Постанова
Іменем України
13 червня 2018 року
м. Київ
справа № 591/7046/15-ц
провадження № 61-9411св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго»,
третя особа - територіальний підрозділ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Сумській області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 березня 2016 року в складі судді Грищенко О. В. та рішення апеляційного суду Сумської області від 06 квітня 2016 року в складі колегії суддів: Ткачук С. С., Ільченко О. Ю., Рибалки В. Г.,
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго»(далі - ПАТ «Сумиобленерго»), третя особа - територіальний підрозділ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Сумській області (далі - територіальний підрозділ НКРЕКП у Сумській області) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 з 06 лютого 2015 року є власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На її неодноразові звернення про укладення договору про користування електроенергією та підключення нежитлового приміщення до електропостачання ПАТ «Сумиобленерго» відмовило з тих підстав, що правовідносини щодо укладання договору електропостачання та підключення до електромережі нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 існували у відповідача з попереднім власником цього приміщення ОСОБА_3
На підставі викладеного позивач просила визнати протиправною бездіяльність ПАТ «Сумиобленерго» щодо невжиття дій з підключення електроустановки та укладення договору із споживачем ОСОБА_2 про електропостачання; зобов'язати ПАТ «Сумиобленерго» здійснити підключення електроустановки ОСОБА_2 у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, та вжити дії з укладення договору із споживачем ОСОБА_2 про електропостачання.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 березня 2016 року
(у складі судді Грищенко О. В.) позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ПАТ «Сумиобленерго» щодо невжиття дій з підключення електроустановки та укладення договору із споживачем ОСОБА_2 про електропостачання.
Зобов'язано ПАТ «Сумиобленерго» здійснити підключення електроустановки ОСОБА_2 у нежитловому приміщенні за адресою:
АДРЕСА_1, та вжити дії з укладення договору із споживачем ОСОБА_2 про електропостачання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладення договору про постачання електричної енергії є обов'язком постачальника електричної енергії і запропонований договір повинен відповідати типовому договору про постачання електричної енергії. Відмова постачальника електричної енергії від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Крім того, позивачем доведено порушення її законного права бездіяльністю ПАТ «Сумиобленерго» щодо невжиття дій з підключення електроустановки та укладення договору із споживачем ОСОБА_2 про електропостачання.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 06 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності ПАТ «Сумиобленерго» щодо невжиття дій на укладення договору із споживачем ОСОБА_2 про електропостачання та про вжиття дії з укладення цього договору скасовано.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду щодо порушення права позивача через не вжиття дій з приводу підключення нежитлового приміщення споживача до електропостачання є обґрунтованими і відповідають нормам матеріального права. При цьому, висновок щодо задоволення позову шляхом додаткового визнання протиправною бездіяльності відповідача з приводу не укладення договору та покладення на останнього зобов'язання вжити дії з укладення такого договору, не має наслідків ефективності захисту права в розумінні статті 16 ЦК України у разі підключення нежитлового приміщення до електропостачання.
У касаційній скарзі, поданої у квітні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ПАТ «Сумиобленерго» просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент звернення із заявою про укладення договору на постачання електричної енергії до нежитлового приміщення, ОСОБА_2 не була його власником, а також не надала усіх необхідних документів, передбачених пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією. Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що відсутня технічна можливість для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки позивача відповідної потужності до електричних мереж комунального підприємства «Сумижитло» (балансоутримувача будинку, в якому розташоване нежитлове приміщення) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
У червні 2016 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для задоволення касаційної скарги немає. Зазначила, що вона є власником нежитлового приміщення, подала усі необхідні документи для постачання ПАТ «Сумиобленерго» електричної енергії до її нерухомого майна та укладення договору, при цьому наявність боргу попереднього власника зазначеного майнового комплексу перед відповідачем не є правовою підставою для відмови ОСОБА_2 в укладенні такого договору.
19 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, щоОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення площею 179,1 кв. м в житловому будинку АДРЕСА_1 яке раніше належало ОСОБА_3, на підставі договору дарування від 10 лютого 2015 року та підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
07 травня 2015 року ОСОБА_2, діючи як фізична особа, звернулася до ПАТ «Сумиобленерго» з заявою про відновлення електропостачання до її приватного нежитлового приміщення за вказаною адресою. Цінним листом з описом вкладення нею відправлено 07 травня 2015 року, всі необхідні для цього передбачені чинним законодавством документи.
29 вересня 2014 року рішенням ПАТ «Сумиобленерго» повідомило комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради(далі - КП «Сумижитло» СМР), що робочий проект виконаний на підставі технічних умов від 19 березня 2014 року приєднання до електричних мереж електроустановок житлового будинку КП «Сумижитло» СМР, розташованого за адресою АДРЕСА_1 в м. Суми, погоджено в повному обсязі, дозволена потужність згідно проекту 113,0 кВт (додаткова 3,0 кВт).
Технічні умови приєднання до електричних мереж ПАТ «Сумиобленерго» електроустановок об'єкту за адресою АДРЕСА_1 були видані КП «Сумижитло» СМР відповідно договору між вказаними сторонами від 19 березня 2014 року про приєднання до електричних мереж.
08 серпня 2014 року між КП «Сумижитло» СМР та ОСОБА_3, укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.
24 грудня 2014 року складений акт надання послуги приєднання за договором про приєднання до електричних мереж ПАТ «Сумиобленерго» від 19 березня 2014 року.
16 лютого 2015 року ПАТ «Сумиобленерго» листом на ім'я директора КП «Сумижитло» СМР, внесені зміни до технічних умов від 19 березня 2014 року, а саме, в назву: технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок житлового будинку КП «Сумижитло» СМР (збільшення потужності у зв'язку з приєднанням нежитлового приміщення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, та доповнення щодо вимог до електричних мереж основного живлення). Зазначено, що лист про внесення змін в технічні умови затверджено протоколом № 7 від 16 лютого 2015 року засідання робочої групи технічної ради ПАТ «Сумиобленерго».
Листом від 03 квітня 2015 року ПАТ «Сумиобленерго» повідомило ОСОБА_3 про погодження проекту електропостачання будинку за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до наданого відповідачем рахунку позивач сплатила відповідачу за послугу перевірки схеми вмикання лічильника 335,61 грн.
Листом від 16 червня 2015 року ПАТ «Сумиобленерго» директору
КП «Сумижитло» Сумської міської ради повідомило, що лист
ПАТ «Сумиобленерго» від 16 лютого 2015 року про внесення змін до технічних умов від 19 березня 2014 року необхідно вважати недійсним.
ОСОБА_3 зверталась до компетентних органів щодо укладення договору користування електропостачання.
Вказаними державними органами були надані відповіді з роз'ясненнями, що відповідно до вимог чинного законодавства, а також вимог пункту 1.9 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору, за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема, ПКЕЕ та інших нормативно-правових документів. ПАТ «Сумиобленерго» зобов'язане відновити електропостачання приміщення за адресою АДРЕСА_1 та укласти з власником договір про постачання електричної енергії після надання заявником документів, визначених пунктом 5.4 Правил.
Відповідно до пункту 8.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний, зокрема: укладати договори про постачання електричної енергії з усіма споживачами, які заявили про бажання купувати електричну енергію та об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом; забезпечувати постачання електричної енергії, якісні характеристики якої відповідають параметрам, визначеним державними стандартами, та зазначені в договорі.
Споживачі електричної енергії мають право на: 1) приєднання власних електроустановок до мереж електропередавальної організації або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому законодавством України; 2) вибір постачальника електричної енергії; 3) отримання електричної енергії, якісні характеристики якої зазначені в договорі (пункт 10.1 ПКЕЕ).
ОСОБА_2 зазначала, що всі необхідні документи для укладення передбаченого ПКЕЕ договору про постачання електричної енергії відповідачу вона надавала, ці документи були перевірені та виставлено відповідний рахунок за перевірку схеми вмикання та опломбування трифазного електролічильника, підключеного через вимірювальний трансформатор.
Порядок укладання договору про постачання електричної енергії передбачено у пунктах 5.1?5.4 ПКЕЕ.
Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.
Укладення договору про постачання електричної енергії є обов'язком постачальника електричної енергії і запропонований договір повинен відповідати типовому договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до ПКЕЕ). Відмова постачальника електричної енергії від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та ПКЕЕ.
Виходячи із загальних засад цивільного судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (статті 3, 6, 12-15, 20 ЦК України, статті 3?5 ЦПК України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) можна зробити висновок про те, що в разі невиконання постачальником електричної енергії зобов'язання з укладення договору про постачання електричної енергії, який відповідає типовому договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом зобов'язання до вчинення дій особи, яка допустила порушення.
Відповідно до пункту 1.9 ПКЕЕ постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору, за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ПАТ «Сумиобленерго» здійснити підключення електроустановки позивача у нежитловому приміщенні та вжити дії з укладення договору із споживачем ОСОБА_2 про електропостачання.
Апеляційний суд врахував вищевикладене та взяв до уваги, що відмова
ПАТ «Сумиобленерго» у здійсненні дії щодо укладення договору про постачання електричної енергії до нежитлового приміщення, не ґрунтується на вимогах закону та порушує права позивача щодо реалізації права власності на належне йому нерухоме майно.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, не є обґрунтованими, оскільки установлено, що позивач всі необхідні документи для укладення передбаченого ПКЕЕ договору про постачання електричної енергії надав відповідачу, ці документи були перевірені, згідно з технічними умовами позивач замовив та виготовив проектну документацію та сплатив відповідно до наданого відповідачем рахунку кошти за виїзд інспектора для опломбування лічильника.
Рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та апеляційного суду містять вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому ці рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 березня 2016 року у нескасованій частині рішенням апеляційного суду Сумської області від 06 квітня 2016 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 06 квітня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. О. Лесько
В.В. Пророк
І.М. Фаловська
С. П.Штелик