Справа №278/3177/17
22 червня 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -
У провадженні судді ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
15 червня 2018 року під час судового засідання суддею ОСОБА_3 було оголошено заяву про самовідвід, оскільки вона добре знайома з потерпілою ОСОБА_5 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу між суддями зазначена заява про самовідвід була розподілена судді ОСОБА_1 .
Адвокат обвинуваченого та прокурор не заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_3 про самовідвід.
Неупереджений судовий розгляд є одним із завдань кримінального провадження.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК України).
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п.п. 24-30 рішення від 26 жовтня 1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії" розтлумачив поняття безсторонності суду в тому аспекті, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться, зокрема, в демократичному суспільстві, суд повинен викликати довіру у громадськості.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення в справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 28 жовтня 1998 року) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
На переконання суду, подальший розгляд даної справи в тому ж складі суду може сприйматися стороною як порушення закріпленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, права на справедливий і публічний розгляд її справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 35, 76, 80-81 КПК, суддя -
Задовольнити заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Відвести суддю ОСОБА_3 від участі в розгляді даного кримінального провадження.
Кримінальне провадження передати до канцелярії суду для визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили одразу після її проголошення.
Учасники судового засідання мають право отримати копію ухвали в суді.
Суддя ОСОБА_1