13 червня 2018 року
м. Київ
справа № 181/196/17-ц
провадження № 61-33374св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя - доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Красвітіної Т. П.,
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, у якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 4,96 умовних кадастрових гектар на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, яка встановлена для члена колективного сільськогосподарського підприємства «Іванівське» Межівського району Дніпропетровської області (далі - КСП «Іванівське»).
Позовна заява мотивована тим, що 16 травня 1994 року він прийнятий у члени акціонерного товариства «Іванівське» (далі - АТ «Іванівське») Межівського району Дніпропетровської області, яке згодом перейменувалося у КСП «Іванівське».
28 березня 1995 року, за період його членства, АТ «Іванівське» отримало Державний акт про право колективної власності на землю, однак, з невідомих йому причин, його не було внесено до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що додається до Державного акту, які мають право на земельну частку (пай).
Про цю обставину йому стало відомо після отримання ним 30 грудня 2016 року повідомлення відділу Держгеокадастру в Межівському районі Дніпропетровської області щодо можливості отримання сертифікату на право на земельну частку (пай).
Дотепер він був переконаний, що його право на земельну частку (пай) ніким не оспорюється, а невнесення до зазначеного списку його прізвища не може бути підставою для позбавлення права на земельну частку (пай), тому просив позов задовольнити.
Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року позов ОСОБА_4 до Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) у розмірі 4,96 умовних кадастрових гектар на території Іванівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, яка встановлена для члена АТ «Іванівське», Межівського району Дніпропетровської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У червня 2017 року особа, яка не брала участі у справі - Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року відкрито апеляційне провадження та розпочато підготовчі дії для призначення справи до розгляду.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2017 року апеляційне провадження закрито.
У жовтні 2017 року Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України 01 червня 2018 року справу № 181/196/17-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Керуючись статтями 33, 34, 260, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу № 181/196/17-ц за позовом ОСОБА_4 до Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на земельну ділянку призначити до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О.Антоненко
В. І.Крат