ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.06.2018Справа № 910/2327/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, при секретарі судового засідання Хмельовському В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу №910/2327/18
за позовом Військового прокурора Київського гарнізону
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС"
про стягнення пені та штрафу, -
за участю учасників справи:
від прокурора: Спора Г.А. (посвідчення №034726 від 05.08.15)
від позивача: Кривошея Д.А. (довіреність № 220/5513 від 22.01.18)
від відповідача: Ткаченко В.О. (довіреність № б/н від 29.01.18)
Військовий прокурор Київського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах Міністерства оборони України, 28 лютого 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" про стягнення пені та штрафу в розмірі 368 961,60.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №286/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 10.07.2017 року, в частині невиконання передбачених договором зобов'язань у визначений термін.
А тому прокурор з метою захисту порушених інтересів держави в інтересах Міністерства оборони України звертається до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу в розмірі 368 961,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 провадження у справі №910/2327/18 відкрито, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.03.2018.
14.03.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
У підготовче засідання, призначене на 28.03.2018, з'явився військовий прокурор Київського гарнізону, представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 відкладено підготовче засідання на 25.04.2018 та відкладено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" про зупинення провадження у справі до 25.04.18.
12.04.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання, призначене на 25.04.2018, представники сторін з'явилися, відповідач підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі, військовий прокурор Київського гарнізону та представник позивача усно заперечили проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" про зупинення провадження у справі відмовлено, у зв'язку із необґрунтованістю; закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 23.05.18.
23.05.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС", надійшли заява про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство "БАНК АЛЬЯНС" та заява про відвід судді, в якій відповідач просить відвести суддю Господарського суду міста Києва Блажівську О.Є. від розгляду справи № 910/2327/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 зупинено провадження у справі № 910/2327/18 до вирішення питання про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи №910/2327/18 за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" про стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 368 961, 60 грн. та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС"про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи №910/2327/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи №910/2327/18 згідно з частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2018 передано на розгляд судді Івченко А.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 (суддя Івченко А.М.) у задоволенні заяви ТОВ "КОСМО ПЛЮС" про відвід головуючого судді у справі №910/2327/18 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2018 поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 06.06.2018.
Судове засідання, призначене на 06.06.2018, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 призначено судове засідання на 18.06.2018.
У судове засідання 18.06.2018 представники учасників справи з'явилися, представники прокурора та позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали повністю, представник відповідача надав пояснення по суті спору, заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.
Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
10.07.2017 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" (постачальник) укладено договір №286/3/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (надалі - Договір).
Відповідно до умов п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується у 2017 році поставити замовнику товар - спідню білизну (1831 (лот 2. Чоловічі труси 18312000-9 (Труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2), а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у Договорі.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що номенклатуру товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно з якими виготовляється товар, строки (терміни) виконання Договору визначаються Специфікацією, відповідно до якої товар Чоловічі труси 18312000-9 (Труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2) повинен бути поставлений у загальній кількості 20000 шт. у строк до 30.08.2017 (включно); ціна за одиницю без ПДВ - 48,65 грн., ціна товару з ПДВ -973 000,00 грн.
ДСТУ та ГОСТи застосовуються в частині, в якій не суперечать Технічним умовам на виріб (товар), затвердженим Міністерством оборони України.
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений представником замовника. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару за якістю та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою.
Відповідно до п.8.3.4. Договору, за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки та за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає про те, що відповідачем не виконано зобов'язання з поставки товару за договором №286/3/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобі речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 10.01.2017, у зв'язку з чим прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню та штраф у розмірі 368 961,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що тендерним комітетом Міністерства оборони України в особі Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України проведено процедуру купівлю товару з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, тому рішення про визнання переможцем за лотом №2 відповідача, оформлене Протоколом засідання тендерного комітету відповідача № 75/329/5 від 03.07.2017 року підлягає визнанню недійсним, а договір № 286/3/17/197 від 10.07.2017 року про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби, укладений за результатами переговорної процедури, за твердженням позивача, також укладений з порушеннями Закону України "Про публічні закупівлі".
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, пунктом 1.2. Договору встановлено, що номенклатуру товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно з якими виготовляється товар, строки (терміни) виконання Договору визначаються Специфікацією, відповідно до якої товар Чоловічі труси 18312000-9 (Труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2) повинен бути поставлений у кількості 20000 шт. у строк до 30.08.2017 (включно); ціна за одиницю без ПДВ - 48,65 грн, ціна товару з ПДВ -973 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на наведене, відповідач повинен був здійснити поставку товару за Договором у строк до 30.08.2017.
Як встановлено судом, пунктом 3.7. Договору передбачено, що приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений представником замовника. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару за якістю та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою.
В той же час, відповідачем не було здійснено поставку товару, передбаченого умовами Договору, як у встановлений цим договором строк, так і станом на дату розгляду справи, будь-яких доказів на спростування доводів прокурора, зазначених у позові, а саме доказів на підтвердження виконання Договору щодо поставки товару, відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідача про те, що Договір №286/3/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 10.07.2017 укладений з порушеннями Закону України "Про публічні закупівлі" суд звертає увагу, що предметом дослідження у даній справі є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором в частині строку поставки товару, а не порядок проведення процедури купівлю товару та укладання Договору.
В свою чергу, слід звернути увагу, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" до Міністерства оборони України в особі Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України про визнання недійсним рішення тендерного комітету Міністерства оборони України в частині визнання переможцем переговорної процедури для потреб оборони за лотом №2 ТОВ "Космо Плюс" з метою закупівлі спідньої білизни (1831) (труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2) за ідентифікатором закупівлі № UA-2017-06-02-001184-b, оформлене Протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України №75/329/5 від 03.07.2017 року та визнання недійсним договір №286/3/17/197 від 10.07.2017 року про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) укладений між Міністерством оборони України та ТОВ "Космо Плюс" відмовлено повністю.
Зазначене рішення суду залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов'язання, яке є предметом Договору, щодо поставки товару у кількості, в асортименті та у строк, встановлений таким Договором.
Таким чином, презумпція правомірності Договору №286/3/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 10.07.2017 не спростована.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
За змістом ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11 та у постанові Верховного суду від 21.05.2018 у справі №911/1967/17.
Як встановлено судом, відповідно до п. 8.3.4. Договору, за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки та за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
За наведених обставин, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 0,2% вартості товару, що підлягає поставці, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення (за розрахунком прокурора - період з 31.08.2017 по 31.12.2017 - 123 доби), та штраф у розмірі 7% вказаної вартості, оскільки тривалість прострочення становить понад 10 діб.
З огляду на наведене, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення прокурором пені та штрафу, суд зазначає, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 287 229,60 грн та штраф у розмірі 81 732, 00 грн, всього сума штрафних санкцій складає 368 961,60 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати Військової прокуратури Центрального регіону України по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (03134, м.Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 34365616) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022, банк ДКСУ м.Києва загальний фонд, р/р 35217001018611, МФО 820172) пеню у розмірі 287 229 (двісті вісімдесят сім тисяч двісті двадцять дев'ять) грн 60 коп та штраф у розмірі 81 732 (вісімдесят одна тисяча сімсот тридцять дві) грн 00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (03134, м.Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 34365616) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (код ЄДРПОУ 38347014, р/р 35212055082966, МФО 820172 в ДКСУ) судовий збір у розмірі 5 534,42 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 25.06.2018
Суддя О.Є. Блажівська