Рішення від 21.06.2018 по справі 906/299/18

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/299/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участі секретаря судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

- від позивача: Веньгрін Т.Л. - юрисконсульт юридичного сектору підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", дов. від 26.10.2017 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (м. Львів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (Житомирська область, Малинський район, смт. Гранітне)

про стягнення 23125 грн.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" 23125,00 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у перевізних документах.

Ухвалою від 26.04.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначив засідання для розгляду справи по суті.

10.05.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченням проти позову з підстав, у ньому викладених, і клопотання про зменшення розміру штрафу у випадку незгоди з правовою позицією ТОВ "Юнігран", викладеною у відзиві, до 20% розміру п'ятикратної провізної плати - 4625,00 грн. (а. с. 39 - 64).

Ухвалою від 17.05.2018 розгляд справи по суті відкладено на 21.06.2018, у зв'язку з необхідністю у поданні позивачем відповіді на відзив відповідача та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (а. с. 70).

29.05.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з копіями таких документів: акту №610 від 22.10.2017 форми ГУ-23; акту загальної форми №2448 від 19.10.2017 форми ГУ-23; зведеного порівняльного протоколу зважування поїзда; досильного перевізного документу Здолбунів-Львів-Рясна 2 Львів №39786231. Крім того, у поясненнях викладено відповідь на відзив відповідача з обґрунтуванням підстав їх не визнання та заперечення проти зменшення розміру штрафних санкцій (а. с. 71-83).

Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 21.05.2018, вих. №175 (а. с. 71 - 74).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 84).

За ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, щодо виявлення поваги до інших учасників судового процесу.

Крім того, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки відповідач скориставшись своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, завчасно подав до суду власні заперечення викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача (в режимі відеоконференції), дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

18.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (відповідач) відправлено зі станції Пенизевичі Південно-Західної залізниці за накладною №32352734, яка у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, вагон №59804310, із вантажем - щебінь гранітний, насипом фракцією 0х40, загальною масою вантажу 63000 кг на станцію Рясна -2 Львівської залізниці (а. с. 10).

У вказаній накладній №32352734 на зворотній стороні зазначено визначену відправником масу вантажу у вагоні №59804310 - 63000 кг (а. с. 10 на звороті).

Вантажоодержувачем за вказаною залізничною накладною (графа № 4) є Представництво "Онур Таахут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаі Анонім Ширкеті" (м. Львів, код ЄДРПОУ 26579227).

19.10.2017 на станції Здолбунів Львівської залізниці виявлено підозру на завантаження вагону №59804310 понад його вантажопідйомність, про що складено акт загальної форми №2448 форми ГУ-23 (а. с. 77).

20.10.2017 на станції Здолбунів Львівської залізниці було складено комерційний акт № 350002/133/26 форми ГУ-22 (а. с. 8), у розділі "Д" якого вказано, що згідно з актом загальної форми ст. Здолбунів 2448 від 19.10.2017 проведено комісійне контрольне зважування вагона №59804310, який прибув по груповій відправці вказаній на звороті цього акту і відчеплений від основного групового перевізного документа, на що оформлений досильний документ ст. Здолбунів Львів-Рясна ІІ Львів 39743836 до основної відправки 33447400; по документу значиться вантаж щебінь гранітний насипом, брутто не вказано, тара 22000 кг, нетто 63000 кг. При комісійному переважуванні вагона на 150 тн.ж.д. вазі клеймо 2017 р. виявилось брутто 92600 кг. тара 22000 кг. з перевізного документа нетто 70600 кг., вантажопід'ємність вагона 64000 кг., тобто вагон завантажений більше документа та вантажопід'ємності на 6600 кг., що загрожує безпеці руху поїздів згідно ПТЭр.15 п. 15.27. Вагон прибув в технічному відношенні справний. Вагон затримано, дано оперативне повідомлення.

Комісійне зважування проводила приймальник поїздів ОСОБА_5, в присутності начальника станції Здолбунів ОСОБА_6 ВОХР ОСОБА_7, приймальник поїздів ОСОБА_8 (а. с. 9 на звороті).

Як вбачається із доповнення до комерційного акту, підписаного начальником станції ОСОБА_6, приймальниками поїздів ОСОБА_5 та ОСОБА_8, відвантаження лишків вантажу із вагона №59804310 проводилось силами відправника.

Посилаючись на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 23125,00 грн. (4625,00 грн - провізна плата зазначеного вагону за всю відстань перевезення х 5).

Таким чином, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до ТОВ "Юнігран" про стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 23125,00 грн.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з перевезенням вантажу залізничним транспортом на підставі накладної №32352734, тому за своєю правовою природою становлять договір перевезення вантажу.

Згідно із ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України, яка кореспондується зі змістом ч. 1 ст. 307 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються, зокрема, транспортними кодексами і статутами. Сторони можуть передбачити в договорі інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

За змістом ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, відповідно абз. 2 ст. 2 якого регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За змістом ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України та п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989). до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ (п.1.3 Правил оформлення перевізних документів).

Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Оформлення накладної має здійснюватися за Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084.

Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

Згідно з абз. 3 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ст. 52 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

У відповідності до ст.118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, зокрема, з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

3. Висновки господарського суду Житомирської області за результатами розгляду позовної заяви.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами, встановленими судом, підтверджено факт невідповідності маси вантажу у вагоні №59804310, що була зазначена відповідачем у перевізному документі, а саме: 63000 кг, фактичній масі вантажу у вказаному вагоні: 70600 кг.

Підставою для накладення на відправника відповідальності згідно з ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Дослідивши комерційний акт №350002/133/26 від 20.10.2017 (а. с. 8), судом встановлено, що він складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами.

Як вбачається з відомості вагонів (а. с.10 на звороті), провізна плата вантажу вагону №59804310 становить 4625,00 грн. З її розміру позивачем визначено розмір штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу, який, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 23125, 00 грн. (4625,00 грн. (провізна плата за один вагон) х 5 (згідно із ст.118 Статуту залізниць України).

Саме вантажовідправники несуть відповідальність за неправильно зазначену масу вантажу й відповідальність останніх настає лише за сам факт допущення такого порушення.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

З огляду на викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до приписів чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму 23125,00 грн. штрафу.

4. Щодо заперечень відповідача та клопотання про зменшення розміру штрафу.

10.05.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 08.05.2018, вих. №237 (а. с. 39 - 48) із запереченням проти позовних вимог з таких підстав.

Так, відповідач у відзиві посилається на недоведеність позивачем відповідності вагів, на яких проводилось комерційне зважування, технічним характеристикам, їх справності, пройденій повірці, взяття на облік а також вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 №442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 №1716/22028 та інших нормативно правових актів.

Зазначені обставини відхиляються судом, оскільки в матеріалах справи наявна засвідчена копія технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) - вагонна вага, з відмітками про проходження повірки, яка була здійснена 22.05.2017 з зазначенням придатності ваги для подальшої експлуатації (а. с. 80 - 82).

Також у відзиві відповідач зазначає про невідповідність комерційного акту №350002/133/26 від 20.10.2017 Правилам складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, у зв'язку з підписанням його не уповноваженими особами та не зазначенням певної відмітки щодо переважування вантажу.

Дана обставина судом не може бути прийнята до уваги, оскільки суд встановив, що акт складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами.

Крім того, 10.05.2018 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій від 08.05.2018, вих. №241 у випадку незгоди з правовою позицією ТОВ "Юнігран", викладеною у відзиві на позов, до 20% розміру п'ятикратної провізної плати - 4625,00 грн, до якої додано документи в обґрунтування скрутного матеріального становища відповідача (а. с. 50 - 60).

Вказана заява ТОВ "Юнігран" обгрунтована посиланням на ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, не завданням позивачу збитків, а також скрутним фінансовим станом позивача.

Так, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Разом з тим, при застосуванні статті 118 Статуту залізниць України господарським судом Житомирської області враховано, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до ч. 2 вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху.

Відповідно до п. 15.27 вказаних Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

Тобто, не виконання вимог Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

Тому, на думку суду, необхідність з'ясування наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у даному випадку відсутня, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу за неправильну зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків.

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу.

За таких обставин, заява ТОВ "Юнігран" від 08.05.2018, вих. №241 про зменшення розміру штрафу до 20% (4625,00 грн.) від загальної суми штрафу, що заявлена в позові, не підлягає задоволенню.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, п. 2 ч. 1 якої унормовано, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (11634, Житомирська область, Малинський район, смт. Гранітне, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 24584514) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195):

- 23125,00 грн. - штрафу,

- 1762,00 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.06.18

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - ПАТ "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5)

3 - Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1)

4 - ТОВ "Юнігран" (11634, Житомирська область, Малинський район, смт. Гранітне, вул. Шевченка,15) (реком. з повідомл.)

Попередній документ
74895954
Наступний документ
74895958
Інформація про рішення:
№ рішення: 74895956
№ справи: 906/299/18
Дата рішення: 21.06.2018
Дата публікації: 27.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Пошкодження, втрати, псування вантажу; З них при перевезенні залізницею