Справа № 826/17087/14
про залишення апеляційної скарги без руху
25 червня 2018 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 повернуто апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2018 року.
11.06.2018 (вх.62385/18) відповідач повторно звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою.
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу податковим органом подано 09.02.2018, а вдруге, апеляційну скаргу подано 11.06.2018 року, тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що обмеження фінансування сплати судового збору унеможливило реалізацію права на апеляційне оскарження останнього. Апелянт вважає, що з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги в зв'язку з поверненням судом апеляційної інстанції апеляційної скарги, а її повторна подача здійснена не пізніше ніж через рік з моменту прийняття рішення по справі, не може бути прийнято судом, оскільки вказані обставини не можна віднести до ряду поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому апелянту необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.
Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 про повернення апеляційної скарги останньому.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності причин такого пропуску, достатніх для його поновлення.
Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим ст. 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).
Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 01 вересня 2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення до суду із позовом) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Тобто, судовий збір що підлягав сплаті при зверненні до суду із позовом становив 4872 грн. Позивачем, з урахуванням ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» було сплачено 10% - 487 грн. 20 коп.
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017 року, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2018 року становить 7 308,00 грн. (4872,00 * 150% = 7308,00 грн.).
Разом з апеляційною скаргою скаржником додано клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору до розгляду справи по суті.
Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.
Надані апелянтом пояснення не є підставою для відстрочення сплати судового збору, адже несплата обов'язкового платежу суб'єктом владних повноважень не може виправдовуватись відсутністю грошових коштів на його рахунках. Крім того, апелянтом не надано жодних достовірних доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зазначене, судом встановлено відсутність підстав для відстрочення відповідачу сплати судового збору у зв'язку з необґрунтованістю його клопотання та відсутністю умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 7 308,00 грн., або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2018 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Повідомити, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль