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 11 січня 2018 року без змін.
Статтею 315 КАС України визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
Так, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;
3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 січня 2018 року у справі №461/5431/16-а - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Постанова складена в повному обсязі 26.06.2018.