ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2018Справа № 910/4855/18
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Тверська,5) в особі філії "Енергозбут" (01135 м. Київ, вул. Жилянська, 97)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 12-Д)
про стягнення 17 718,12 грн.
Представники: без повідомлення представників сторін
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" (надалі - «позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" (надалі - «відповідач») про стягнення 17 718,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на виконання проектно-вишукувальних робіт № УЗ/ЕЕЦ-171019/00054 від 19.10.2017, у зв'язку з чим позивач просить стягнути на його користь суму сплаченого авансу у розмірі 15 067,84 грн., а також пеню у розмірі 2 650,28 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4855/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк на подання документів.
16.05.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
25.05.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій міститься клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія "Українська залізниця" у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 24.04.2018 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом та отримана уповноваженими представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
19.10.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Енерго» (виконавець) укладено договір № УЗ/ЕЕЦ-171019/00054 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого предметом договору є закупівля проектно-вишукувальних робіт: «Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту «Технічне переоснащення тягової підстанції Красноармійськ з заміною акумуляторної батареї» Адреса: Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Залізнична 93б» Стадія - робочий проект (у т.ч. експертиза) (ДСТУ) відповідно до узгодженого сторонами Технічного завдання (додаток 2 до договору), проведення комплексної експертизи проекту та отримання експертного звіту.
Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість робіт за договором складає 25 113,07 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 5 002,61 грн., всього з ПДВ - 30 135,68 грн., та визначається сторонами та відображається у протоколі погодження договірної ціни (Додаток 1).
Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 Договору, замовник після підписання договору, на протязі 30 банківських днів перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 50% від вартості робіт, передбачених до виконання за цим Договором. Остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Як вказано у п. 4.1 Договору, на протязі 14 робочих днів, після підписання договору, замовник передає виконавцю вихідні дані в повному обсязі: технічне завдання дозвільні і правовстановлюючі документи, та інші документи відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
Виконання робіт повинно починатись і здійснюватись з дня отримання вихідних даних від замовника (п. 4.3 Договору).
Згідно з п. 4.4 Договору термін виконання робіт:
- початок: на другий день після отримання вихідних даних згідно п. 4.1 даного договору;
- завершення: 50 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.
У п. 10.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2017, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.
На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 15 067,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 15.11.2017.
18.01.2017 на адресу відповідача направлено претензію № ЕЕУ-15/25 з вимогою надати позивачу виконані проектно-вишукувальні роботи або повернути 61 351,30 грн. сплаченого авансу.
Відповідач звернувся до відповідача з листом №46 від 28.11.2017, в якому просив позивача надати вихідні дані (однолінійні схеми існуючих об'єктів з зазначенням рівнів напруг, актуальні та прогнозовані навантаження, струмові обмеження, параметри кабелів, а також додаткові вимоги до вибору обладнання обліку електроенергії та система АСКОЕ) для виконання проектних робіт згідно з технічними завданнями, що є додатками до договорів, у тому числі і договору № УЗ/ЕЕЦ-171019/00054 від 19.10.2017.
У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача, що для надання додаткових вихідних даних для виконання проектно-вишукувальних робіт, необхідним є виїзд фахівців проектної організації на об'єкти проектування для проведення обстеження обсягів робіт на місці із зазначенням по кожному об'єкту окремо необхідного переліку додаткових документів, надано вихідні дані, отримані від регіональних філій, а також контактну інформацію по особам, які відповідальні за повноту вихідних даних та інших документів по кожному об'єкту (лист від 06.12.2016 № ЕЕЦ-10/10718).
У листі №ЕЕЦ-10/11221 від 20.12.2017 позивач просив відповідача терміново в термін до 21.12.2017 проінформувати замовника про хід виконання зобов'язань за договором, підтвердити строки завершення робіт згідно з умовами договору, а також надати графік-виїзду на об'єкти проектування регіональних філій.
Листом №ЕЕЦ-10/11609 від 27.12.2017 позивачем повідомлено відповідача про обов'язок останнього виконати умови договорів та в термін до 31.12.2017 передати замовнику документацію в порядку та на умовах, визначених підписаними договорами.
19.01.2017 позивачем направлено відповідачу претензію № ЕЕУ-15/17 від 18.01.2018 з вимогою у строк до 31.01.2018 надати позивачу виконані проектно-вишукувальні роботи та акт приймання-передачі робіт або повернути суму сплаченого авансу.
16.02.2018 та 07.03.2018 позивач звертався до відповідача з листами-відмовами від договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт (в порядку ст. 849 ЦК України) № ЕЕЦ-15/86 та № ЕЕЦ-15/88, в яких повідомляв про розірвання, зокрема, договору № УЗ/ЕЕЦ-171019/00054 від 19.10.2017 в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та вимагав повернути авансовий платіж, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.02.2018 та фіскальним чеком від 07.03.2018.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору не здійснив виконання робіт у встановлений строк та не повернув суму перерахованого авансу, у зв'язку з чим його заборгованість становить 15 067,84 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків виконання робіт у розмірі 2 650,28 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що зобов'язання ним виконувалися у встановленому Договором порядку, проте, у зв'язку з несвоєчасним та неповним наданням позивачем вихідних даних відповідач не зміг вчасно розпочати, виконати та завершити роботи за Договором.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. (стаття 887 Цивільного кодексу України)
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" перерахувало відповідачу грошові кошти (аванс) у розмірі 15 067,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 15.11.2017.
Як вказано у п. 4.1 Договору, на протязі 14 робочих днів, після підписання договору, замовник передає виконавцю вихідні дані в повному обсязі: технічне завдання дозвільні і правовстановлюючі документи, та інші документи відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
Виконання робіт повинно починатись і здійснюватись з дня отримання вихідних даних від замовника (п. 4.3 Договору).
Згідно з п. 4.4 Договору термін виконання робіт:
- початок: на другий день після отримання вихідних даних згідно п. 4.1 даного договору;
- завершення: 50 робочих днів після початку робіт, але не пізніше 31.12.2017.
Таким чином, враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" повинно було виконати роботи за Договором у строк не пізніше 31.12.2017.
Проте, Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання робіт за Договором у встановлений ним строк, а саме - по 31.12.2017.
При цьому, аргументи відповідача з приводу невиконання позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо надання вихідних даних, внаслідок чого відповідач не зміг виконати свого обов'язку, Судом відхилені, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Чинне законодавства одним з головних обов'язків підрядника з проведення проектних та пошукових робіт визначає обов'язок виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (ч. 3 ст. 890 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. п. 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 за №45, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Таким чином, виконання зобов'язання за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт можливе за умови наявності вихідних даних для таких робіт.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Як вбачається з копій листування між сторонами, позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що для складення точного переліку та підготовки вихідних даних для виконання робіт за Договором необхідним є виїзд представників відповідача за місцезнаходженням відповідного об'єкту, у зв'язку з чим відповідачу були надані контакті дані відповідальних осіб залізниці. Однак, лише 09.02.2018 відповідач звернувся до позивача з заявою про надання доступу співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" до об'єктів згідно з переліком (у тому числі до смт. Кальчик Донецької обл. згідно з Договором) для збору вихідних даних та подальшого виконання проектних робіт у період з лютого 2018 року по травень 2018 року, тобто після закінчення строку виконання робіт - 31.12.2017.
При цьому, відповідачем не спростовано правомірності вимог позивача щодо необхідності виїзду за місцезнаходженням відповідного об'єкту та здійснення обмірно-обстежувальних робіт з метою складення необхідного переліку додаткових матеріалів. Також відповідачем не доведено суду неможливості розпочати виконання робіт, приймаючи до уваги, що технічне завдання, яке за своїм змістом є завданням на проектування та основним вихідним документом, було вручено відповідачу ще при підписанні Договору.
Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що позивач не може вважатися таким, що відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, тобто не є кредитором, що прострочив, в розумінні положень статті 612 Цивільного кодексу України.
У п. 10.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2017, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.
При цьому Суд звертає увагу, що загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України, стаття 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17.
Отже, з урахуванням наведеного вище Суд доходить висновку, що зобов'язання відповідача з виконання робіт за Договором не припинились після 31.12.2017.
Як встановлено Судом, 16.02.2018 позивач направив відповідачу лист-відмову від договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт (в порядку ст. 849 ЦК України) № ЕЕЦ-15/86, в якому повідомив про розірвання договорів, зокрема, договору № УЗ/ЕЕЦ-171019/00054 від 19.10.2017 в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та вимагав повернути авансовий платіж, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.02.2018.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Частинами 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
За таких обставин, позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак Договір вважається розірваним (припиненим) з моменту вчинення такого правочину, тобто, з 16.02.2018.
Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду строк виконання відповідачем робіт за Договором сплив, а Договір припинив свою дію.
Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/45382/17.
З огляду на викладені вище обставини невиконання відповідачем умов Договору у встановлений строк, а також розірвання позивачем Договору в односторонньому порядку, Суд доходить висновку, що грошові кошти, перераховані в якості авансу у розмірі 15 067,84 грн, підлягають стягненню на користь позивача.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 650,28 грн за загальний період прострочки виконання зобов'язань за Договором з 02.01.2018 по 11.04.2018.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У пункті 7.5 Договору сторони погодили, що у разі порушення виконавцем терміну виконання робіт відповідно до договору замовник має право вимагати від виконавця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невиконаного обсягу за кожен день прострочення терміну завершення робіт за весь період прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за період прострочки виконання боржником його зобов'язання за Договором, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним визначенням позивачем періоду прострочки відповідача. Так, зобов'язання відповідача з виконання робіт за Договором припинилося 16.02.2018 (дата підписання та направлення відмови від Договору), що унеможливлює покладення на нього відповідальності за прострочення такого зобов'язання у період з 16.02.2018 по 11.04.2018.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 129,47 грн за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання з 02.01.2018 по 15.02.2018.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" підлягає стягненню борг у розмір 15 067,84 грн та пеня у розмірі 1 129,47 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Енерго" (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 12-Д, ідентифікаційний код 34956246) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Енергозбут" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, ідентифікаційний код 40150221) борг у розмірі 15 067 (п'ятнадцять тисяч шістдесят сім) грн, пеня у розмірі 1 129 (одна тисяча сто двадцять дев'ять) грн. 47 коп. та судовий збір у розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн 76 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.Ю. Трофименко