Дата документу Справа № 331/8317/17
Провадження № 11-сс/778/636/18 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 331/3317/17 Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 червня 2018 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2018 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці - до 31.07.2018 року за місцем проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України,
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2018 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, посилаючись на обставини вчинення тяжкого злочину, які свідчать про суспільну небезпеку підозрюваного та схильність до скоєння нових злочинів, що не було враховано слідчим суддею при прийнятті рішення, дані про особу підозрюваного, який ніде не працює та не має постійного доходу, а також на наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного та захисника, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно зі змістом судового рішення, у провадженні слідчого відділу Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене 30.11.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080020003471, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
29 травня 2018 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
30 травня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
30 травня 2018 року слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 , посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та його тяжкість, дані про особу підозрюваного, на існування ризиків, передбачених пунктами 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, його тяжкість, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених пунктами 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано доказів, які свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим, застосував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_7 , вислухані думки прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Також слідчим суддею було встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, а саме можливість знищити, сховати або спотворити наркотичні засоби, психотропні речовини, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, понятих у цьому кримінальному провадженні, а також продовжити злочинну діяльність та вчинити нове правопорушення.
Разом з цим, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було надано достатніх доказів тих обставин, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та доведеним в судовому засіданні, з чим погоджується й колегія суддів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням зазначених вимог кримінального процесуального закону, наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та тяжкості цього злочину, ризиків, передбачених пунктами 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, по якому позитивно характеризується, колегія суддів вважає, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного низки обов'язків, зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, що зазначені в клопотанні слідчого та встановлені слідчим суддею, а також забезпечити в даному кримінальному провадженні належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
Посилання апелянта на неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення та обставин його вчинення, які, на думку прокурора, свідчать про суспільну небезпеку підозрюваного та про його схильність до вчинення нових злочинів, не впливають на правильність висновків слідчого судді, який, відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, серед іншого, врахував і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим. Крім того, сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Твердження прокурора про те, що ОСОБА_7 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він ніде не працює та не має постійного доходу, є лише припущенням, яке не може бути підставою для тримання особи під вартою.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього низки обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді по доводам апеляційної скарги прокурора.
Крім того, колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2018 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці - до 31.07.2018 року за місцем проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: