18 травня 2018 року Справа № 804/2707/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м.Дніпрі ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпрі ради (далі - відповідач) в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради від 24 липня 2017 року щодо призначення родині ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, прийнятого на підставі її заяви від 29 червня 2017 року, в частині відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в призначені зазначеного виду державної грошової допомоги;
- визнати незаконним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради від 26 січня 2018 року щодо призначення родині ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, прийнятого на підставі її заяви від 29 грудня 2017 року, в частині відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в призначені зазначеного виду державної грошової допомоги;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради здійснити призначення, нарахування та виплату родині ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) щомісячної адресної допомоги відповідно до п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р. «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» як громадянину, який доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі заяв ОСОБА_1 від 29 червня 2017 року та 29 грудня 2018 року;
Також позивач просила суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у місті Дніпрі ради подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з огляду на народження дитини позивач із дотриманням відповідних строків звернулась до відповідача з повідомленням про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги. Припиняючи виплату допомоги, відповідач посилається на приписи п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок №505), який не може бути застосований до позивача, оскільки остання є особою, що доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що згідно роз'яснень, наданих управлінню департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної адміністрації, догляд за дитиною до 3 років підтверджує зайнятість особи, але не змінює її статус з працездатної на непрацездатну. Позивачу виплата щомісячної адресної допомоги була припинена згідно п. 7 Порядку №505, тобто вона втратила право на призначення адресної допомоги. На теперішній час позивач здійснює догляд за дитиною до трьох років та згідно з п. 3 Порядку №505, така допомога їй не може бути призначена.
Виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач та її доньки - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2.) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3) перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради, як внутрішньо переміщені особи з 26 жовтня 2016 року.
У 2017 році позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради з заявою про роз'яснення щодо надання адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, оскільки у жовтні 2016 року народила дитину та відповідно віднесена до категорії непрацездатних осіб.
Листом Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради № 1690 від 15.02.2017 року позивача повідомлено, що остання не має права на отримання адресної допомоги, як працездатна особа, яка доглядає за дитиною до трьох років, оскільки відповідно до п. 3 Порядку № 505, особи працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку № 505, на новий строк не призначається.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2017 року по справі №206/3145/17 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м.Дніпрі ради було задоволено:
- визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м.Дніпрі ради у призначенні виплат позивачу щомісячної адресної допомоги для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м.Дніпрі ради нарахувати та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу передбачену постановою Кабінету Міністрів від 01 січня 2014 року №505 за період з 29 грудня 2016 року по 28 червня 2017 року та в подальшому здійснювати ці виплати відповідно до закону.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2017 року, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м.Дніпрі ради залишено без задоволення, постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2017 року по справі №206/3145/17 змінено, шляхом виключення з абзацу третього резолютивної частини постанови слова «та в подальшому здійснювати ці виплати відповідно до закону».
Як встановлено матеріалами справи, 29 червня 2017 року та 29 грудня 2017 року позивач зверталась до відповідача із відповідними заявами щодо призначення родині позивача державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання, якою просила призначити допомогу на свою родину.
Згідно зі змістом листа відповідача від 06.03.2018 року №2446, 29 червня 2017 року та 29 грудня 2017 року позивач зверталась за продовженням виплати адресної допомоги на наступні шість місяців.
Відповідачем зазначено, що відповідно до Порядку № 505, враховуючи факт скорочення виплати позивачу у травні 2015 року як особі працездатного віку, якій грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 Порядку №505, управлінням прийнято рішення про призначення позивачу щомісячної адресної допомоги у розмірі 1768,00 грн. ( по 884,00 грн. на кожну дитину):
- з 29 червня 2017 року по 28 грудня 2017 року - рішення від 24.07.2017 року;
- з 29 грудня 2017 року по 28 червня 2018 року - рішення від 26.01.2018 року.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні безпосередньо їй щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а свої законні права порушеними, звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з положеннями ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначено Порядком №505.
Пунктом 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
За приписами п. 3 Порядку № 505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 Порядку № 505, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Відповідно до п.7 Порядку № 505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що особам працездатного віку припиняється виплата грошової допомоги у випадку, якщо такі особи не працевлаштувалася, при цьому на наступний строк таким особам грошова допомога не призначається. Разом з тим, п. 7 Порядку №505 містить виключення, зокрема, це категорія громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
Таким чином, враховуючи, що позивач народила другу доньку та здійснює догляд за нею до досягнення трирічного віку, на останню не поширюється дія п. 3 Порядку №505.
Отже, позивач має право на щомісячну адресну допомогу у розмірі 442 грн. згідно поданих заяв від 29.06.2017 року та 29.12.2017 року.
З огляду на зазначене відмова відповідача в призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є протиправною та відповідач має призначити, нарахувати та здійснити виплату вищевказаної щомісячної адресної допомоги.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд також зазначає, що в прохальній частині позовної заяви позивачем допущено технічну помилку в даті поданої заяви « 29 грудня 2018 року», тому суд вважає за необхідне зазначити в резолютивній частині судового рішення вірну дату - « 29 грудня 2017 року».
Щодо питання про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у місті Дніпрі ради подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки відповідачем у повному обсязі виконано рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2017 року по справі №206/3145/17 та враховуючи ту обставину, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати, підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м.Дніпрі ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради від 24 липня 2017 року щодо призначення родині ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, прийнятого на підставі її заяви від 29 червня 2017 року, в частині відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в призначені зазначеного виду державної грошової допомоги.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради від 26 січня 2018 року щодо призначення родині ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, прийнятого на підставі її заяви від 29 грудня 2017 року, в частині відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в призначені зазначеного виду державної грошової допомоги.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради здійснити призначення, нарахування та виплату родині ОСОБА_1 в особі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) щомісячної адресної допомоги відповідно до п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 як громадянину, який доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі заяв ОСОБА_1 від 29 червня 2017 року та 29 грудня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м.Дніпрі ради (49127, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 51, код ЄДРПОУ 05425365) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар