ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 червня 2018 року письмове провадження № 826/6957/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1 та/або позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (надалі - Уповноважена особа та/або відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить :
- скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про визнання переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39841850) 19.05.2016 в сумі 150 000,00 грн, з призначення платежу «повернення коштів згідно з договором № 980-016-000214957 від 01.04.2016» на рахунок № НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) нікчемним;
- зобов'язати уповноважену особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом внесення відомостей щодо рахунку ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) № НОМЕР_2 на суму 150 000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач за відсутності правових підстав не включив його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що призвело до порушення його прав на отримання коштів. Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги та розглядати справу за його відсутності
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду. Заперечували проти позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченнях.
На підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір №980-016-000003326 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний». За умовами якого позивачу відкрито поточний рахунок №НОМЕР_2 у гривні.
01.04.2016 між позивачем та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» укладено договір №980-006-000208809 «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність грошові кошти на суму 150 000 грн.
19.05.2016 було здійснено дострокове повернення коштів на поточний рахунок позивача відповідно до вищезазначених договорів, включаючи відсотки за користування коштами.
15.09.2016 відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) від 19.05.2016 в сумі 150 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-016-000214957 від 01.04.2016», здійснена ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» на рахунок позивача, є нікчемним правочином в силу положень ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України та п.7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Як пояснює у запереченнях відповідач, договір з ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр укладено без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного. Відтак, відсутні підстави для включення позивача до загального реєстру вкладників.
Позивач не погоджується із спірним рішенням відповідача звернувся до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд встановив наступне.
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» та рішення від 13 червня 2016 року №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».
Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року по 22 липня 2016 року включно.
Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Юрія Петровича.
Рішенням Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».
На підставі рішення Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким з 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Юрію Петровичу строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01 вересня 2016 року призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо нікчемності зазначеного правочину з наступних підстав.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п.п.3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Отже, суд зазначає, що кошти, які надійшли від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладом.
Згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Частиною 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.
За приписами ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Так, Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» було складено Акт №3 від 01.06.2016 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності. В ході даної перевірки, результати якої зафіксовані вказаним актом, встановлено, що 19.05.2016 Банком виконано платіжні документи ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів.
Відповідно до додатку 2 до Акту, встановлено перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр». До перелічених у додатку 2 до Акту осіб, віднесено і ОСОБА_1
При цьому, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Вказані підстави (п.п.1,2, 7, 9) були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» ОСОБА_1 на його рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський».
Разом з тим, жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ «Банк Михайлівський» у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). Висновок щодо нікчемності не обґрунтований доводами чи доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За приписами ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Повернення ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» коштів на банківський рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» здійснено 19.05.2016, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 19.05.2016 по 22.07.2016.
Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточному рахунку позивача, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський».
Суд також зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Згідно положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком суду також не надано.
Згідно п.5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в п.6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку. Однак, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ «Банк Михайлівський», за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги належить задовольнити.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, відповідач Уповноважена особа Фонду згідно п. 17 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є працівником Фонду, який діє від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, тому на переконання суду понесені позивачем судові витрати в сумі 1 280,00 грн належить стягнути саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 9, 74, 77, 90, 134, 139, 242, 245, 246, 255, 295, 370 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про визнання переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39841850) 19.05.2016 в сумі 150 000,00 грн, з призначення платежу «повернення коштів згідно з договором № 980-016-000214957 від 01.04.2016» на рахунок № НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) нікчемним.
3. Зобов'язати уповноважену особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (01601, м.Київ, вул.Прорізна, 8) внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом внесення відомостей щодо рахунку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) № НОМЕР_2 на суму 150 000,00 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 1 280 грн за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 код ЄДРОПУ 21708016).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій