Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" червня 2018 р.Справа № 922/315/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ", м. Мерефа
до Фізичної особи - підприємця Гулковського Володимира Володимировича, с. Циркуни
про стягнення 79110,63 грн.
за участю представників:
позивача - Савєльєв В.В.
відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Гулковського Володимира Володимировича (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 01/12/16 від 19.12.2016 за січень 2018 р. в сумі 31806,45 грн., доплати до гарантійного платежу в сумі 44000,00 грн. та пені за несвоєчасну сплату орендної плати в січні 2018 року в сумі 3304,18 грн., всього - 79110,63 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1762,00 грн.
Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 01/12/16 від 19.12.2016 щодо своєчасного і повного проведення розрахунків за договором, зокрема внесення гарантійного внеску та сплати орендних платежів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
16.04.2018 судом була постановлена ухвала про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 10.05.2018 о 11:30.
10.05.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання на 30.05.2018 о 11:30.
Ухвалою суду від 30.05.2018 було закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті на 05.06.2018 о 12:00.
У судовому засіданні 05.06.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 20.06.2018 о 12:30.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, з дотриманням вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю відповідача.
Також, відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.
Згідно з ч.9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.12.2016 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна № 01/12/16 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає орендарю для платного користування протягом строку, встановленого цим договором, приміщення, зазначене в пункті 1.2. цього договору, а орендар зобов'язується користуватися цим приміщенням відповідно до умов цього договору і оплачувати таке користування відповідно до умов та в порядку, встановлених статтею 4 цього договору, а після закінчення строку користування, повернути його в тому ж стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального фізичного зносу.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що приміщенням, яке є предметом цього договору, є нежитлові приміщення 1-го поверху житлового будинку літ. "А-9", розташованого за адресою: м. Харків, Стадіонний проїзд, буд. 9. Загальна площа приміщення, яке надається в користування, складає - 96,1 квадратних метрів.
Відповідно до п. 2.1.2. договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату на умовах та в порядку, встановлених статтею 4 цього договору.
За умовами п.п. 3.1.-3.3. договору орендодавець передає орендарю приміщення "15" січня 2017 року. Передача приміщення оформляється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п. 4.1 договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату щомісячно включно у національній валюті України - гривні в розмірі 2000,00 грн., з урахуванням ПДВ - 20%.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату не пізніше 05 (п'ятого) числа за відповідний місяць.
Відповідно до п. 4.5. договору сторони передбачили, що в день підписання цього договору, орендар сплачує орендодавцю гарантійний платіж в розмірі місячної орендної плати 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), з урахуванням ПДВ - 20%, у відповідності до пункту 4.1. цього договору. Гарантійний платіж знаходиться у орендодавця без нарахування відсотків та може бути використаний орендодавцем у випадку невиконання орендарем своїх грошових зобов'язань та/або невідшкодування збитків, завданих приміщенню, які сталися з вини орендаря, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту такого порушення (чи завдання збитків приміщенню відповідно), за умови отримання орендарем письмового повідомлення про використання гарантійного платежу. За відсутності вказаних обставин сума гарантійного платежу зараховується як орендний платіж за останній місяць користування приміщенням.
Згідно з п. 4.6. договору, у випадку зміни розміру орендної плати, передбаченого п. 4.1. договору, розмір гарантійного платежу підлягає доплаті на відповідну суму збільшення розміру орендної плати. Така доплата здійснюється орендарем протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання відповідного рахунку.
При цьому, згідно з п. 4.7. договору, у разі повідомлення орендарем про дострокове розірвання договору, у відповідності до п. 7.2. цього договору, гарантійний платіж, сплачений орендарем відповідно до п. 4.5. договору та дійсний на дату розірвання договору, залишається у орендодавця.
Відповідно до п. 7.2. договору, орендар має право достроково припинити (розірвати) договір з власної ініціативи, повідомивши про це орендодавця у письмовій формі не пізніше ніж за 60 календарних днів до запланованої дати розірвання.
Відповідно до п. 5.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє по "30" листопада 2019 року.
Згідно з п. 6.2. договору в разі, коли орендар допустив несвоєчасну сплату орендної плати, а також несвоєчасно перерахував суми компенсацій за комунальні послуги, він зобов'язується виплатити орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Додатковою угодою від 19.12.2016 до договору оренди нерухомого майна № 01/12/16 від 19.12.2016 сторони узгодили викласти п. 4.10. договору в наступній редакції: "Орендодавець має право в односторонньому порядку збільшити розмір орендної плати за договором, але не більше, ніж:
до 40000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%, за місяць у період з 19.12.2016 по 18.12.2017 включно;
до 46000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%, за місяць у період з 19.12.2017 по 18.12.2018 включно;
до 52900,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%, за місяць у період з 19.12.2018 по 30.11.2019 включно.
У такому разі новий розмір орендної плати вважається встановленим з дати відправлення орендодавцем орендарю письмового повідомлення про таке збільшення."
Згідно акту приймання-передачі приміщення від 15.01.2017 до договору позивач передав відповідачу в оренду приміщення, визначені умовами договору.
Як свідчать матеріали справи, в процесі виконання умов договору позивач скористався передбаченим у додатковій угоді правом щодо збільшення розміру орендної плати в односторонньому порядку до 46000,00 грн., про що направив на зазначену у договорі адресу відповідача лист № 1/2 від 10.01.2018.
Листом № 10/01-2018 від 10.01.2018 відповідач просив відповідача з 31.01.2018 розірвати договір оренди нерухомого майна № 01/12/16 від 19.12.2016.
Як зазначає позивач, договірні відносини між позивачем та відповідачем припинились 31.01.2018, в зв'язку з чим, відповідач повернув йому приміщення, які були предметом оренди за договором.
Проте, як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач в повному обсязі не розрахувався з ним за вказаним договором оренди, в т.ч. не сплатив на його користь 31806,45 грн. орендної плати, та не доплатив передбачений умовами договору гарантійний внесок в розмірі 44000,00 грн., як того вимагають п.п. 4.5.-4.6. договору.
Обставини щодо стягнення заборгованості з орендної плати та гарантійного внеску у судовому порядку стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за договором, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3304,18 грн. пені.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки умовами укладеного між сторонами договору (п. 4.10 договору в редакції додаткової угоди від 19.12.2016) передбачено право позивача на зміну в односторонньому розміру орендної плати, відповідні дії позивача щодо такої зміни шляхом направлення на адресу відповідача відповідного листа № 1/2 від 10.01.2018 суд визнає правомірними. Як наслідок, з 10.01.2018 новий розмір орендної плати в сумі 28750,00 грн. вважається встановленим.
Зазначені обставини породжують для відповідача обов'язок здійснити на користь позивача доплату гарантійного платежу на відповідну суму збільшення розміру орендної плати, як того вимагають положення п.п. 4.5. - 4.6. договору.
Крім того, як вже було зазначено вище за змістом п. 4.7. договору, у разі розірвання цього договору за ініціативою відповідача в порядку, визначеному п. 7.2. договору, позивач має право залишити у себе зазначений вище гарантійний платіж.
Оскільки договір оренди було розірвано за ініціативою відповідача в порядку, визначеному п. 7.2. договору, і відповідач при цьому не надав суду доказів доплати на користь позивача гарантійного платежу на відповідну суму збільшення розміру орендної плати, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 44000,00 грн. доплати до гарантійного платежу.
Крім того, враховуючи те, що матеріали справи не містять, та відповідачем суду не надано будь-яких доказів сплати на корись позивача орендної плати в збільшеному розмірі за січень 2018 року, суд також приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 01/12/16 від 19.12.2016 за січень 2018 р. в сумі 31806,45 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що
встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки умовами укладеного між сторонами договору (п. 6.2.) передбачено відповідальність відповідача у випадку несвоєчасної сплати орендної плати у вигляді сплати пені, і матеріалами даної справи підтверджено факт прострочення відповідачем таких зобов'язань, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за таке прострочення суд визнає правомірними.
Разом з тим, суд констатує, що встановлений у п. 6.2. договору розмір пені (0,5% від несплаченої суми за кожен ден прострочення) не відповідає вимогам діючого законодавства, в зв'язку з чим розмір пені має бути обмежений встановленому ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" можливому розміру нарахування штрафних санкцій (тобто не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня).
Таким чином, перерахувавши розмір пені, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 540,42 грн. пені за прострочення сплати орендних платежів, що мали місце з 01.01.2018 по 31.01.2018. В решті позову про стягнення пені слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 1700,33 грн. покладається на відповідача, а судовий збір у розмірі 61,67 грн. - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гулковського Володимира Володимировича (юридична адреса: 62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Волошкова, буд. 20; адреса для листування: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 у ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 351533; відомості про дату народження в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (юридична адреса: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-10; адреса для листування: 61036, м. Харків, вул. Морозова, 7, ідентифікаційний код 31633697; р/р 26001000071994 у ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023) 31806,45 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 01/12/16 від 19.12.2016 за січень 2018 року; 44000,00 грн. доплати до гарантійного платежу; 540,42 грн. пені; 1700,33 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (юридична адреса: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-10; адреса для листування: 61036, м. Харків, вул. Морозова, 7, ідентифікаційний код 31633697; р/р 26001000071994 у ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Гулковський Володимир Володимирович (юридична адреса: 62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Волошкова, буд. 20; адреса для листування: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 у ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 351533; відомості про дату народження в матеріалах справи відсутні).
Повне рішення складено 25.06.2018 р.
Суддя А.М. Буракова