Постанова
Іменем України
21 червня 2018 року
м. Київ
справа № 592/5721/17
провадження № 61-33414св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 03 жовтня 2017 року у складі суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г.,
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - ПАТ «Сумське НВО») про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 27 грудня 2004 року він перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО», 27 квітня 2017 року звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, проте до теперішнього часу відповідач не провів повного розрахунку, унаслідок чого він фактично залишився без засобів для існування, що призвело до порушення його прав та моральних страждань.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просив стягнути з ПАТ «Сумське НВО» на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 30 727 грн 790 коп, вихідну допомогу в сумі 18 436 грн 62 коп, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до ухвалення судового рішення та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 липня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі у розмірі 46 899 грн 82 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 квітня 2017 року до 24 липня 2017 року у сумі 20 810 грн 23 коп, 200 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачу своєчасно при звільненні не було виплачено відповідачем заробітну плату, а тому є підстави для задоволення позову.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Сумське НВО» задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 липня 2017 року в частині вирішення вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні змінено. Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 11 322 грн 88 коп. У іншій частині рішення районного суду залишено без змін. Вирішено питання про судові витрати.
Апеляційний суд, змінюючи рішення місцевого суду виходив із того, що суд першої інстанції при обрахуванні середнього заробітку за час затримки розрахунку позивача припустився помилки, та виходив з п'ятиденного робочого тижня, оскільки позивач працював неповну робочу неділю, а саме три дні в тижні, відтак сумарне число робочих днів з 27 квітня 2017 року до 24 липня 2017 року, становить 32 робочих днів, з відповідача за затримку розрахунку при звільненні підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 11 322 грн 84 коп.
25 жовтня 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і передати справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що позивач працював на умовах 5-денного робочого тижня, судом першої інстанції вірно обраховано розмір середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 20 810 грн 23 коп. Крім того, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду.
12 січня 2018 року ПАТ «Сумське НВО» подало заперечення на касаційну скаргу, у якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін, посилаючись на його відповідність нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебував з ПАТ «Сумське НВО» у трудових відносинах.
27 квітня 2017 року позивача звільнено за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. В день звільнення з позивачем не проведено повного розрахунку.
Згідно довідки ПАТ «Сумське НВО» № 16-07/766 від 21 липня 2017 року на день звільнення ОСОБА_4 сума заборгованості належної до виплати становить 46 899 грн 82 коп.
Статтями 116, 117 КЗпП Українивстановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до пункту першого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з відповідними змінами (далі - Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема, у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.
Пунктом другим Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з пунктом, 3 та 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата: доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні заробітної плати за останні два місяці, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до пункту восьмого Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.
З довідки ПАТ «Сумське НВО» № 16-07/766 від 21 липня 2017 року вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 становила 353 грн 84 коп.
Так, наказом генерального директора ПАТ «Сумське НВО» № 75 від 21 березня 2014 року встановлено з 26 травня 2014 року для всіх працівників підприємства неповну робочу неділю з наступним режимом роботи, а саме, трьохденну робочу неділю, з наступними робочими днями: понеділок, вівторок, середа.
Тобто, на підприємстві діяв неповний трьохденний робочий тиждень, установлений наказом від 26 травня 2014 року № 75. Триденний робочий тиждень, який діяв у тому числі і для позивача протягом травня 2017 року - липня 2017 року, був установлений у зв'язку із виробничою необхідністю, за згодою з конкретними працівниками.
Таким чином, ураховуючи те, що сумарне число робочих днів за період з 27 квітня 2017 року до 24 липня 2017 року, згідно з графіком роботи підприємства, встановленого наказом від 21 березня 2014 року № 75 становить 32 робочих днів, апеляційний суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 11 322 грн 84 коп.
Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, доказам у справі надана належна правова оцінка.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду щодо їх оцінки.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Сумської області від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. О. Кузнєцов
А.С. Олійник
Г.І. Усик