22.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/294/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю ТД "ВБК"
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт"
про стягнення заборгованості в сумі 245522,86 грн
за участю:
від позивача: Кіцак М.С.,
від відповідача: представник не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "ВБК" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт" про стягнення 245522,86 грн, з яких 241123,19 грн- основного боргу, 4042,94 грн - пені та 356,73 грн - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору №1-ШЗБ від 03.05.2018 в частині оплати отриманого товару.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки уповноваженого представника в судові засідання 17.05.2018 та 31.05.208 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомляв; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалами від 25.04.2018 та від 17.05.2018 направленими відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отриманими останнім 03.05.2018 та 29.05.2018, що підтверджено наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
В судове засідання 22.06.2018 відповідач не з"явився, натомість через канцелярію суду подав клопотання вх.№9792/18 від 22.06.2018 про відкладення розгляду справи по суті, мотивоване не можливістю забезпечити явку представника у судове засідання у зв"язку із неналежним повідомленням про дату, час та місце судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні проти поданого клопотання заперечив; вказав на те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи.
При розгляді поданого клопотання суд керувався наступним.
Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.
Як передбачено в ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 25.04.2018 (отриманою відповідачем 03.05.2018) Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву ТзОВ ТД "ВБК" до ТзОВ "Дріада Ріал Істейт" до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання та звернено увагу відповідача на те, що він має право надати суду відзив на позовну заяву в строк до 16.05.2018.
Ухвалою суду від 17.05.2018 (отриманою відповідачем 29.05.2018) у зв"язку із неприбуттям відповідача в судове засідання та неподанням відзиву на позовну заяву підготовче засідання відкладено на 31.05.2018, за наслідком якого підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 22.06.2018 (згідно ухвали про описку від 08.06.2018).
Виходячи з викладеного, відповідач мав час та можливість подати суду відзив на позовну заяву та докази, що спростовують позовні вимоги. Крім того, в клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач не повідомив суд про причини неподання відзиву на позов з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та не вказав чому його участь в судовому засіданні є обов"язковою.
Виходячи із вимог ст. 74 ГПК України це клопотання є необґрунтованим. Тому, суд розцінює такі дії відповідача як безпідставне затягування розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи по суті та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права. Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи у засіданні суду здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 22.06.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд
Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "ВБК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт" про стягнення 245522,86 грн заборгованості за поставлений товар.
03.05.2017 між сторонами даного спору укладено договір №1-ШЗБ, відповідно до умов якого постачальник зобов"язується поставляти та передавати у власність залізобетонні вироби згідно специфікації, що є невід"ємною частиною даного договору, а покупець зобов"язується їх прийняти і в повному розмірі оплатити за ціною згідно виставлених постачальником рахунків (п.1.1., 1.2 договору).
Пунктом 1.2. даного договору, встановлено, що ціна продукції згідно листа-прайса діючого на день відгрузки продукції.
Відповідно до п.5.1. договору, оплата згідно договору здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно пункту 5.2 договору, порядок оплати - 100% попередня оплата за відповідну кількість з/бетонних виробів за 1 день до відгрузки. Датою оплати вважається дата отримання коштів на банківський рахунок постачальника (п.5.3 договору).
На виконання умов договору позивачем за період 29.05.2017 - 01.12.2017 поставлено відповідачу товар на суму 2441123,19 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 14-94).
В порушення умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконав, оплату за отриманий товар здійснив частково на суму 2200000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 95-105).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялись вимога про оплату від 26.02.2018 з проханням погасити заборгованість за поставлений товар, докази отримання якої знаходяться в матеріалах справи (а.с.125).
Проте ця вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку із чим позивач звернувся за захистом порушеного права до господарського суду.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України задоговором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплено і у статті 712 Цивільного кодексу України. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 245522,86 грн основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.3 договору №1-ШЗБ від 03.05.2017 сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання зобов"язань щодо оплати продукції, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов"язань по оплаті продукції.
На підставі вказаних правових норм та пункту 8.3 договору позивач за період з 20.03.2018 по 06.04.2018 нарахував відповідачу пеню в сумі 4042,94 грн.
Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені, яка згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менша за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені у сумі 3818,33 грн. В решті суми нарахованої пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов"язання, позивач за період з 20.03.2018 по 06.04.2018 нарахував відповідачу 3% річних в сумі 356,73 грн.
Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 336,91 грн. В решті суми нарахованих 3% річних слід відмовити. За таких обставин, позов належить задовольнити частково в сумі 245278,43 грн., з яких 241123,19 грн - основного боргу, 3818,33 грн - пені та 336,91 грн -3 % річних. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до приписів, встановлених ст. 129 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, у відповідності до ст.124, ст.129 Конституції України, керуючись ст. 42, 129, 178, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "ВБК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт" про стягнення заборгованості в сумі 245522,86 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт", участок Щивки, 2/24, с.Поляниця, місто Яремча, Івано-Франківська область, 78593 (код 38006889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "ВБК", вул.Комарнівська, буд.66, кв.4, м.Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500 (код 19168759) 241123,19 (двісті сорок одну тисячу сто двадцять три гривні дев"ятнадцять копійок) - основного боргу за поставлений товар, 3818,33 (три тисячі вісімсот вісімнадцять гривень тридцять три копійки) - пені, 336,91 (триста тридцять шість гривень дев"яносто одну копійку) - 3 % річних, а також 3679,64 (три тисячі шістсот сімдесят дев"ять гривень шістдесят чотири копійки) судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення 224,61 (двохсот двадцяти чотирьох гривень шістдесяти однієї копійки) пені та 19,82 (дев"ятнадцяти гривень вісімдесяти двох копійок) 3% річних - відмовити.
Судовий збір в розмірі 3,67 (трьох гривень шістдесяти семи копійок) покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.06.2018
Суддя Максимів Т.В.