20.06.2018 року м. Дніпро Справа № 904/8315/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Коваль Л.А.
при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Воронько В.Д.), постановлену у м. Дніпро 02.04.2018р. о 14.45. (дата складання повного тексту ухвали - 10.04.2018) у справі № 904/8315/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд", м. Кам'янське Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 8500,00 грн., -
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17 та прийняти нове рішення, яким скаргу ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича задовольнити в повному обсязі.
Так, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що господарським судом невірно застосовані норми ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" та п.п. 14, 15 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, згідно з якими виконання виконавчого документа здійснюється у зведеному виконавчому провадженні, виконавцем яким відкрито перше виконавче провадження стосовно боржника.
Оскільки перше виконавче провадження № 53873574 з примусового виконання рішення про стягнення з ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" коштів було відкрито постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.05.2017, то
приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Юрієм Олександровичем мали бути вчинені дії по передачі виконавчого провадження до зазначеного Відділу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. поновлено Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17; учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.06.2018р.
У судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.
Представник позивача та приватний виконавець Лисенко Ю.О. у відзивах на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною, посилаючись при цьому на відсутність у діях приватного виконавця порушень вимог чинного законодавства, якими врегульовані питання виконання судових рішень.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та приватного виконавця, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд" (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 8500,00 грн. боргу за надані послуги з перевезення вантажу.
21.09.2017 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій крім основного боргу заявлено до стягнення 121,56 грн 3% річних, 326,98 грн інфляційних нарахувань та 585,80 грн пені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 позов задоволено частково, а саме присуджено до стягнення з відповідача основний борг у сумі 8500,00 грн., 3% річних у сумі 12,58 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1428,53 грн. та витрати на послуги адвоката у сумі 2500,00 грн.; в решті позову було відмовлено.
Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.
З метою примусового виконання рішення на користь стягувача 21.11.2017 судом видано відповідний наказ від 17.11.2017.
21.03.2018 боржник (відповідач) звернувся до господарського суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця, у якій виклав вимоги про:
- визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 30.05.2017, в частині не передачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження № 56006121 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження;
- визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 0.05.2017, в частині накладення арешту на кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 05393043), шляхом винесення постанови від 19.03.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №56006121;
- зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 30.05.2017, передати до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження № 56006121 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження;
- зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, посвідчення № 0002 від 30.05.2017, усунути допущені порушення шляхом скасування постанови від 19.03.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №56006121.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича відмовлено повністю.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17, яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Згідно з п. 9 Перехідних положень ГПК України, який набув чинності 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Вказана норма кореспондується зі ст. 326 ГПК України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 2 цієї статті Закону визначено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з лею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними І чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема ч. 2, встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
З матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем Лисенко Ю.О. 19.03.2018 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56016123 з виконання наказу № 904/8315/17, виданого 17.11.2017 Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Техно-Трейд» боргу у розмірі 12441,11 грн., копії якої рекомендованим листом 20.03.2018 за вих. № 01-29/853 направлені сторонам виконавчого провадження.
Враховуючи те, що приватним виконавцем відносно боржника ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», було відкрито декілька виконавчих проваджень, вказане виконавче провадження, відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», були приєднане до зведеного виконавчого провадження № 56014190, про що винесена відповідна постанова від 19.03.2018.
Також, 19.03.2018 приватним виконавцем Лисенко Ю.О. була винесена постанова про арешт коштів боржника ВП № 56006121 від 19.03.2018, якою для забезпечення реального виконання рішення, в тому числі за наказом господарського суду Дніпропетровської області № 904/8315/17 від 17.11.2017, накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках: р/р № 260540819, № 2605120816, № 2600633151, № 2600332843, № 29093111523849 в ПАТ "ПУМБ", МФО банку 334851 - та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат", ідентифікаційний код 05393043, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження: 3150439,12 грн.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Частиною 5 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову. Передача виконавчих документів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Отже, вищенаведеними нормами Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника у зведеному виконавчому провадженні може здійснюватися, як державним виконавцем, так і приватним виконавцем, а вимога про здійснення виконання кількох рішень у зведеному виконавчому провадженні державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника стосується лише випадку здійснення виконання виконавчого документу органами державної виконавчої служби.
Не передбачено нормами Закону України "Про виконавче провадження" і передачі приватним виконавцем виконавчого документу органу державної виконавчої служби інакше ніж за заявою стягувача, чого не було у даному випадку.
Відсутні норми, які б передбачали обов'язкову передачу приватним виконавцем органу державної виконавчої служби виконавчого документу або виконавчого провадження у зв'язку із відкриттям зведеного виконавчого провадження і у Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Так, відповідно до п.п. 14 та 15 розділу III цієї Інструкції, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження). У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.
Об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.
Отже, як вірно вказав місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі, пунктом 15 вказаної Інструкції для приватного виконавця встановлений порядок об'єднання виконавчих проваджень та приєднання виконавчого провадження аналогічний порядку, встановленому для державного виконавця у випадку виконання виконавчого документа органом державної виконавчої служби, а не визначено підстав та порядку передачі виконавчих проваджень від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби.
Також, приписами п. 7 розділу ІІІ Інструкції передбачено можливість передання виконавчого документу за заявою стягувача до відкриття виконавцем виконавчого провадження від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (крім виконавчих документів, визначених частиною другою статті 5 Закону).
Разом з тим, п. 4 розділу V Інструкції передбачає випадки передачі виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця, від приватного виконавця до іншого приватного виконавця або органу державної виконавчої служби, але виключно за заявою стягувача та у разі: припинення діяльності приватного виконавця; зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4, 6 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; самовідводу приватного виконавця.
Таким чином, у приватного виконавця Лисенко Ю.О. були відсутні правові підстави для передачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження № 56006121 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження, яке здійснюється державним виконавцем, а відповідні доводи скаржника є необгрунтованими.
За наведених вище обставин погоджується апеляційний суд і з висновком місцевого господарського суду про відсутність порушень вимог чинного законодавства у діях приватного виконавця Лисенко Ю.О. при винесенні постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 56006121.
Окрім цього, ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (ч. 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Матеріалами справи, також підтверджується, що на час розгляду скарги судом першої інстанції, у зв'язку із фактичним списанням із банківського рахунку ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» суми боргу, що мало місце 27.03.2018, виконавче провадження за наказом суду у даній справі було закінчено, тобто судове рішення виконане у повному обсягу, а під час його виконання будь-яких порушень прав скаржника судом не встановлено.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17 відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1762,00грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 136, 137, 269, 270, 275-284, 287, 343, Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018р. у справі № 904/8315/17 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1762,00грн. покласти на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 23.06.2018 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко