18 червня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1852/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Роговець М.О.,
представника позивача Акуленка В.М.,
представника відповідача Андрєєва Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України та просить:
1. Скасувати рішення Міністерства оборони України від 23 березня 2018 року № 31 пункт 26, виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, у відповідності до Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, станом на день встановлення інвалідності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова відповідача у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, у відповідності до Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі Порядок), у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, суперечить вимогам цього порядку та порушує його права.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
22 листопада 2017 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова була прийнята постанова по справі №751/4414/17-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:
1. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення до Міністерства оборони України заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.
2. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 направити на адресу Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю з доданими документами та висновком щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
З тексту постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова була по справі №751/4414/17-а від 22 листопада 2017 р. вбачається, що згідно до військового квітка НОМЕР_1 , виданого Чернігівським ОМВК Чернігівської області, ОСОБА_1 з 1986 року по 1988 року, проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан.
Під час проходження служби в Республіці Афганістан, 30.03.1988, отримав мінно-вибухову контузію з закритою черепно-мозковою травмою, що підтверджено архівною довідкою військово-медичного музею МО РФ.
Відповідно до рішення МСЕК від 18.17.2007 ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності вперше, в зв'язку із отриманням контузії, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в Афганістані, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК №146655 серії МСЕ-ЧНВ від 18 липня 2007 року, з терміном чергового переогляду 18.07.2010.
В подальшому відповідно до рішення МСЕК від 15.07.2010, ОСОБА_1 повторно встановлена 3 група інвалідності, в зв'язку із отриманням контузії, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в Афганістані, що підтверджується відповідною довідкою МСЕ № 339990 від 15 липня 2010 року.
12 липня 2012 року відповідно до рішення МСЕК від 12.07.2012, ОСОБА_1 підтверджено встановлення 3 групи інвалідності, в зв'язку із отриманням контузії, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в Афганістані, що підтверджується відповідною довідкою МСЕ № 0463600 від 12 липня 2012 року.
4 липня 2013 року встановлено 3 групу інвалідності безтерміново, довідка МСЕ серія АВ № 0111405 від 04 липня 2013 року.
Позивачу 17.05.2016, встановлена 2 група інвалідності. Причина інвалідності - поранення та травма отримана при виконанні обов'язків військової служби при виконанні інтеробов'язку, безтерміново.
За період з моменту отримання інвалідності Міністерством оборони України жодних грошових виплат ОСОБА_1 здійснено не було, попередніх одноразових нарахувань та процентів в зв'язку з втратою працездатності не отримував.
Протоколом № 31 від 23.03.2018 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженому Міністром оборони України 27.03.2018 п. 26 розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги старшому сержанту в запасі ОСОБА_1 на підставі того, що інвалідність встановлено понад 3-місячний термін. Також група інвалідності змінено понад дворічний термін.
Частинам 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що діє на даний час, передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, 'чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті цього Закону).
Пунктом 2 Поряду призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок 975), яка набрала законної сили з 24.01.2014, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007р. №1331: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно п. з Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З системного аналізу наведених норм законодавства випливає, що датою, з якої виникає право на отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у розмірах, що встановлені статтями 16, 16-2 Закону України “Що соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців” від 04.07.2012 № 5040-VІ та відповідно до Порядку № 975 є момент встановлення такої інвалідності в період дії таких актів. Особи, допомога яким не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто на день встановлення такої інвалідності.
Відповідно до довідки МСЕК серії ЧНВ № 146655 від 19.07.2007 позивачу під час первинного огляду було встановлено ІІІ групу інвалідності в зв'язку із пораненням, контузією пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії.
Тобто право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовця у позивача виникло з моменту встановлення ІІІ групи інвалідності, а саме з 10.07.2007.
На час встановлення інвалідності позивачу діяла постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499. якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі -Порядок № 499).
На даний час зазначена постанова Кабінету Міністрів України не втратила чинності.
Враховуючи наведене, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності внаслідок виконання військового обов'язку у розмірах, що передбачені статтями 16, 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців” від 04.07.2012 № 5040-VІ та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. Оскільки право на таку допомогу виникає на момент встановлення інвалідності, отже така допомога повинна призначатися та виплачуватися в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Крім того, відповідно до п. 4 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У зміни групи інвалідності, її причин виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами не здійснюється.
Аналогічна норма міститься в п. 8 Порядку № 975.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 № 499 (далі - Порядок №499) встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
За змістом цього положення, зазначена в ньому обставина часу - після 01.01.2007 стосується періоду настання названих страхових випадків (загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність військовослужбовців.
Так, згідно п.п. 4 п. 2 Порядку № 499 одноразова грошова допомога виплачується: …, 4) військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
Тобто, законодавець розрізнив види військової служби та встановив відповідні терміни призначення інвалідності, які враховуються для виплати одноразової грошової допомоги.
Окрім того, Порядок № 499 фактично ставить обов'язковою умовою для призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової служби підтвердження настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.
Це положення також кореспондує ч. 6. ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, в редакції, яка діяла на час первинного встановлення позивачу інвалідності.
У зв'язку з тим, що пораненням, контузією пов'язаними з виконанням обов'язків строкової служби, а інвалідність було встановлено через більш ніж 30 років з моменту звільнення зі служби то підстав для призначення відповідачем виплати позивачу одноразової грошової допомоги не було.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 25 червня 2018 року.
Суддя С.Л. Клопот