15.05.2018
Справа № 482/697/18
Номер провадження 3/482/319/2018
Іменем України
15 травня 2018 року м. Нова Одеса
Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Баранкевич В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працевлаштованого водієм ПП ОСОБА_2, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
-за ч.1 ст. 164 КУпАП ,-
На розгляд до Новоодеського районного суду Миколаївської області надійшов протокол Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ІІ № 0002678 від 20.04. 2018 року, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 20.04.2018 року о 09.50 хв. у Миколаївській області на а/д Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» через м. Вознесенськ, 211 км + 920 м., проводив господарську діяльність, а саме перевозив вантаж - щебінь автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, без державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності, чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про автомобільний транспорт», та ч.1 ст. 164 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його представник - адвокат ОСОБА_3 .О.В., надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність ОСОБА_1, долучивши пояснення, якими ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, зазначивши, що він офіційно працевлаштований в ПП ОСОБА_2 водієм, самостійну діяльність не здійснює.,
В заяві представник ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_1 є найманим працівником ПП ОСОБА_2, самостійну господарську діяльність не здійснює, а тому отримання ліцензії діючим законодавством не передбачено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Так, відповідальність за ч. 1ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Ч. 1 ст. 3 Господарського Кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Суб'єктами господарювання визнаються зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування), а також фізичні особи підприємці, які провадять господарську діяльність.
Аналогічна правова позиція щодо обставин, за яких дії особи можуть бути визнані підприємницькою діяльністю, була висловлена Верховним Судом України у п. 4 Постанови його Пленуму від 25.04.2003 р. №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності", де зазначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими
автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів
чи небезпечних вантажів надає право автомобільному перевізнику
надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.
При цьому, отримання ліцензії найманим працівником, який не здійснює самостійну господарську діяльність, діючим законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене, безпідставними є твердження в протоколі про адміністративне правопорушення про порушення ОСОБА_1 положень ст. 9 ЗУ "Про автомобільний транспорт", як суб'єктом господарювання, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення ІІ № 0002678 від 20.04.2018 р. вказано про надання послуг ОСОБА_1 з вантажних перевезень, який є найманим працівником - водієм ПП ОСОБА_2, самостійну господарську діяльність не здійснює.
На підтвердження вказаного, представником ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_3 було надано суду документи про його працевлаштування на посаді водія з 06.04.2017 р.
Тобто, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання, він не може бути і суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно вимогам п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з встановленого, суд приходить до висновку, що провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: В.О. Баранкевич