Рішення від 21.06.2018 по справі 910/4158/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2018Справа № 910/4158/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька 1-а, код ЄДРПОУ 03327664)

до Публічного акціонерного товариства "КИЇВСОЮЗШЛЯХПРОЕКТ" (04053, м.Київ, вул. Кудрявська, буд.3/5, код ЄДРПОУ 01388437)

про стягнення 161 590,28 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Авраменко О.А. за дов.

Від відповідача: Сінгур В.В., Лабунська М.П. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось із позовом до Публічного акціонерного товариства "КИЇВСОЮЗШЛЯХПРОЕКТ" про стягнення 146 721,41 грн. плати за скид стічних вод без отримання умов на скид стічних вод по договору № 9110/5-06 від 02.03.2001 на послуги водопостачання та водовідведення, 3364,54 грн. 3% річних, 11 504,33 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України у період з 01.05.2014 по 31.03.2017 здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста Києва без дозволу на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована плата за скид без дозволу стічних вод у систему каналізації міста Києва, а також інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою суду від 10.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4158/18, розгляд справи призначено на 10.05.2018.

Ухвалою суду від 10.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2018.

05.06.2018 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ГПК України з метою надання представнику відповідача часу для ознайомлення з матеріалами справи, та проведення переговорів щодо укладення мирової угоди, а також просив зобов'язати позивача надати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника об'єкту нерухомості, а саме будівлі, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Кудрявська, 3/5 станом на моменту розгляду справи в Господарському суді міста Києва.

11.06.2018 відповідач подав пояснення по справі, в яких вказує, що з 01.09.2005 він не є власником будинку по вул.Кудрявська, 3/5 у м.Києві, в яких за умовами договору № 9110/5-06 від 02.03.2001 позивач надав послуги водопостачання та водовідведення, право власності на будинок перейшло шляхом його передачі до статутного капіталу до ТОВ «Ініціатор-Ріелті», відповідач неодноразово інформував ПАТ «АК «Київводоканал» про зміну власника будинку. Стверджує, що нарахована позивачем плата за приймання стічних вод без отримання відповідних Умов вже є господарською санкцією в розумінні ст.ст. 216-218 ГК України та Правил приймання стічних вод в систему каналізації міста Києва, тому нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним.

Також 11.06.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить визнати причину несвоєчасного надання відзиву до суду та стороні поважною та врахувати викладені заперечення при ухваленні рішення у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначає, що 01.09.2005 року ПАТ «Київсоюзшляхпроект» не є власником будинку, стосовно якого був укладений з позивачем договір № 09110/5-06 від 02.03.2001, вказане нерухоме майно відповідно до акту приймання-передачі від 01.09.2005 на підставі Протоколу № 1 Зборів засновників ТОВ «Ініціатор-Ріелті» від 18.08.2005 та Протоколу засідання Спостережної Ради ПАТ «Київсоюзшляхпроект» від 17.08.2005 шляхом внеску до статутного капіталу ТОВ «Ініціатор-Ріелті» перейшло до останнього. Стверджує, що з 01.09.2005 року відповідач не користується послугами ПАТ «АК «Київводоканал» на холодне водопостачання та водовідведення і не несе будь-якої відповідальності за порушення Правил користування послугами позивача; окрім того, новий власник приміщення звертався до позивача з проханням переоформити договір на водопостачання та водовідведення, що можливо було здійснити шляхом заміни сторони у договорі або укладення нового договору, що ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснено не було. У задоволенні позову просить відмовити.

19.06.2018 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає про пропуск позивачем строку для подання відзиву на позовну заяву та щодо доводів відповідача, викладених у запереченнях, пояснює, що факт споживання відповідачем послуг водопостачання та водовідведення у спірний період з 01.05.2014 по 31.03.2017 підтверджується актами про зняття показання з приладів обліку за адресою: м.Київ, вул..Кудрявська, 3/5, в яких від імені ПАТ «Київсоюзшляхпроект» стоїть підпис представника абонента, також представником відповідача підписані акти обстеження об'єкту від 23.01.2018 та 28.03.2017, в яких йдеться про необхідність отримання умов на скид, вказані обставини підтверджують фактичне споживання послуг відповідачем, чинність договору № 9110/5-06 від 02.03.2001 є підставою для обов'язку його виконання сторонами. Вказкє, що необхідність отримання дозволу на скид, та при виявленні факту порушення вимог обов'язок абонента сплатити п'ятикратний розмір тарифу встановлено у Правилах приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.

Ухвалою суду від 21.06.2018 суд визнав причини пропуску подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень поважними, та прийняв до розгляду поданий відзив на письмові пояснення відповідача.

В судовому засіданні 21.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечували.

відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2001 між ДКО "Київводоканал" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (далі - постачальник за договором, позивач) та АТЗТ "КИЇВСОЮЗШЛЯХПРОЕКТ" (абонент за договором, відповідач) було укладено договір № 9110/5-06 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язався надати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні строки, а абонент - розрахуватись за вказані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Відповідно до Інформації про заключення договору (додаток № 2 до договору) позивач зобов'язався надавати послуги водопостачання та водовідведеня до будинку по вул..Кудрявська, 3/5 у м.Києві, прилад обліку - лічильник, 1 шт.

За умовами п.5.1 договору, договір є безстроковим, діє на весь період надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається відповідними Правилами, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190. Згідно з п. 1.4. вказаних Правил, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Пунктом 1.4 Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення населених пунктів України здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Згідно із п.2.4. Правил № 1879, абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та відповідно до ст.19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" укласти договір з водоканалом.

Пунктом 3.3. Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2, які видаються на один рік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" зазначає, що внаслідок неотримання відповідного дозволу на скид, ПАТ «Київсоюзшляхпроект» здійснює скид стічних вод без умов на скид, внаслідок чого порушує п.8.1 Правил № 1879, відповідно до якого абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

21.04.2017 позивач листом-попередженням, адресованим керівнику ПАТ «Київсоюзшляхпроект» повідомляв про встановлення факту порушення Умов на скид стічних води та необхідність сплати 146 721,41 грн. за послуги з водовідведення, розрахунок яких було додано до листа. Вказану вимогу, згідно доданого до позову, рекомендовано повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано відповідачем 12.06.2017, проте залишено без реагування.

Актами обстеження об'єкту, що скидає стічні води у міську каналізацію від 28.03.2017 та від 23.01.2018, які підписані також відповідачем, встановлено, що відповідач зобов'язаний оформити та отримати умови на скид стічних вод.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Як зазначає позивач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України відповідач за період з 01.05.2014 по 31.03.2017 здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста Києва без отримання Умов на скид стічних вод, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована плата у розмірі 146 721,41 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача плату за скид без дозволу стічних вод у систему каналізації міста Києва у розмірі 146 721,41 грн., та нараховані 11 504,33 грн. інфляційних втрат та 3364,54 грн. 3 % річних за період з 23.06.2017 по 28.03.2018.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з нормами статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем Умов на скид у період з 01.05.2014 по 31.03.2017

Пунктом 8.1 Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Враховуючи зазначені положення законодавства, а також враховуючи умови укладеного між сторонами договору, рішення постачальника про нарахування абоненту 146 721,41 грн. вартості послуг з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид є оперативно-господарською санкцією.

За частинами першою, другою статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва за період з 01.05.2014 по 31.03.2017, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

Перевіривши розрахунок плати за скид стічних вод без отримання Умов на скид за вказаний період, наданий позивачем, суд вважає, що він виконаний з дотриманням вимог, встановлених законодавством, та є арифметично вірним.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про нарахування та стягнення з відповідача п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення без Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем 146 721,41грн.

Заперечення відповідача викладені у письмових поясненнях та відзиві на позовну заяву щодо обставин, за яких з 01.09.2005 ПАТ «Київсоюзшляхпроект» не є власником будинку по вул.Кудрявська, 3/5 у м.Києві стосовно якого між позивачем та відповідачем був укладений договір № 09110/5-06 від 02.03.2001 та надавались послуги водопостачання та водовідведення не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Підставою договірних відносин сторін є укладений між ПАТ «Київсоюзшляхпроект» та ПАТ «АК «Київводоканал» договір № 9110/5-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 02.03.2001.

Доказів розірвання, визнання недійсним договору № 9110/5-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 02.03.2001, суду не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є фактичним споживачем послуг у буд. 3/5 по вул..Кудрявська у м.Києві, що засвідчено актами про зняття показань з приладу обліку, в яких чітко зазначена адреса споживання: м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5 у період з 01.05.2014 по 31.03.2017, які підписані абонентом, актами обстеження об'єкту від 23.01.2018 та 28.03.2017, в яких зокрема зазначено, що Відповідачу необхідно отримати умови на скид. Вказані акти, підписані представником відповідача.

Відповідачем належними засобами доказування не доведено підстав звільнення від обов'язків оплати за отримані послуги, отримання Умов на скид у спірний період та покладення відповідальності у п'ятикратному розмірі тарифу за неотримання відповідного дозволу та самовільне водовідведення.

Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати боргу за скид стічних вод у систему каналізації міста Києва без Умов на скид стічних вод, позивач просить суд стягнути з 11 504,33 грн. інфляційних втрат та 3364,54 грн. 3 % річних за період з 23.06.2017 по 28.03.2018.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Стаття 625 розміщена в розділі I "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов'язання є грошовими.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, системний аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що обов'язок сплатити суму оперативно-господарської санкції не є зобов'язанням в розумінні положень частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, а тому до відповідних правовідносин не застосовуються положення частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 15.11.2016 у справі № 910/5837/16, від 02.08.2017 у справі № 910/18995/16.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи заперечення відповідача про нарахування, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 504,33 грн. інфляційних втрат та 3364,54 грн. 3 % річних за період з 23.06.2017 по 28.03.2018 визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "КИЇВСОЮЗШЛЯХПРОЕКТ" (04053, м.Київ, вул. Кудрявська, буд.3/5, код ЄДРПОУ 01388437) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 146 721 (сто сорок шість тисяч сімсот двадцять одну) грн. 41 коп., 2200 (дві тисячі двісті) грн. 82 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 25.06.2018

Суддя О.М.Ярмак

Попередній документ
74896359
Наступний документ
74896361
Інформація про рішення:
№ рішення: 74896360
№ справи: 910/4158/18
Дата рішення: 21.06.2018
Дата публікації: 27.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: