Дата документу Справа №
Єдиний унікальний №333/3246/14 Головуючий у 1 інстанції: Боровікова А.І.
Провадження № 22-ц/778/982/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
«19» червня 2018 року м. Запоріжжя
Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
ОСОБА_2,
секретар: Волчанова І.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Акварт-Україна» про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,
В березні 2014 року ПАТ «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Акварт-Україна» про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 24 вересня 2007 року між Акціонерним банком «ТАС-Бізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «ТАСКОМБАНК», та ТОВ «Акварт-Україна» був укладений кредитний договір № КР 64-2007 із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 1 від 16 листопада 2007 року до Кредитного договору № КР 64-2007 від 24.09.2007 року та договору № 2 від 01 липня 2008 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № КР 64-2007 від 24 вересня 2007 року.
За умовами кредитного договору, банк зобов'язалося надати ТОВ «Акварт-Україна» кредит шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 830 900,00 грн. на термін по 23 вересня 2009 р., відсоткова ставка у розмірі 21% річних.
У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань ТОВ «Акварт-Україна» станом на 05 березня 2014 р. має заборгованість у сумі 1 257 484 грн. 32 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 830 875 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 238 996 грн. 71 коп., пеня на суму простроченої заборгованості 187 592 грн. 38 коп.
В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Акварт-Україна» за кредитним договором між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір № 128-07 від 21 листопада 2007 р., за умовами якого предметом іпотеки є об'єкт нерухомості (реєстраційний номер 6168034), а саме: трикімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,57 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.
Також в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Акварт-Україна» за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 108-07 від 24 вересня 2007 р. та договір № 1 про внесення змін до нотаріально посвідченого іпотечного договору ДЗ № 108-07 від 24 вересня 2007 р., за умовами якого предметом іпотеки є: об'єкт нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_3, а саме нежитлове приміщення № 1, літ. Ж,з, загальною площею 124,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радистів, буд. 56, загальною площею 124,5 кв.м.; об'єкт нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_3, а саме нежитлове приміщення № 2, літ. з2-2, загальною площею 124,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радистів, буд. 56, загальною площею 39,2 кв.м.
На підставі зазначеного просило:
- звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: об'єкт нерухомості (реєстраційний номер 6168034), трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 69,57 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., що належить ОСОБА_3 шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
- звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: об'єкт нерухомості нежитлове приміщення, №1 літ. Ж,з, загальною площею 124,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радистів, буд. 56, загальною площею 124,5 кв.м., що належить ОСОБА_3 шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого проваджена за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
- звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: об'єкт нерухомості що належить на праві власності ОСОБА_3 нежитлового приміщення, №2, літ.з2-2, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радистів, буд. 56, загальною площею 39,2 кв.м., шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
- грошові кошти отримані від реалізації предметів іпотеки спрямувати на погашення заборгованості ТОВ «Акварт-Україна» перед АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором № KP 64-2007 від 24 вересня 2007 року в сумі 1 257 464, 65 грн. грн.
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ТАСКОМБАНК» судовий збір в розмірі 3654 грн.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2016 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ТАСКОМБАНК» судовий збір в розмірі 3654 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивачем не було надано копії первинних бухгалтерських документів, в розрахунку заборгованості зазначено завищений розмір відсотків за користування кредитом та пені, позивачем пропущено строк позовної давності, спір розглянутий з порушенням правил підсудності.
ПАТ «ТАСКОМБАНК» надано відзив на апеляційну скаргу, в якій банк посилався на надання всіх необхідних доказів, зміна процентної ставки відбувалась на підставі п. 2.2.2 кредитного договору, договором встановлено термін позовної давності п'ять років.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 вересня 2007 року між Акціонерним банком «ТАС-Бізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «ТАСКОМБАНК», та ТОВ «Акварт-Україна» укладений кредитний договір № КР 64-2007 (далі - Кредитний договір) (із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 1 від 16 листопада 2007 року та договору № 2 від 01 липня 2008 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору), за умовами яких ТОВ «Акварт-Україна» отримало кредитні кошти шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 830 900,00 грн. на термін по 23.09.2009 р. на умовах, передбачених цим кредитним договором, з оплатою відсотків та комісій, обумовлених ним(т.1, а.с.7-17).
Відповідно до п.2 договору № 2 від 01 липня 2008 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору сторони узгодили пункт 4.2 Кредитного договору викласти в наступній редакції: відсотки за користування нараховуються банком на суму фактичного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 21% річних (т.1, а.с.12).
Згідно з п. 5.2. Кредитного договору у випадку порушення Позичальником термінів погашення кредиту та/або відсотків зі користування кредитом, комісій за надання та управління кредитом, передбачених цим договором, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Акварт-Україна» за Кредитним договором № КР 64-2007 від 24.09.2007 р. між АТ «ТАСКОМБАНК», з однієї сторони, та майновим поручителем ОСОБА_3, з другої сторони, було укладено Іпотечний договір № 128-07 від 21.11.2007 р. (т.1, а.с.13-17).
Відповідно до п. 1.1.2. Іпотечного договору № 128-07 від 21.11.2007 р. ОСОБА_3 забезпечує іпотекою вимоги Банку до ТОВ «Акварт-Україна», що випливають з Кредитного договору № КР 64-2007 від 24.09.2007 р. та додаткових угод.
Пунктом 1.2. Іпотечного договору № 128-07 від 21.11.2007 р. передбачено, що предметом іпотеки є об'єкт нерухомості (реєстраційний номер 6168034), а саме: трикімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,57 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Акварт-Україна» за Кредитним договором між Банком, з однієї сторони, та майновим поручителем ОСОБА_3, з другої сторони, було укладено Іпотечний договір № 108-07 від 24.09.2007 р. та Договір № 1 про внесення змін до нотаріально посвідченого іпотечного договору ДЗ № 108-07 від 24.09.2007 р. (т.1, а.с.18-22).
Відповідно до п.1.1 Іпотечного договору № 108-07 від 24.09.2007 р. ОСОБА_3 забезпечує іпотекою вимоги Банку до ТОВ «Акварт-Україна», що випливають з Кредитного договору.
Згідно з п.п. 1.2.1, 1.2.2 Іпотечного договору № 108-07 від 24.09.2007 р. предметом іпотеки є: об'єкт нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_3, нежитлове приміщення № 1, літ. Ж, з, загальною площею 124,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радистів, буд. 56, загальною площею 124,5 кв.м.; об'єкт нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_3, а саме нежитлове приміщення № 2, літ. з 2-2, загальною площею 124,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радистів, буд. 56, загальною площею 39,2 кв.м.
Підпунктом 2.6.1 Іпотечного договору № 108-07 від 24.09.2007 р. визначено, що Іпотекодержатель, у випадку невиконання будь-якого із зобов'язань, що забезпечені іпотекою, набуває право звернення на предмет іпотеки, п.п. 2.6.2. Іпотечного договору № 108-07 від 24.09.2007 р. також передбачено, що у разі ліквідації, реорганізації, припинення підприємницької діяльності ТОВ «Акварт-Україна» незалежно від настання строку виконання Позичальником (ТОВ «Акварт-Україна») будь-яких зобов'язань за Кредитним договором, Банк має право звернення стягнення на Предмет іпотеки за рішенням суду.
Судом встановлено, що на порушення умов договору ТОВ «Акварт-Україна» взяті на себе зобов'язання не виконувало, передбачені умовами договору платежі вносило несвоєчасно і не в повному розмірі, внаслідок чого станом на 05 березня 2014 р. має заборгованість у сумі 1 257 484 грн. 32 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 830 875 грн., заборгованість по відсоткам - 238 996 грн. 71 коп., пеня на суму простроченої заборгованості 187 592 грн. 38 коп. (т.1, а.с.23-27).
За змістом ст.ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору або закону.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та(або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Враховуючи досліджені судом обставини справи та зібрані по ній докази, колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 стосовно безпідставного не витребування судом першої інстанції первинних бухгалтерських документів на підтвердження отримання ТОВ «Акварт-Україна кредитних коштів в сумі 830 900 грн., а також заперечення відповідача стосовно розміру заборгованості позичальника за кредитним договором, не заслуговують на увагу з огляду на те, що обставини щодо отримання ТОВ «Акварт-Україна» кредитних коштів за кредитним договором від 24 вересня 2007 року № КР 64-2007 та наявність заборгованості, саме в зазначеному позивачем розмірі встановлена рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 06 серпня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Акварт-Україна» в особі ліквідатора ТОВ «Акварт-Україна» про звернення стягнення на майно (т.1, а.с.278-283).
Колегія суддів вважає неприйнятним довід апеляційної скарги про те, що позивач пропустив строк позовної давності з огляду на таке.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
За положеннями ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін.
Пунктом 6.6 Кредитного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Акварт-Україна» встановлено, що термін позовної давності по будь-яких грошових вимогах банку до позичальника, що випливає з цього договору, встановлюється тривалістю 5 років (т.1, а.с.10).
Згідно з п. 6.3 Іпотечних договорів № 128-07 від 21.11.2007 р. та № 108-07 від 24.09.2007 р., укладених між позивачем та ОСОБА_3 строк позовної давності з будь-яких вимог Іпотекодержателя до Іпотекодавців, що випливають з цього договору, встановлюється тривалістю 5 років (т.1, а.с.17,21).
Відповідно до змісту Додаткової угоди № 1 від 21.11.2007 р. до кредитного договору встановлено графік погашення заборгованості за кредитом, п 1.1 Іпотечних договорів № 128-07 від 21.11.2007 р. та № 108-07 від 24.09.2007 р. передбачено, що Іпотекодавці забезпечують погашення кредиту відповідно до цього графіку.
Графік погашення за кредитним договором встановлений наступним чином:
Погашення: 50 000 грн. до 30.04.2009 р., 50 000 грн. - до 29.05.2009 р., 50 000 грн. - до 30.06.2009 р., 50 000 грн. - до 31.07.2009 р., 50 000 грн. - до 31.08.2009 р., 580 900 грн. - до 23.09.2009 р. (т.1, а.с.11).
Звернувшись до суду з позовом в квітні 2014 р., банк не пропустив встановлений договорами 5-річний строк позовної давності до будь-якого з зазначених платежів. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме: розрахунку заборгованості (т.1, а.с.23), позивачем кожного місяця 2009 року вносилися кошти на часткове погашення відсотків за кредитним договором (в середньому приблизно 10 тис. грн. на місяць), що відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦКУ перериває строк позовної давності.
Неприйнятним є також довід апеляційній скарзі про порушення судом ч.2 ст.19 Закону України « Про іпотеку», з посиланням на те, що будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, оскільки, як вбачається зі змісту Кредитного договору та договору іпотеки, таке збільшення передбачено:
-змістом Кредитного договору № КР 64-2007 від 24.09.2007 р., а саме пунктом 2.2.2 договору, згідно якого у випадку зміни облікової ставки НБУ, законодавства про оподаткування, рівня інфляції в Україні, банк має право змінити процентну ставку, про що між сторонами укладається додаткова угода;
-змістом договору про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № КР 64-2007 від 24.09.2007 р. від 01 липня 2008 року, згідно з яким пункт 4.2.Кредитного договору викладений в наступній редакції «відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 21 відсотка річних» (т.1, а.с.12);
-змістом Іпотечного договору №ДЗ 128-107 від 24 вересня 2007 року, Іпотечного договору №ДЗ 108-107 від 24 вересня 2007 року; Договору про внесення змін до нотаріально посвідченого Іпотечного договору №ДЗ 108-107 від 24 вересня 2007 року від 21 листопада 2007 року, пункти 1.1 яких встановлюють обов'язок іпотекодавця забезпечувати іпотекою виконання зобов'язань за кредитним договором, що передбачені пунктами 2.2.1, 2.2.2, 3.1.6,3.1.7, 3.1.11, 3.1.12 Кредитного договору (т.1, а.с.13-22).
Доводи апеляційної скарги щодо порушення правил підсудності у зазначеній справі були предметом апеляційного розгляду та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07 квітня 2015 року (т.1, а.с.154-157) апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2014 року про відкриття провадження у справі залишено без змін.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення судом положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» при визначенні судом розміру пені, що входить до складу загальної заборгованості в сумі 1 257 848,32 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 830 875 грн., заборгованість по відсоткам; 238 996 грн. 71 коп., пеня на суму простроченої заборгованості - 187 592 грн. 38 коп., оскільки, як встановлено рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 06 серпня 2012 року (т.1, а.с.278-283) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Акварт-Україна» в особі ліквідатора ТОВ «Акварт-Україна» про звернення стягнення на майно, саме такий розмір заборгованості (в тому числі по пені) було визнано боржником ТОВ «Акварт-Україна», якого постановою господарського суду Запорізької області від 25.10.2010 року визнано банкрутом у зв'язку з неспроможністю виконати боргові зобов'язання за кредитом.
З наданого банком розрахунку пені (т.1, а.с.23-26) вбачається, що пеня нарахована за період з 25 квітня 2010 року по 24 жовтня 2010 року, при цьому строк позовної давності з будь-яких вимог іпотекодержателя до іпотекодавців відповідно до п.6.5 Договору іпотеки встановлюється тривалістю 5 років, до суду банк звернувся з позовом - 23.04.2014 року. За вказаних обставин, довід апеляційною скарги про сплив позовної давності щодо вимог банку про стягнення пені колегія суддів вважає неприйнятним.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що максимальний розмір відповідальності майнового поручителя ОСОБА_3М за договорами іпотеки становить 351 326,50 грн. та 398 456,25 грн. не відповідає умовам зазначених договорів іпотеки, а саме: положенням п. 1.1.3 Іпотечного договору № 128-07 від 21.11.2007 р(т.1, а.с.14) та п. 1.1.2 Іпотечного договору № 108-07 від 24.09.2007 р.(т.1, а.с.22), а вказані суми відповідно до пункту 1.4 Іпотечного договору № 128-07 від 21.11.2007р.та п. 1.2 Іпотечного договору № 108-07 від 24.09.2007 р.становлять лише заставні вартості об'єктів нерухомості, що визначені за згодою сторін, початкову суму яких в грошовому виразі суд не зазначив у рішенні.
Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.
Положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Верховний Суд в постанові № 14-11цс18 від 21 березня 2018 року прийнятої щодо застосування норми права (стаття 39 Закону України «Про іпотеку») у подібних правовідносинах дійшов висновку про те що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції та не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміну оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин колегія вважає, що ухвалене в справі судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 23 червня 2018 року.
Головуючий
Судді: