ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 червня 2018 року письмове провадження № 826/1065/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1 та/або позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (надалі - Уповноважена особа та/або відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить :
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним правочинів, зарахування 19.05.2016 коштів на рахунок № НОМЕР_2 з рахунку ТОВ «Інвестиційно розрахунковий центр» в сумі 60 000,00 грн та 165 000,00 грн, який належить ОСОБА_1;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 197 129,89 грн, які обліковуються на поточному рахунку № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач за відсутності правових підстав не включив його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що призвело до порушення його прав на отримання коштів. Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги та розглядати справу за його відсутності
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду. Заперечували проти позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченнях.
На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір №980-020-000000748 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний». За умовами якого позивачу відкрито поточний рахунок №НОМЕР_2 у гривні.
Згідно довідки про стан рахунку № НОМЕР_2 станом на 19.05.2016 залишок на балансовому рахунку НОМЕР_2 становить 0,00 грн, а по кредиту рахунку - 225 000 грн.
Так, згідно даної довідки встановлено, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» передав позивачу грошові кошти у сумі 60 000 грн та 165 000 грн.
В подальшому, 19.05.2016 здійснено повернення коштів на поточний рахунок позивача.
15.08.2016 відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) від 19.05.2016 в сумі 60 000 грн «Повернення коштів згідно з договором № 980-020-000191178 від 17.02.2016» та 165 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-020-000176571 від 15.01.2016», здійснені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача, є нікчемним правочином в силу положень ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України та п.7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Як пояснює у запереченнях відповідач, договір з ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр укладено без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного. Відтак, відсутні підстави для включення позивача до загального реєстру вкладників.
Позивач не погоджується із спірним рішенням відповідача звернувся до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд встановив наступне.
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» та рішення від 13 червня 2016 року №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».
Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року по 22 липня 2016 року включно.
Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Юрія Петровича.
Рішенням Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».
На підставі рішення Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким з 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Юрію Петровичу строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01 вересня 2016 року призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо нікчемності зазначеного правочину з наступних підстав.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п.п.3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Отже, суд зазначає, що кошти, які надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладом.
Згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Частиною 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.
За приписами ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Так, Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» було складено Акт №3 від 01.06.2016 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності. В ході даної перевірки, результати якої зафіксовані вказаним актом, встановлено, що 19.05.2016 Банком виконано платіжні документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів.
Відповідно до додатку 2 до Акту, встановлено перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». До перелічених у додатку 2 до Акту осіб, віднесено і ОСОБА_1
При цьому, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Вказані підстави (п.п.1,2, 7, 9) були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ОСОБА_1 на його рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський».
Разом з тим, жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ «Банк Михайлівський» у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). Висновок щодо нікчемності не обґрунтований доводами чи доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За приписами ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів на банківський рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» здійснено 19.05.2016, що підтверджується довідкою про стан рахунку (а.с.12, Том 1).
Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточному рахунку позивача, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський».
Суд також зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Згідно положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком суду також не надано.
Згідно п.5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в п.6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку. Однак, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ «Банк Михайлівський», за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Суд виходить з наступного.
Як передбачено ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Пунктом 17 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Враховуючи зазначені положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в контексті ч.1 ст.139 КАС України, Суд вважає за правильне присудити судові витрати у формі судового збору на користь позивача за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» (01601, м.Київ, вул.Прорізна, 8) про визнання нікчемним правочинів, зарахування 19.05.2016 коштів на рахунок № НОМЕР_2 з рахунку ТОВ «Інвестиційно розрахунковий центр» в сумі 60 000,00 грн та 165 000,00 грн, який належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (01601, м.Київ, вул.Прорізна, 8) внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом внесення відомостей щодо рахунку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) № НОМЕР_2 в сумі 197 129,89 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 1 280 грн за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 код ЄДРОПУ 21708016).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій