12.01.10р.Справа № 12/169-09(33/28-09)
За позовом Дніпропетровського державного будівельно-монтажного управління Міністерства промислової політики України, м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до відповідача-2: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
Третя особа-1: Відкрите акціонерне товариство "Завод засобів механізації аеропортів", м.Дніпропетровськ
Третя особа-2: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ
Третя особа-3: Акціонерне товариство Дніпропетровська будівельна компанія містобудівник", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Кривошеїна І.О., дов. від 30.12.2009 б/н
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи-1: Терещенко Т.М., дов. від 04.01.2010 № 02/01
від третьої особи-2: Попов О.О., дов. від 23.11.2009о. № 13941
від третьої особи-3: не з'явився
01 грудня 2008 року Дніпропетровське державне будівельно-монтажне управління Міністерства промислової політики України (надалі Позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровської міської ради, в якому просило суд визнати недійсним п. 1 Рішення № 4232 від 13.12.2007 року про оформлення права власності, з видачею свідоцтв, фізичним та юридичним особам на квартири і нежитлове приміщення на підставі договорів про участь на паях у будівництві житлового будинку літ. А-5, а-1, а1-1 за адресою: вул. Косіора, 4А згідно з додатком, та визнати недійсним Додаток до оскаржуваного рішення в частині передачі у власність ЗАТ „Дніпропетровська будівельна компанія „Містобудівник” (надалі Третя особа-3) -приміщення № 29, загальною площею 84,4 кв.м. по вул. Косіора, 4-А, м. Дніпропетровськ.
03.02.2009 року Позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій окрім вимог, що містилися в позовній заяві просив суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення №29, загальною площею 84,4 кв.м. в житловому будинку літ.А-5, а-1, а1-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора 4а.
Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що Позивач набув у власність нежитлове приміщення № 29, загальною площею 84,4 кв.м. в будинку по вул. Косіора, 4-А, яке було передано йому згідно актів приймання-передачі від 23.09.1997 та від 16.12.1999, що складалися в рамках договору підряду на спільне будівництво № 1Д від 03.03.1997 року, укладеного між Позивачем та ВАТ „Завод засобів механізації аеропортів” (надалі Третя особа-1).
Дніпропетровська міська рада проти позову заперечує, вважає, що оскаржуване рішення прийнято виключно у межах, в порядку та способом, передбаченим діючим законодавством України. Окрім того, заперечуючи позовні вимоги, Дніпропетровська міська рада посилається на порушення Позивачем при подачі даного позову правил предметної підсудності, оскільки на його думку спір в частині визнання недійсним оскаржуваного рішення підлягає розгляду адміністративними судами України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
ВАТ „Завод засобів механізації аеропортів” проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного між Позивачем та Третьою особою-1 договору підряду № Д-1 від 03.03.1997 року, після закінчення будівництва житлового будинку № 4-А по вул. Косіора в м. Дніпропетровську, сторони договору отримували порівну по 14 квартир, передача Позивачеві прибудованих та вбудованих приміщень, в тому числі спірного приміщення № 29, умовами вказаного договору не передбачалася. Зазначене приміщення було передано Третій особі-3 на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 23.09.1997 року в редакції додаткової угоди № 2 від 30.06.2003 року.
Третя особа-2 в своєму відзив зазначає, що даний спір в частині визнання недійсним оскаржуваного рішення не підсудний господарським судам України, та має розглядатися адміністративним судом за правилами КАСУ, вимоги Позивача в частині визнання за ним права власності, за умов чинності оскаржуваного рішення про оформлення відповідного права за іншими особами, Третя особа-2 вважає передчасними.
Третя особа-3 в своїх поясненнях зазначає, що згідно укладеного між Третьої особою-1 та Третьою особою-3 договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 23.06.1997 року в редакції додаткової угоди № 2, власником спірного нежитлового приміщення № 29 в будинку по вул. Косіора, 4-А, являється ЗАТ „Дніпропетровська будівельна компанія „Містобудівник”. Заперечуючи позовні вимоги, Третя особа-3, посилаючись на пояснення Третьої особа-1, наполягає на недостовірності наданих Позивачем актів приймання-передачі від 23.09.1997 та від 16.12.1999, за якими спірне приміщення було передано Позивачеві.
Ухвалою від 24.12.2009 року, в порядку ч. 1 ст. 24 ГПК України, до участі у справі в якості Відповідача-2 залучено Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, як орган, яким було прийнято оскаржуване рішення № 4232 від 13.12.2007 року.
Відповідач-2 мотивований відзив на позовну заяву не представив, згідно ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справи за наявними в ній матеріалами.
11.01.2010 від Третьої особи-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням представника товариства.
Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи з підстав, наведених у клопотання Третьої особи-3, оскільки відрядження представника підприємства, не позбавляє учасника судового процесу можливості забезпечити явку в засідання господарського суду іншого представника відповідно до вимог ст. 28 ГПК України.
За згодою представників Позивача, та Третіх осіб-1, 2, в судовому засіданні 12.01.2010 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників, господарський суд, -
03 березня 1997 року між Відкритим акціонерним товариством "Завод засобів механізації аеропортів" (Замовник) та Дніпропетровським державним будівельно-монтажним управлінням Міністерства промислової політики України (Підрядник-пайовик) був укладений прямий договір підряду про спільне будівництво №1-Д, за яким підрядник-пайовик прийняв на себе зобов'язання по будівництву 2-х секцій п'ятиповерхового житлового будинку з прибудованими та вбудованими приміщеннями по вул. Косіора, 4-а.
Відповідно до п. 5.1 названого договору при закінченні будівництва жилого дому по вул. Косіора, 4-а, сторони за договором отримують порівну по 14 квартир кожна, прибудоване та вбудоване приміщення.
Як убачається зі змісту Акта приймання-передачі незавершеного будівництва -частини житлового будинку №4-а по вул. Косіора в м. Дніпропетровську за договором підряду №1-Д від 03.03.1997 року, складеного 23.09.1997 року, оригінал якого було надано для огляду в судовому засіданні 12.01.2010 року, замовник передав, а підрядник-пайовик прийняв частину незавершеного будівництва житлового будинку №4-а по вул. Косіора, м. Дніпропетровська, квартири та приміщення: квартири №№1-18 включно, всього 718,50 кв.м.; нежитлове приміщення № 29 загальною площею 84,4 кв.м.; підвали XIII, XV-I, вхід до підвалу "а", приямок "а", всього 242,2 кв.м.
В пункті 5 зазначеного акту зазначено, що після передачі квартир та інших приміщень розрахунок за договором №1-Д від 03.03.1997 року проведений повністю, претензій до замовника підрядник-пайовик не має.
Акт приймання передачі аналогічного змісту був складений сторонами договору підряду 16.12.1999 року.
Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується передача Позивачеві в 1997 році нежитлового приміщення № 29 в будинку по вул. Косіора, 4-А.
Заперечуючи факт передачі спірного приміщення позивачеві, Третя особа-1 надала суду копію типового договору підряду на капітальне будівництво № 1-Д від 03.03.1997 року, та акту приймання-передачі до нього від 12.12.2002 року, за змістом яких, на користь Позивача передавалися лише чотирнадцять квартир та підвал в житловому будинку по вул. Косіора, 4-А.
Дослідивши зміст прямого договору підряду про спільне будівництво №1-Д від 03.03.1997 року, який був наданий Позивачем, та типового договору підряду на капітальне будівництво № 1-Д від 03.03.1997 року, який був представлений Третьою особою-1, суд дійшов висновку, що факт існування двох договорів із тими самими номерами та датами підписання (№1-Д від 03.03.1997) не спростовує покладені в основу позовних вимог обставини щодо укладання між Позивачем та Третьою особою-1 прямого договору підряду про спільне будівництво №1-Д від 03.03.1997 року, та здійснення на користь Позивача передачі спірного нежитлового приміщення № 29 саме в рамках зазначеного договору.
Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження визнання недійсним прямого договору підряду про спільне будівництво №1-Д від 03.03.1997 року, та акту приймання-передачі незавершеного будівництва до нього, складеного 23.09.1997 року, за яким Позивачеві було передано частину незавершеного будівництва житлового будинку №4-а по вул. Косіора, м. Дніпропетровська, в тому числі спірне нежитлове приміщення № 29, а отже зазначене приміщення набуто Позивачем правомірно.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. та прийняття його в експлуатацію.
Як вище встановлено судом, відповідно до умов прямого договору підряду про спільне будівництво №1-Д від 03.03.1997 року, та акту приймання-передачі до нього від 23.09.1997 року, частина незавершеного будівництва житлового будинку № 4-а по вул. Косіора, м. Дніпропетровська, в тому числі спірне нежитлове приміщення № 29, передано у власність Позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також факт прийняття в експлуатацію житлового будинку № 4-а по вул. Косіора, який підтверджується Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, затвердженим рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 3067 від 20.12.2001 року, суд вважає вимоги Позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлове приміщення №29, загальною площею 84,4 кв.м. в житловому будинку літ.А-5, а-1, а1-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора 4а, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, враховуючи встановлені судом обставини набуття Позивачем у власність спірного нежитлового приміщення № 29 в житловому будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора 4а, суд також вважає обґрунтованими вимоги Позивача, зокрема, щодо визнання недійсним додатку до Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 4232 від 13.12.2007 року в частині оформлення права власності ЗАТ „Дніпропетровська будівельна компанія „Містобудівник” на приміщення № 29, загальною площею 84,4 кв.м. по вул. Косіора, 4-А, м. Дніпропетровськ.
Задовольняючи позовні вимоги в зазначеній частині, суд виходить з наступного.
13.12.2007 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (надалі Відповідач-2) було прийнято рішення № 4232 "Про оформлення прав власності фізичній та юридичним особам на квартири і нежитлове приміщення жилого будинку літ. А-5, а-1, а1-1 за адресою: вул. Косіора, 4-а", яким вирішено оформити права власності, з видачею свідоцтв, фізичній та юридичним особам на квартири і нежитлове приміщення на підставі договорів про участь на паях у будівництві жилого будинку літ. А-5, а-1, а1-1 за адресою: вул. Косіора, 4-а згідно з додатком.
Згідно з додатком до зазначеного рішення, право власності на квартири і нежитлове приміщення по вул. Косіора, 4-а повинно бути оформлено фізичній особі Щеблинкіній Н.М. -квартира № 20, на праві державної власності державі в особі Національного космічного агентства України -квартири №№ 17,23,26; на праві приватної власності ЗАТ "Дніпропетровська будівельна компанія „Містобудівник” -приміщення №29, загальною площею 84,4 кв.м; у спільній власності приміщення загального користування:
- у підвалі: №№ XI, XII, XIV, XVI, XVII, вхід у підвал літ.а, приямки літ. аІ, аІІ
- на першому поверсі: № I-X, ганки літ.а', а'';
- на другому поверсі: № I-IV;
- на третьому поверсі: № I-IV;
- на четвертому поверсі: № I-IV;
- на п'ятому поверсі: № I-IV.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення в частині оформлення права власності на нежитлове приміщення №29 в житловому будинку по вул. Косіора, 4-а за ЗАТ "Дніпропетровська будівельна компанія „Містобудівник”, став Акт приймання-передачі від 01.08.2003 до договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 23.09.1997 року, згідно якого Третя особа-3 прийняла від Третьої особи-1 квартири № 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, фундамент прибудованого приміщення, підвальні приміщення, а також вбудоване приміщення № 29.
Разом із тим, в первісній редакції договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 23.09.1997 року, вбудоване приміщення № 29 не являлося предметом купівлі-продажу, умови щодо передачі зазначеного приміщення Третій особі-3 були включені сторонами договору лише 01 серпня 2003 році, шляхом укладення додаткової угоди № 2.
Відповідно до вимог ст. 225 ЦК УРСР, який був чинним на час укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 23.09.1997 року, та додаткової угоди до нього № 2 від 01.08.2003 року, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
Як вище встановлено судом, нежитлове приміщення № 29 в житловому будинку по вул. Косіора, 4-а, ще у 1997 році було передано Третьою особою-1 Позивачеві у справі -Дніпропетровському державному будівельно-монтажному управлінню Міністерства промислової політики України відповідно до умов прямого договору підряду про спільне будівництво №1-Д від 03.03.1997 року, та акту приймання-передачі до нього від 23.09.1997 року, а отже станом на 01.08.2003 року (дата укладення додаткової угоди № 2 до договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 23.09.1997 року), Третя особа-1 не являлася власником нежитлового приміщення № 29, та відповідно не мала права щодо його продажу на користь Третьої особи-3.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 4232 від 13.12.2007 року в частині оформлення права власності ЗАТ „Дніпропетровська будівельна компанія „Містобудівник” на приміщення № 29, загальною площею 84,4 кв.м. по вул. Косіора, 4-А, м. Дніпропетровськ, є незаконним й таким, що порушує права Позивача, як законного власника спірного приміщення, що є підставою для визнання рішення недійсним в зазначеній частині.
Суд не убачає підстав для визнання недійсним п. 1 оскаржуваного рішення, яким визначено оформити права власності, з видачею свідоцтв, фізичним та юридичним особам на квартири і нежитлове приміщення на підставі договорів про участь на паях у будівництві житлового будинку літ. А-5, а-1, а1-1 за адресою: вул. Косіора, 4А згідно з додатком, оскільки його зміст з урахуванням визнаного судом частково недійсним додатку не призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.
Окрім того, суд не убачає підстав для задоволення позову до Відповідача-1 -Дніпропетровської міської ради, оскільки органом, що прийняв оскаржуване рішення № 4232 від 13.12.2007 року є Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради -Відповідач-2 у справі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову до Дніпропетровської міської ради відмовити.
Позовні вимоги до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.
Визнати недійсним додаток до рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 4232 від 13.12.2007 року в частині оформлення права власності Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровська будівельна компанія „Містобудівник” на приміщення № 29, загальною площею 84,4 кв.м. по вул. Косіора, 4-А, м. Дніпропетровськ.
Визнати право власності на нежитлове приміщення №29, загальною площею 84,4 кв.м. в житловому будинку літ.А-5, а-1, а1-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора 4-А за Дніпропетровським державним будівельно-монтажним управління Міністерства промислової політики України (код ЄДРПОУ 04851249).
Стягнути з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, код ЄДРПОУ 02740296) на користь Дніпропетровського державного будівельно-монтажного управління Міністерства промислової політики України (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Новосьоловська, 13, код ЄДРПОУ 04851249) 42 грн. 50 коп. витрати по сплаті державного мита, 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя О.В. Ліпинський
Рішення підписано 13.01.2010