Справа № 2-1728/2006
21 червня 2018 року м.Броди
Бродівський районний суд Львівської області в складі: головуючої - судді Бунда А.О., з участю секретаря Музичка Л.Т., представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця ОСОБА_3 Михайловича ВП № 55588783 від 24.04.2018 року, суд,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на постанову приватного виконавця ОСОБА_3 ВП № 55588783 від 24.04.2018 про опис та арешт майна боржника. У скарзі зазначає, що 05 травня 2018 р. з листа приватного виконавця ОСОБА_3 скаржниця дізналася про арешт майна її чоловіка ОСОБА_2, а сааме: чотирьох об'єктів нерухомого майна, вказаних в постанові. Вказана постанова винесена на підставі ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження». Скаржниця зазначає, що приймаючи постанову і накладаючи арешт на вказані у ній об'єкти нерухомості приваний виконавець ОСОБА_3 порушив ряд положень Закону України «Про виконавче провадження» та інших законодавчих актів України, не врахував факт, того, що вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 2004 року, виховують неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, не врахував, що вона є особою, яка не причетна до даного спору. Винісши дану постанову ОСОБА_3 ставить її в залежність від волі інших осіб, що заборонено законом. Погіршує її майновий і фінансовий стан, перешкоджає їй у володінні і користуванні майном. Вона здійснює господарську підприємницьку діяльність з 2005 року і використовує майно в здійсненні господарської діяльності. Даною постановою ОСОБА_3 фактично втручається в її господарську діяльність і перешкоджає в здійсненні господарської діяльності. Тому із посиланням на вимоги ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження», ч.2 ст.62 Сімейного кодексу України, ст.19 Конституції України просить скасувати постанову приватного виконавця ОСОБА_3, як таку, що винесена з порушенням вимог діючого законодавства.
16.05.2018 прийнято скаргу до розгляду.
29.05.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3 подано відзив на скаргу ОСОБА_1 в якому він просить відмовити у задоволенні даної скарги, посилаючись на те, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3 перебуває виконавче провадження АСВП №55588783 з примусового виконання виконавчого листа №2-1728/2006 виданого 26.01.2010 року Бродівським районним судом Львівської області стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 222000,00 грн. за непридбану благоустроєну житлову двохкімнатну квартиру. 19.01.2018р. приватним виконавцем на виконання вимог ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої скеровано боржнику для виконання.
Згідно матеріалів виконавчого провадження жодних повідомлень від боржника, щодо виконання рішення суду не надходило. 24.04.2018 приватним виконавцем на виконання вимог ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з невиконанням боржником рішення, винесено чотири постанови про опис та арешт майна боржника, зокрема, і оскаржувану постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: будинку загальною площею 71,5 кв.м., житловою пл. 48,3 кв.м. за адресою Бродівський р-н, с.Конюшків, вул.Кутова, 37. Приватний виконавець діяв у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження». Зазначає, що Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав на нерухоме майно №111136995 від 19.01.2018, боржником на праві приватної власності зареєстровано 4 об'єкти нерухомого майна, зокрема: будинок за адресою Львівська область Бродівський район с.Конюшків вул. Кутова.37,підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу 1542 від 08.05.1997 року. Тому із вищевикладеним та із посиланням на вимоги ч.1 ст.57 СК України просить у скарзі ОСОБА_1Р відмовити.
Представник скаржниці ОСОБА_1 по дорученню ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримав. Просить її задоволити.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши пояснення представника скаржника, з'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини.
На виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3 перебуває виконавче провадження АСВП №55588783 з примусового виконання виконавчого листа №2-1728/2006 виданого 26.01.2010 року Бродівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 222000,00 грн. за непридбану благоустроєну житлову двохкімнатну квартиру.
19.01.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої скеровано боржнику ОСОБА_2 для виконання (а.с.134). Однак, згідно матеріалів виконавчого провадження жодних повідомлень від боржника щодо виконання рішення суду не надходило.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав на нерухоме майно №111136995 від 19.01.2018 за боржником ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстровано 4 об'єкти нерухомого майна, зокрема: будівля майстерні за адресою Львівська область Бродівський район с.Конюшків вул.Застир,67, підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу 5081 від 20.12.2004; будинок за адресою Львівська область Бродівський район с.Конюшків вул.Кутова.37,підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу 1542 від 08.05.1997року; будинок за адресою Львівська область м.Броди, вул.Львівська,5,підставою виникнення права власності є договір дарування 404 від 24.02.2004; об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок адресою Львівська область м.Броди, вул.22 Січня,37а, підставою виникнення права власності є договір оренди землі від 08.12.2004 (а.с.136-139).
24.04.2018 приватним виконавцем у зв'язку з невиконанням боржником рішення, винесено оскаржувані постанови про опис та арешт майна боржника, а саме: будівлю майстерні загальною прощею 413,5 м.кв., за адресою Львівська область, Бродівский район, с.Конюшків, вул.Застир,64; будинок загальною площею 71,5 кв.м., житловою пл. 48,3 кв.м. за адресою Бродівський р-н, с.Конюшків, вул.Кутова, 37; будинок за адресою Львівська область, м.Броди, вул.Львівська,5; об'єкт незавершеного будівництва за адресою Львівська область, м.Броди, вул.22 Січня,37а (а.с.141-142, 148-156).
У відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець має право накладати арешт на майно божника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно частини 1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо зясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
В даний час ОСОБА_2 перебуває у шлюбі із ОСОБА_1, який зареєстрований 11.05.2004 року у відділі РАЦС Бродівського РУЮ Львівської області, актовий запис №28 (а.с.120).
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, а також не заперечується представником ОСОБА_2, ОСОБА_1 таким правом не скористалася й відповідно не зверталася до суду з позовом про зняття арешту з належного їй на праві спільної суміної власності майна.
В даному випадку ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, тому не має права на звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця як це передбачає ст.447 ЦПК України.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши оскаржувані постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3 ВП №55588783 від 24.04.2018р., суд приходить до переконання, що вимоги чинного законодавства державним виконавцем були додержані.
Крім того, оцінюючи дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_3М, суд вважає, що оскаржувана постанова була складена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень (вчинення дії), своєчасно та неупереджено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у скарзі факти не знайшли свого підтвердження в суді, а тому скарга є необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 353, 354, 447-453 ЦПК України, суд, -
у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця ОСОБА_3 Михайловича ВП № 55588783 від 24.04.2018 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.
У відповідності до п.п.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст ухвали складено 23.06.2018 року
Суддя А.О.Бунда