21.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/332/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТЛ Сервіс Україна",
вул. Євгена Сверстюка, 11, Дніпровський район, м.Київ, 02002;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС",
вул.Тичини, 8-А, м. Івано-Франківськ,76018;
про: стягнення 58 091,91 грн., з яких: 54 548,53грн. - основний борг, 3 251,96грн. - пеня,
291,42грн. - 3% річних,
за участю:
від позивача: Боднар Н.Я. - представник, (довіреність №01 від 17.05.2018р.)
від відповідача: не з"явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТЛ Сервіс Україна", звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" 58 091,91грн., з яких: 54 548,53грн. - основний борг, 3 251,96грн. - пеня, 291,42грн. - 3% річних за неналежне виконання грошового зобов"язання за Договором про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №ФТЛ00103 від 06.12.17р.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.18р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., "Чуйкіна проти України" № 28924/04 від 13.01.2011р.).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №ФТЛ00103 від 06.12.17р., на виконання умов якого, позивач, на підставі заявки №23601 від 06.12.17р., надав відповідачу послуги транспортно - експедиторського обслуговування, на зальну суму 74 548,53грн., що підтверджує актом надання послуг №ФТ240 від 19.12.17р.;
- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за надані транспортно - експедиторські послуги, внаслідок чого, неоплаченою залишилась їх вартість в сумі 54 548,53грн. (20 000,00грн. - відповідачем сплачено).
- неодноразове звернення до відповідача з вимогами №ФТ-04 від 24.01.18р., №ФТ-04 від 21.03.18р., про оплату вартості наданих транспортно - експедиторських послуг в сумі 54 548,53грн., які залишились без належного реагування з боку відповідача;
- п. 5.4. Договору та приписи ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі яких за прострочення виконання грошового зобов"язання відповідачу нараховано 3 251,96грн. - пені, 291,42грн. - 3% річних;
- норми ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 27.04.18р., 22.05.18р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.
Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФТЛ Сервіс Україна" (Експедитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" (Клієнт/відповідач) укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №ФТЛ00103 від 06.12.17р.
Відповідно до умов цього Договору, Експедитор зобов"язується за плату і за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиторських послуг пов"язаних із перевезенням вантажів автомобільним, морським та/або авіаційним транспортом у міжміському і міжнародному сполученні (п.1.2.Договору).
Умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій, які необхідні для здійснення перевезень, узгоджуються сторонами в заявках. Заявка є невід"ємною частиною даного Договору. Заявка вважається підтвердженою якщо вона підписана сторонами і скріплена їх печаткою (п.2.2.Договору).
Заявкою №23601 від 06.12.17р. до Договору №ФТЛ00103 від 06.12.17р., сторонами обумовлено: Замовника - ТОВ "ПБС"; Експедитора - ТОВ "ФТЛ Сервіс Україна"; маршрут - Австрія-Україна; вагу, брутто - 1600кг.; упаковку - палети 5 і 1 в"язка 9 метрів по борту; дату і час завантаження - 06.12.17р.; тип автотранспорту - тент; адресу завантаження - Австрія; адресу розвантаження вантажу - Івано-Франківськ; термін доставки вантажу - 15.12.17р.; фрахт - 74 548,53грн.
Згідно п. 2.4. Договору, факт виконання кожного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується актом здачі- прийняття робіт (надання послуг).
У відповідності до п. 4.5. Договору, строк оплати Клієнтом складає 3-5 календарних дні з моменту вивантаження (якщо інше не зазначене в заявці).
Пунктом 22 Заявки №23601 від 06.12.17р. до Договору №ФТЛ00103 від 06.12.17р., встановлено, що оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків, акту здачі - прийняття робіт (надання послуг). Строк оплати Клієнтом 4 календарних дні з моменту вивантаження за умови надання до цього моменту копій документів - Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунок, податкова накладна. Оригінали зазначених документів досилаються поштою. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок Експедитора.
Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, на підставі погодженої між сторонами заявки №23601 від 06.12.17р. (а.с.14), позивач надав відповідачу послуги транспортно - експедиторського обслуговування, на загальну суму 74 548,53грн. в т.ч. ПДВ - 200,09грн., що підтверджує належним чином оформлений, підписаний без жодних зауважень та скріплений печатками Замовника та Виконавця акт надання послуг № ФТ240 від 19.12.17р. (а.с.15).
Крім того позивачем надано суду податкову декларацію за звітний період грудень 2017р. з розшифровкою податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), в якій відображено платника податку - ТОВ "ФТЛ Сервіс Україна" та суму податку на додану вартість - 200,09грн. (а.с.16-18).
Матеріали справи містять банківські виписку ПАТ "Кредобанк" по рахунку ТОВ "ФТЛ Сервіс Україна" (а.с.19), з якої вбачається факт перерахування відповідачем позивачу коштів за міжнародні транспортні послуги по рахунку № ФТ242 від 19.12.17р., в сумі 20 000,00грн. Проте доказів оплати відповідачем в повному обсязі наданих позивачем послуг транспортно - експедиторського обслуговування в розмірі 54 548,53грн. суду не подано.
Позивач звертався до відповідача з вимогою №ФТ-04 від 24.01.18р. (а.с.20), про оплату коштів за надані послуги транспортно - експедиторського обслуговування. Листом вих№12/02-003 від 12.02.18р. (а.с.23), відповідач гарантував позивачу, що заборгованість за надані послуги згідно акту № ФТ240 від 19.12.17р. буде погашена в повному обсязі після отримання коштів з державного бюджету за виконані роботи. Повторна вимога позивача №ФТ-04 від 21.03.18р. (а.с.21), сплатити грошові кошти в сумі 54 548,53грн., залишена відповідачем без реагування.
Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 54 548,53грн. - вартості наданих послуг транспортно - експедиторського обслуговування, а також 3 251,96грн. - пені, 291,42грн. - 3% річних, нарахованих на підставі п. 5.4. Договору та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов"язання.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Договір про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №ФТЛ00103 від 06.12.17р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.929 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача 54 548,53грн. - вартості наданих послуг транспортно - експедиторського обслуговування, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.
Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 5.4. Договору, встановлено, що у випадку прострочення платежу Експедитор має право виставити Клієнту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, а Клієнт у цьому випадку зобов"язаний сплатити пеню в повному розмірі.
Враховуючи вище зазначені правові норми та п.5.4. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 251,96грн. - пені, 291,42грн. - 3% річних, за період та від суми боргу, вказаних у розрахунках (а.с.24-25), які перевірено судом та визнано арифметично вірними.
З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданими йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Таким чином, на основі вищесказаного стягненню в судовому порядку підлягають 58 091,91грн., з яких: 54 548,53грн. - основний борг, 3 251,96грн. - пеня, 291,42грн. - 3% річних.
Судовий збір, за правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача.
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", вул.Тичини, 8-А, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32872788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТЛ Сервіс Україна", вул. Євгена Сверстюка, 11, Дніпровський район, м.Київ, 02002 (ідентифікаційний код 40826406) 54 548,53грн. (п"ятдесят чотири тисячі п"ятсот сорок вісім грн. 53коп.) - боргу, 3 251,96грн. (три тисячі двісті п"ятдесят одну грн. 96 коп.) - пені, 291,42грн. (двісті дев"яносто одну грн. 42коп.) - 3% річних, 1 762,00грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.06.18р.
Суддя С.Кобецька